Читайте также:
|
У промисловості процеси абсорбції звичайно ведуть в апаратах колонного типу, що називаються АБСОРБЕРАМИ, чи СКРУБЕРАМИ.
АБСОРБЕРИ бувають:
-насадочні;
-тарілчасті;
-барботажного типу;
-розпилюючі розприскуючі.
М.У. Дати схему абсорберів насадочних, тарілчастих і ін.
Конструктивно вони мало чим відрізняються від ректифікаційних колон, хоча процеси, що протікають в абсорберах (утворення розчинів) протилежні процесам, що протікають у ректифікаційних колонах (поділ розчинів).
Процес зворотного витягу з абсорбенту уловленого компонента (процес десорбції) здійснюється по-різному.
СПОСОБИ ДЕСОРБЦІЇ:
-ректифікація (якщо на абсорбцію направляють розчин);
- агрівання чи окислювання киснем повітря (при одержанні нестійкої хімічної сполуки;
-відгін у струмі інертного газу або водяної пари.
Десорбцію здійснюють шляхом підведення тепла до абсорбенту і шляхом зниження тиску над абсорбентом. Звільнений від поглиненого газу абсорбент прохолоджується і знову повертається в абсорбери.
Процеси абсорбції і десорбції звичайно здійснюють на одній установці, що включає абсорбер і десорбер. Регенерований абсорбент повертають в абсорбер.
Принципова технологічна схема абсорбційної установки представлена на плакаті.
М.У. Показати схему абсорбційної установки.
Газова суміш, що надходить на установку, складається з компонентів А, Б и С. Компонент А необхідно виділити в чистому виді. Підбирається відповідний абсорбент, що насосом подається у верхню частину останнього (по ходу руху газу) абсорбера.
Газова суміш перед надходженням в абсорбери стискується компресором до необхідного тиску, прохолоджується у водяному холодильнику і проходить послідовно всі абсорбери, у яких здійснюється її контакт з абсорбентом. У результаті контакту компонент, що поглинається, А витягається із суміші в абсорбент, а непоглинені компоненти Б и С з останнього абсорбера направляються на утилізацію або викидаються в атмосферу. Непоглинені гази Б и С називають абгазами. Насичений абсорбент із першого по ходу руху газів абсорбера подається на десорбцію в насадочну ректифікаційну колону 4, у якій звільняється від компонента А и знову повертається в процес через теплообмінник 5. Чистий компонент А відбирається з холодильника (після ректифікаційної колони).
Висновок: таким чином, абсорбційні процеси мають величезне значення в промисловості і вирішують важливі задачі по виділенню цінних компонентів з газових сумішей, очищенню газових сумішей від шкідливих домішок, є важливими технологічними процесами у виробництві багатьох речовин і матеріалів. У свою чергу розповсюдження сорбційних процесів в промисловості та підвищена пожежна небезпека роблять актуальним їх вивчення.
2. Пожежна небезпека абсорбційних та адсорбційних процесів.
В якості абсорбентів в багатьох випадках використовуються горючі рідини, а газові і парогазові суміші часто теж горючі. Тому велика кількість абсорбційних установок пожежовибухонебезпечна.
Дуже часто суміш невибухонебезпечної вихідної суміші при проходженні через абсорбер міняється і стає вибухонебезпечною. У цих умовах необхідно застосовувати, газові суміші, що виключають можливість заспалахування або вибуху. Однак при абсорбції газових сумішей не завжди забезпечуються умови, що виключають аварії.
Відзначено випадки вибухів в апаратурі воднево-повітряної суміші при абсорбції водою хлористого водню.
Приклад: На одному з заводів з виробництва синтетичної соляної кислоти на установці абсорбції хлористого водню відбувся вибух у газовому холодильнику, що знаходиться за абсорбером. Вибухом були зруйновані газовий холодильник, комунікації і частково абсорбер.
Вибухонебезпечна суміш водню з повітрям утворилася в результаті того, що під час пуску печі синтезу хлористого водню в абсорбер був поданий газ, що містить велику кількість водню. На вході в скрубер газ не був вибухонебезпечний. При поглинанні водою хлористого водню концентрація водню в газовій суміші зросла й в апараті утворилася вибухонебезпечна суміш водню з повітрям.
Пожежна небезпека процесів абсорбції обумовлюється фізико-хімічними і пожежовибухонебезпечними властивостями застосовуваних речовин (речовин, що направляються на поділ і поглиначів) їхньою кількістю, режимом роботи абсорберів і іншого устаткування.
Кількість горючих речовин, що циркулюють і постійно знаходяться в апаратах технологічної установки і її трубопроводів, залежить від продуктивності установки по абсорбтиву й абсорбенті, від розмірів апаратів, кількості і розмірів проміжних емкостей з абсорбентом.
Кількість горючих речовин (абсорбенту), що обертаються в абсорбційній установці, можна визначити з рівняння матеріального балансу.
Нехай рідка фаза Gpподається на абсорбцію зверху з початковою концентрацією хп і виходить з апарата з концентрацією хк; газова фаза Gг входить в апарат знизу з концентрацією yп і виходить з апарата зверху з концентрацією yк.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 80 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |