Читайте также:
|
Обстеження дитини є необхідною передумовою ефективного корекційного процесу. Воно необхідне для встановлення характера порушень довільної моторики, а також виявлення ступеню відставання або затримки у моторному розвитку. Ці відомості є додатковим матеріалом для диференційної діагностики мовленнєвих порушень. Вони допомагають визначити засоби диференційованого корекційного впливу та обрати особистістно-орієнтовану стратегію відновлювальних заходів.
За анамнестичними данними уточнюються відомості про особливості протікання вагітності, пологів, та психомоторного розвитку дитини на ранніх етапах після її народження а також мовленнєвий розвиток, характер маніпулятивної та ігрової діяльності, наявність навичок самообслуговування у відповідності з віковими нормами.
Ретельне дослідження активних рухів можливе у дітей після трьох років. У дітей молодшого віку доводиться вдаватись до спостереження -так, спостерігаючи за тим, як дитина бере іграшку, як тягнеться до неї, як тримає або бере однією та другою рукою, можна скласти уявлення про об'єм рухів в руках. Нижні кінцівки діти перших місяців життя, лежачи на спині, тримають піднятими догори і зігнутими у колінних суглобах. Якщо така поза відсутня, с підстави припустити наявність параліча кінцівок. При оцінці стану рухів дитини першого року життя треба розглядати його з урахуванням темпу моторного розвитку - здатність дитини в певному віці тримати голову, повертатися в ліжку, сідати, підводитись, вставати на ноги, ходити, бігати. Крім того, про наявність неврологічної симптоматики в артикуляційній мускулатурі свідчать такі прояви, що привертають увагу в період новонародженості, це - порушення дихання, внаслідок ураження дихальних м'язів, похлинання під час годування, неспроможність дитини або труднощі смоктання, ковтання, слабкість голосових реакцій, немодульованїсть голосу.
Важливу роль у ранній діагностиці відіграє дослідження безумовних рефлексів.
Безумовні рефлекси у дитини виявляються з перших годин життя та зберігаються протягом періоду новонародженості. Існують численні методики їх дослідження, проте розглянемо деякі з них.
• Пошуковий рефлекс. (Куссмауяя) - положення дитини на спині. поглажування пальцем в області кутка рота без дотику до губи викликає опускання кутка рота та поворіт голови у бік подразнювана. Натискання на середину нижньої губи призводить до відкривання рота, опускання нижньої щелепи та згинанню голови. Рефлекс слід викликати обережно, не завдаючи болю дитині. При больовому подразненні спостерігається поворот голови у протилежний бік.
• Хобітковий рефлекс - положення дитини нз спині - швидкий дотик пальцем до губ викликає скорочення кругової м'язи рота, губи витягуються у хобіток, який є постійним компонентом смоктальних рухів.
• Смоктальний рефлекс - положення дитини на спині. Якщо помістити у рот дитини соску, вона здійснює активні, ритмічні смоктальні рухи.
• Додонно-ротовий рефлекс (Бабкїна) - положення дитини на спині. Натискання на область долоні викликає відкривання рота, іноді згинання голови, плеча, передпліччя, плющення очей. Дитина ніби намагається підтягнутись до кулачків.
Зазначені рефлекси є рефлексами орального автоматизму. Вони більш яскраво виражені перед годуванням.
• Хватальний рефлекс - положення дитини на спині. Якщо помістити вказівні пальці на долоні новонародженого, не торкаючись дорсального боку та натиснути на них, дитина згинає свої пальці та захоплює пальці дослідника. Іноді дитина настільки міцно тримаж пальці, що її можливо підняти (рефлекс Робінсона). Натисканням у основи П та Ш пальців стопи дитини можна викликати тонічний рефлекс - гндошвенне згабання пальців - симптом Веркома.
• Рефлекс Мор© - положення дитини на спині - рефлекс викликають наступним чином: дитину, яка лежить на руках дорослого на спині різко опускають на 20 см. Та піднімають знову. Відповідною реакцією є відведення рук в боки та розтискання кулачків - 1 фаза рефлексу, через декілька секунд руки повертаються у вихідне положення - П фаза рефлексу. Іноді спостерігається розгибання ніг та дорсальне згабання великих пальців.
• Рефлекс опори та автоматична хода новонароджених. Положення вертикальне. Якщо, утримуючи голову дитини та підтримуючи її під руки, дитина виправляє тулуб та стоїть на півзігнутих ногах, на повній стопі. Якщо дитину нахилити вперед, вона робить крок вперед - автоматична хода новонароджених. При крокових рухах руки залишаються івактивними, відсутні реакції рівноваги.
* Захистний рефлекс - якщо новонародженого покласти на живіт, відбувається рефлекторний поворіт вбік.
Патологічні симптоми - про пригнічення рефлексів свідчить в'ялість рефлекторних рухів, запізніла їх поява. Швидка виснажливість рефлексів свідчить зникнення рефлексів після 2-3 стимуляцій підряд. Патологічне підсилення рефлексу характерізусться появою рефлекторної реакції при найменшій стимуляції (створюється враження спонтанності), розширення зони рефлексу, скорочення латентного періоду та відсутністю тенденції до згасання при повторній стимуляції.
Асіметрія рефлексу - нормальне викликання рефлексу з одного боку, та водночас, відсутність або послаблення з іншої.
Для оцінки стану моторики важливе значення має дослідження трофіки м'язів, виявлення атрофій або гіпертрофій, фібрилярних (воліконних) посіпувань. Про наявність фібрияярних посіпувань може засвідчувати тремор пальців рук. На користь атрофій свідчить зменшення м'язової маси, в'ялість м'язів, яка виявляється при дотиканні.
При ураженні пірамідної системи з'являються патологічні рефлекси (наприклад, при псевдобульбарній дизартрії - патологічними є рефлекси орального автоматизму - долонно-підборідний, дистанс-оральний, хобітковий, смоктальний). Але слід пам'ятати, що у дітей 1-1,5 років ці рефлекси є нормою. Дослідження стану довільної моторики включає вивчення:
• Довільної мімічної моторики - якість та об'єм рухів м'язів лоба, щок, очей;
• Мовленнєвої моторики - сила, влучність, об'єм, переключність рухів губ, язика, щок;
• Стан окремих компонентів загальної довільної моторики -статичної та динамічної координації, одночасність, чіткість рухів;
• Тонких рухів пальців рук - якості та ступеню диференційованості рухів, здатності до дії з предметами.
Обстеження довільної мімічної моторики. Для обстеження дітей 4-6 років використовуються тести Л.А. Квіита в модифікації Г. Геяьница. вправи слід проводити у ігровій формі. Кожне завдання виконується тричі.
1) Підвести брови - „Здивування".
2) Злегка зімкнути вії.
3) Примружити очі - „Яскраве сонце".
4) Щільно зімкнути вії - „Стало темно".
5) Стиснути губи.
6) Надати губам положення, як під час гри на музичному інструменті - „Сопілка".
7) Витягти губи, як для вимови звука „О".
8) Надути щоки.
9) Оскалити зуби - „Огорожа".
10) Поперемінне підведення кутків рота. При спокійному стані лівої половини рота підводиться його правий кут, потім навпаки.
Оцінка проводиться за п'ятибальною системою.
Повноцінне чітке виконання оцінюється 1 балом;
Часткове, недостатньо чітке виконання - 2 балами;
Невиконання більш ніж 7 вправ - 3 бали.
Дається загальна характеристика міміки за спостереженням - жвава, в'яла, напружена, спокійна, відсутність міміки - амімія, гримасування, диференційована-недиференційована міміка.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 137 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |