Читайте также:
|
Невизначеність, що пов’язана з можливістю виникнення в ході реалізації проекту несприятливих умов, ситуацій та наслідків називається ризиком.
Під невизначеністю розуміють відсутність повної та достовірної інформації про умови реалізації проекту.
Управління ризиком – це процес реагування на події та зміни ризиків в процесі виконання проекту.
За джерелами виникнення ризики класифікуються на: політичні; господарські; форс-мажорні.
Політичні ризики обумовлені: ризиком зміни державного устрою, частими змінами уряду; нестабільністю політичної влади; неадекватністю політичних рішень.
Господарський ризик - загроза, безпека виникнення збитків в будь-яких видах діяльності, пов’язаних з виробництвом продукції, товарів, послуг та їх реалізацією, товарно-грошовими та фінансовими операціями, комерційною діяльністю, здійсненням соціально-економічних та науково-технічних програм.
Форс-мажорні обставини включають: ризики землетрусу, повені, бурі, урагану та інших стихійних лих; ризики виникнення міжнаціональних конфліктів; ризик втрати майна при пожежі.
Класифікація ризиків. З огляду на причини виникнення проектні ризики бувають зовнішні та внутрішні, передбачувані та непередбачувані.
Виходячи із природи ризику в інвестиційних проектах пов'язаних з реальним інвестуванням рекомендується аналізувати існування таких ризиків: 1) техніко-технологічні, 2) маркетингові, 3) фінансові, 4) ризики частки проекту, 5) військово-політичні, 6) юридичні, 7) екологічні, 8) будівельні, ризик обставин нездоланної сили, 9) соціальні, 10) специфічні.
За ступенем дії на результати проекту: 1) допустимий ризик - пов'язаний з можливістю втрати частини прибутку, 2) критичний ризик - пов'язаний із загрозою певної втрати виручки від реалізації, 3) катастрофічний ризик - пов'язаний із втратою капіталу і банкрутством.
За ознакою реалізації: 1) реалізовані ризики - несприятливі для підприємства події, що здійснились і наслідком яких може бути погіршення його діяльності; 2) нереалізовані ризики - ризики, що не мали місця всупереч очікуванням.
За сферою виникнення: 1) виробничий (операційний); 2) ризик ліквідності (неплатоспроможності);3) ринковий; 4) кредитний; 5) інформаційний; 6) правовий (юридичний); 7) форс-мажорний; 8) стратегічний; 9) ризик репутації.
За причиною виникнення: 1) систематичний (ринковий) - ризик, який викликаний макроекономічними процесами, 2) несистематичний - ризик, який залежить безпосередньо від проекту.
За підходом до оцінювання ризиків: 1) одиничний - ризик проекту, що розглядається ізольовано і поза зв'язками з іншими проектами в портфельній програмі підприємства, 2) внутрішньофірмовий - ризик проекту, що розглядається в його зв'язку з іншими проектами в портфельній програмі, 3) ринковий - ризик проекту, що розглядається в контексті диверсифікації капіталу підприємства.
За стадією життєвого циклу проекту: 1) ризики передінвестиційної фази (невірна оцінка прогнозів проекту, помилка у виборі ставки дисконтування), 2) ризики інвестиційної фази (затримка у фінансуванні, постачанні, некомпетентність персоналу, перевищення темпів і вартості виконання робіт), 3) ризики експлуатаційної фази (зниження цін на продукцію, попиту, підвищення цін на сировину, зниження купівельної спроможності).
За можливістю запобігання: 1) ризики, яким можна запобігти, 2) ризики, яким не можна запобігати - ризики, яким не можна запобігати вказаними методами, їх можна лише застрахувати, 3) ризики, яким можна частково запобігти - ризики, реалізації яких можна частково запобігти вказаними методами.
Аналіз ризиків поділяють на два види: кількісний та якісний.
Кількісний аналіз ризику повинен дати можливість визначити число та розміри окремих ризиків та ризику проекту в цілому.
Якісний аналіз визначає фактори, межі та види ризиків.
Для аналізу ризику використовують:
- метод аналогії, який передбачає використання даних по інших проектах, які вже виконані;
- метод експертних оцінок,, стосовно підприємницьких проектів може бути реалізований шляхом вивчення думок досвідчених керівників та спеціалістів;
- розрахунково-аналітичний метод, базується на теоретичних уявленнях, хоча прикладна теорія ризику добре розроблена лише для страхового та грального ризику;
- статистичний метод, для визначення очікуваної тривалості кожної роботи та проекту в цілому
Метод дерева рішень - це метод аналізу ризиків, який дозволяє графічно представити варіанти розвитку подій за проектом і пов'язати їх між собою.
Економіко-статистичний метод (імовірнісний) - кількісний підхід до оцінки ризику базується на тому, що невизначеність буває статистичною, коли можна визначити імовірність появи даних подій та нестатичний - коли імовірність встановлюється експертом.
Аналіз чутливості реагування. Метод ЧТВ базується на методології дисконтування грошових потоків.
1. Знаходимо теперішню вартість кожного грошового потоку, включаючи як прибутки, так і витрати, дисконтовану на вартість капіталу.
2. Сумуємо ці дисконтовані грошові потоки і отриманий результат визначимо як чисту теперішню вартість проекту. Якщо ЧТВ>0, то проект доцільно прийняти. У протилежному випадку від нього слід відмовитись. Якщо ми маємо два проекти, що виключають один одного, то перевага віддається проекту з більшим значенням ЧТВ (Net Present Value).
,де 
‑ очікувані чисті грошові потоки у період t; k – вартість капіталу проекту; t – порядковий номер розрахунку; n –кількість років.
Аналіз сценаріїв - це техніка аналізу ризиків, яка враховує залежність чутливості чистої теперішньої вартості проекту від вхідних змінних і функції розподілу цих вхідних змінних.
Імітаційний метод Монте-Карло - є інтеграцією методів аналізу чутливості і аналізу сценаріїв на базі теорії ймовірностей, результатом чого виступає розподіл можливих ймовірностей в результаті проекту. Основний принцип, що лежить в основі методу, полягає в такому: реальні статистичні дані замінюються даними, здобутими на основі вибірки з чисел, які підкоряються тим самим законам розподілу, що й реальні.
Визначення точки беззбитковості. Даний показник характеризує обсяг продажу, при якому виручка від реалізації продукції збігається з витратами виробництва. Показник розраховується як на основі графічного методу, так і за математичною формулою. При визначенні даного показника витрати на виробництво продукції поділяються на умовно-постійні (Вп) та змінні (Вз). Відповідно, точка беззбитковості визначається за формулою: О = Вп / Ц-Вз, (де О-точка беззбитковості, од.; Вп-постійні витрати (не змінюються при зміні обсягу виробництва) на всю програму проекту, грн.;Ц-ціна одиниці продукції, грн.; Вз-витрати змінні (змінюються прямо пропорційно обсягу виробництва) на од., грн.
Дерево рішень. Для побудови "дерева рішень" аналітик визначає склад і тривалість фаз життєвого циклу проекту; виділяє ключові події, які можуть вплинути на подальший розвиток проекту, та можливий час їх настання; аналітик обирає всі можливі рішення, які можуть бути прийнятими в результаті настання кожної із подій, та визначає ймовірність кожного із них. Останнім етапом аналізу даних для побудови "дерева рішень" є встановлення вартості кожного етапу здійснення проекту (вартості робіт між ключовими подіями) в поточних цінах. На основі даних будується "дерево рішень". Його вузли представляють ключові події, а стрілки, що їх поєднують, — перелік робіт по реалізації проекту.
Метод "Монте-Карло". Цей метод базується на використанні імітаційних моделей, які дозволяють створити певну кількість сценаріїв, що узгоджуються із заданими обмеженнями по конкретному проекту.
Існують такі групи методів зниження ризиків:
-технічні методи, засновані на впровадженні різних технічних заходів;
-правові методи, такі, як: страхування, застава, завдаток тощо;
-організаційно-економічні методи включають комплекс заходів, направлених на попередження втрат від ризику у випадках виникнення несприятливих обставин, а також на їх компенсацію у випадках виникнення втрат.
Найбільш розповсюдженими методами зниження ризику є: розподіл ризику між учасниками проекту; страхування; резервування коштів на покриття непередбачених витрат; нейтралізація часткових ризиків; зниження ризику в плані фінансування.
Управління ризиками - це сукупність дій економічного, організаційного, технічного характеру, спрямованих на встановлення видів, факторів, джерел ризику, оцінку величини, розробку й реалізацію заходів щодо зменшення його рівня та запобігання можливим негативним наслідкам.
ТЕСТИ
1. В залежності від джерела виникнення розрізняють такі види ризиків у проекті:
a) природно-кліматичні; (Ноздріна Л. В., Ящук В. І., Полотай О. І. Управління проектами: Підручник / За заг. ред. Л. В. Ноздріної. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 214 с.)
б) зовнішні;
в) внутрішні;
г) збитки.
2. Проектний ризик — це:
a) підвищення ймовірності позитивних для цілей проекту подій і зниження ймовірності несприятливих подій;
в) міра серйозності негативних наслідків, рівень збитків або оцінка потенційних можливостей, пов’язаних з ризиком;
в) небезпека небажаних відхилень від очікуваних станів проекту у майбутньому, із розрахунку яких і приймаються рішення в даний момент; (Ноздріна Л. В., Ящук В. І., Полотай О. І. Управління проектами: Підручник / За заг. ред. Л. В. Ноздріної. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 211с.)
г) міра можливості того, що наслідок (дія) ризику дійсно буде мати місце.
3. Ймовірність ризику (risk probability) — це:
a) критерій досягнення цілей проекту;
б) міра можливості того, що наслідок (дія) ризику дійсно буде мати місце; (Ноздріна Л. В., Ящук В. І., Полотай О. І. Управління проектами: Підручник / За заг. ред. Л. В. Ноздріної. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 214с.)
в) відхилення дійсного стану проекту від очікуваного;
г) міра серйозності негативних наслідків, рівень збитків або оцінка потенційних можливостей, пов’язаних з ризиком.
4. Загроза ризику (risk impact) — це:
a) підвищення ймовірності позитивних для цілей проекту подій і зниження ймовірності несприятливих подій;
б) небезпека небажаних відхилень від очікуваних станів проекту у майбутньому, із розрахунку яких і приймаються рішення в даний момент;
в) міра серйозності негативних наслідків, рівень збитків або оцінка потенційних можливостей, пов’язаних з ризиком; (Ноздріна Л. В., Ящук В. І., Полотай О. І. Управління проектами: Підручник / За заг. ред. Л. В. Ноздріної. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 214с.)
г) міра можливості того, що наслідок (дія) ризику дійсно буде мати місце.
5. Ціль управління проектними ризиками — це:
a) ліквідація небажаних відхилень від очікуваних станів проекту;
б) підвищення ймовірності позитивних для цілей проекту подій і зниження ймовірності несприятливих подій; (Ноздріна Л. В., Ящук В. І., Полотай О. І. Управління проектами: Підручник / За заг. ред. Л. В. Ноздріної. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 216с.)
в) визначення серйозності негативних наслідків, рівень збитків або оцінка потенційних можливостей, пов’язаних з ризиком;
г) визначення можливості того, що наслідок (дія) ризику дійсно буде мати місце.
6. Аналіз сценаріїв — це:
a) техніка аналізу проектного ризику, що дає змогу врахувати як чутливість NPV до зміни вхідних змінних, так і інтервал, в якому перебувають їх імовірні значення; (Ноздріна Л. В., Ящук В. І., Полотай О. І. Управління проектами: Підручник / За заг. ред. Л. В. Ноздріної. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 224с.)
б) інструмент для оцінювання пріоритетності ризиків;
в) зручний інструмент для відображення процесу мислення і структуризації інформації у візуальній формі;
г) техніка аналізу проектного ризику, яка показує, як змінити значення NPV-проекту при заданій зміні вхідної змінної за інших рівних умов.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 183 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |