|
Читайте также: |
1. Хвора лікується з приводу важкого перебігу хронічного обструктивного захворювання легень. В анамнезі - ревматизм з мітральним стенозом. Стан хворої різко погіршився. Об’єктивно: збуджена, задишка змішаного характеру, акроцианоз, кашель з виділенням значної кількості пінистого харкотиння рожевого кольору. ЧД – 28 вд/хв., Над легенями - маса різнокаліберних вологих хрипів. Тони серця різко ослаблені, діяльність аритмічна. Пульс – 95 уд/хв., АТ-130/80 мм.рт.ст. Який препарат треба ввести хворій першочергово?
А. Фуросемід
В. Строфантин
С. Еуфілін
Д. Гідралазин
Е. Адреналін
2. Хвора 43 років, при огляді привертає увагу рум’янець з синюшним відтінком губ та кінчика носа. Багато років хворіє на ревматизм, має мітральний стеноз. Після фізичного навантаження почався кашель зі світлим пінистим харкотинням рожевого кольору. Обличчя стало синюшньо-сірим. В легенях дихання послаблене, в нижніх відділах дрібно- та середньопухирчасті хрипи. ЧД - 28 вд/хв. Тони серця глухі, діяльність аритмічна. ЧСС-120 уд/хв. Пульс-92 уд/хв. АТ-105/60 мм рт. ст. Який патологічний стан виник у хворої?
А. Набряк легень
В. Бронхіальна астма
С. Істерична астма
Д. Напад пароксизмальної тахікардії
Е. Спонтанний пневмоторакс
3. Пацієнтка 52 років лікувалась з приводу ревматичної комбінованої мітральної вади серця з перевагою стенозу IV ст., фібриляція передсердь. В день виписки з'явилися гострі болі в лівому підребер'ї, підвищення температури тіла, збільшення селезінки. Яке ускладнення у хворої?
А. Гострий лівобічний плеврит
В. Інфаркт лівої нирки
С. Лівобічна інфаркт-пневмонія
Д. Інфаркт селезінки
Е. Розрив селезінки
4. Хворий 18 років захворів 20 днів тому після перенесеної ангіни. З’явилась лихоманка, біль і припухання в лівому, а потім правому колінних суглобах. Через 3 дні ці явища зникли у вищеназваних суглобах, але з’явились у гомілково-ступневих суглобах. Об’єктивно: ліва межа серця – по середньо-ключичній лінії, при аускультації – систолічний шум над верхівкою серця. В загальному аналізі крові: лейкоцити – 10*109/л; ШЗЕ – 37мм/год. Титр АСЛО – 600 ОД. Яке ураження шкіри найбільш ймовірно може виникнути у хворого?
А. Вузлики Ослера
В. Кільцеподібна еритема
С. Вузлики Бушара
Д. Плями Лукіна-Лібмана
Е. Тофуси
5. У хворого 46 років, який з дитинства страждає на ревматизм, під час дослідження пульсу виявлено: pulsus differens, dеficiens, irregularis, vacuus. Вкажіть, яка вада серця більш вірогідна?
А. Недостатність мітрального клапану
В. Недостатність напівмісяцевих клапанів аорти
С. Звуження аортального отвору
Д. Трикуспідальна недостатність
Е. Звуження лівого атріовентрикулярного отвору
6. Хвора 27 років звернулась зі скаргами на задишку при значному фізичному навантаженні, періодичні напади серцебиття. Об’єктивно: акроцианоз, пульс-78 уд/хв., ритмічний, АТ–105/70 мм.рт.ст; перший тон на верхівці посилений, вислуховується трьохчленний ритм, акцент другого тону над легеневою артерією, пресистолічний шум над верхівкою та в п’ятій точці. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Мітральна недостатність
В. Пролапс мітрального клапану
С. Мітральний стеноз
Д. Дефект міжшлуночкової перегородки
Е. Недостатність клапанів аорти
7. Хворий 32 років звернувся зі скаргами на задишку при фізичному навантаженні, напади інспіраторної задишки вночі, відчуття пульсації в голові, запаморочення. Об’єктивно: блідість шкіри, пульсація каротид, пульс-98 уд/хв., ритмічний, високий, швидкий. АТ–160/50 мм.рт.ст; при аускультації: перший тон над верхівкою, другий тон над аортою послаблені, діастолічний шум в другому міжреберні справа від грудини Який найбільш імовірний діагноз?
А. Аортальна недостатність
В. Мітральний стеноз
С. Аортальний стеноз
Д. Дефект міжпередсердної перегородки
Е. Коарктація аорти.
8. Хворий 47 років, з дитинства хворів на ревматизм, який був ускладнений комбінованою мітральною вадою серця. Переніс операцію протезування мітрального клапану. Через два тижні після оперативного втручання у хворого з’явилась гектична лихоманка з підвищенням tо тіла до 39оС, озноби, болі в колінних суглобах, інспіраторна задишка Який діагноз можна запідозрити?
А. Інфекційний ендокардит
В. Госпітальна пневмонія
С. Ревматизм в стадії загострення
Д. Тромбоемболія легеневої артерії
Е. Інфекційно – алергічний міокардит
9. У хворого 42 років з комбінованою мітральною вадою з перевагою стенозу III ступеня, після перенесеної вірусної інфекції зберігається субфебрилітет, посилилась задишка, серцебиття, з’явилось відчуття перебоїв в роботі серця. Об’єктивно: tо тіла 37,2 оС, акроцианоз, набряки литок та гомілок. Пульс-98 уд/хв., фібриляція передсердь, ЧСС – 120 уд/хв., АТ–115/70 мм рт.ст. Яке лікування найбільш доцільне в даному випадку?
А. Протизапальна терапія
В. Відновлення синусового ритму + оперативне лікування
С. Оперативне лікування
Д. Протизапальна терапія + лікування СН
Е. Протизапальна терапія + лікування СН + оперативне лікування після ліквідації активності ревматичного процесу + відновлення синусового ритму
10. У хворого 18 років через 2 тижні після перенесеної ангіни з'явилися скарги на біль в ділянці серця ниючого характеру, без іррадіації, задишку і серцебиття при фізичному навантаженні. Об'єктивно: температура тіла – 37,8оС, ЧСС- 96 уд/хв., на верхівці серця I тон ослаблений, систолічний шум, на ЕКГ: інтервал PQ – 0,24 с, у крові: ШОЕ – 28 мм/год. Яке дослідження є провідним у визначенні етіологічного фактору захворювання?
А. Визначення титра протистрептококових антитіл
В. Визначення тропоніна Т
С. Посів крові на стерильність
Д. Визначення рівня СРП
Е. Визначення рівня фібриногену
Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 196 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |