Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Залежно від сфери прикладання праці виділяють основну і до­даткову зайнятість, які ще можуть називатися первинною і вто­ринною.

Основна, або первинна зайнятість – це діяльність у межах нормативного робочого дня, тижня за основним місцем роботи.

Додаткова, або вторинна зайнятість – це зайнятість понад нормативний робочий час.

За критерієм реєстрації трудової діяльності зайнятість поділяє­ться на:

- зареєстровану зайнятість (наймана праця, підприємництво, самозайнятість);

- неформальну зайнятість – діяльність, реєстрації якої не пе­редбачено чинним законодавством (дрібне виробництво, надання послуг пенсіонерами, особами, які перебувають у неоплачуваних відпустках тощо);

- тіньову зайнятість – діяльність, дозволену законом, реєст­рацію якої передбачено чинним законодавством, але яка з різних причин не здійснюється;

- кримінальну зайнятість – діяльність, заборонену чинним законодавством (торгівля й виробництво наркотичних речовин, зброїтощо).

У спеціальній економічній літературі нерідко може використовуватисявелика кількість визначень зайнятості: продуктивна, ра­ціональна, оптимальна, збалансована, ефективна. Всі вони лише уточнюють основний зміст зайнятості, який полягає в необхідності підтримки такого співвідношення між зайнятою робочою силою і її резервом, яке сприяло б досягненню максимальної ефективності функціонування виробництва і зростання доходів населення.

Ефективною може вважатися зайнятість населення, яка забез­печує гідний дохід, здоров'я, підвищення освітнього і професійного рівня для кожного члена суспільства на основі зростання суспіль­ної продуктивності праці.

Зайняті економічною діяльністю (за визначенням МОП)— це особи у віці 15 — 70 років, які виконують роботи за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого часу, працюють індивідуально (самостійно) або в окремих громадян-роботодавців, на власному (сімейному) підприємстві, безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі. Зайнятими за цією методикою вважаються особи, які працювали протягом тижня не менше 4 годин (в особистому підсобному господарстві — не менше 30 годин) незалежно від того, була це постійна, тимчасова, сезонна, випадкова чи інша робота.

Відповідно до ЗУ «Про зайнятість населення» від 1.01.2013 продуктивна зайнятість - зайнятість, що дає змогу забезпечити ефективне суспільне виробництво та задовольнити потреби працівника на рівні не менше встановлених законодавством гарантій;

Прагнення до найповнішої та ефективної зайнятості всього економічно активного населення країни - мета розвитку будь-якої економічної системи.

Згідно з ЗУ «Про зайнятість населення» від 1.01.2013 до зайнятого населення належать

ü особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством,

ü особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств),

ü проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості,

ü особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

До зайнятого населення також належать:

Ø непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства;

Ø батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;

Ø особа, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на догляд за ним відповідно до законодавства.

Кількісно зайнятість характеризується її рівнем, визначуванимяк відношення чисельності зайнятих до загальної чисельності населення, або як відношення зайнятого населення до економічно активного.

де Ч₃ - чисельність зайнятого населення,

Ч_н - загальна чисельність населення,

Ч - чисельність безробітного населення.