Читайте также:
|
1. Шарден Ж. Б. «Прачка», 1737.
2. Фонвизин Д. И. «Недоросль», 1782.
3. Грибоедов А. С. «Горе от ума», 1824.
4. Пукирев В. В. «Неравный брак», 1862.
5. Перов В. Г. «Тройка», 1866.
6. Репин И. Е. «Не ждали», 1884-1885.
7. Репин И. Е. «Иван Грозный и сын его Иван», 1885.
8. Пикассо П. «Девочка на шаре», 1905.
9. Стюарт Д. «Расколотое вишнёвое дерево», нач. XX в.
10. Антуан де Сент-Экзюпери «Маленький принц», 1942.
Список используемой литературы
Кузин В.С.Изобразительное искусство и методика его преподавания в школе. – М.,1998.
Сокольникова Н.М.История изобразительного искусства. – М.,2006.
Энциклопедии "Мир вокруг нас".
www.KulturaMira.ru
Задание 2. Тестовое задание «Заслуги белорусских просветителей» (№№118 – 119, - Варенова, Т.В. Педагогика детства: сб. заданий и упражнений /Т.В. Варенова, Г.И. Якубель. – Минск: БГПУ, 2010).
1. Кирилл Туровский
2. Франциск Скорина
3. Николай Гусовский
4. Симон Будный
5. Василий Тяпинский
6. Афанасий Филипович
7. Мелетий Смотрицкий
8. Лаврентий Зизаний
9. Спиридон Соболь
10. Язеп Руцкий
11. Илья Капиевич
12. Симеон Полоцкий
13. Епифаний Славинецкий
14. Казимир Лыщинский
15. Казимир Семенович
16. Соломея Русецкая
17. Винцент Дунин-Марцинкевич
18. Бронислав Эпимах-Шипила
19. Яков Наркевич-Иодко
20. Наполеон Орда
Задание 3. Итоговое контрольное задание по всему курсу: Основные педагогические идеи, открытия, произведения философов-просветителей, классиков всемирной педагогики.
Поняття та специфіка педагогічного конфлікту.
Природа педагогічного конфлікту має суттєві відмінності, порівняно з іншими видами конфліктів, зумовлені тим, що в конфліктну взаємодію включені дитина і дорослий, а не просто дві рівноцінні дорослі людини, що мають певний досвід, розум, волю, саморегуляцію, і інші якості, набуті в ході життя (В.І.Журавльов). Тому велика кількість літератури з питань конфліктів не завжди сприяє педагогічному успіху у вирішенні проблеми педагогічного конфлікту. Більше того, необхідність вивчення педагогічних конфліктів диктується гостротою соціально-психологічних ситуацій в суспільстві та школі, коли загострились соціально-групові суперечності, і сучасний школяр опинився в дисгармонійному, розірваному світі соціальних стосунків, поставлений в становище перманентного конфлікту з оточуючою дійсністю. З іншого боку, є необхідність зняття поширеного стереотипу одіозного ставлення до конфлікту. Знищити конфлікт – значить знищити один з найсильніших механізмів розвиту життя. В спеціальному збірнику праць за редакцією Д.І.Фельдштейна зазначається: «Педагоги не люблять конфлікти. За традицією, що склалася роками, часто відтворюється кимось висловлене твердження «позбавитись від конфліктів», «подолати конфлікти», без осмислення того, чи може відбуватись щось позитивне в ході конфлікту в самих суперечностях між двома суб’єктами. З задоволенням та полегшення кажуть: «безконфліктний клас», «безконфліктна дитина», «безконфліктний вчитель». Виходить, що не хочуть конфліктів. А може не хочуть суперечностей, які є механізмом розвитку? Позбавляючись від протиріч, вчителі тим самим знімають з себе відповідальність за становлення особистості дитини, за її розвиток». М.М.Рибакова підходить до проблеми педагогічного конфлікту з точки зору педагогічної ситуації. Педагогічна ситуація – певне поєднання психологічних, педагогічних, соціальних, моральних і інших умов; система взаємопов’язаних суб’єктивних та об’єктивних обставин життєдіяльності учня та вчителя. М.М.Рибакова зазначає, що такі ситуації бувають: - прості – розв’язуються без зустрічного опору учнів, через розумну організацію їх поведінки; - складні – характеризуються наявністю опору з боку учнів; тут важливу роль відіграють емоційний стан вчителя, система його стосунків з учнями. Правильно реагуючи на поведінку дитини, вчитель бере під свій контроль ситуацію, що склалася
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 114 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |