Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Безробіття, його показники і види.

Читайте также:
  1. Абсолютні й відносні статистичні показники.
  2. Ануїтет та його види.
  3. Бенчмаркінг як альтернатива маркетингового дослідження: сутність, функції, види.
  4. В яких відповідях названі показники (характеристики) злочинності?
  5. Відносні показники, їх роль і типологія.
  6. Відпустки:поняття та види.
  7. Відпустки:поняття та види.
  8. Вплив запропонованих заходів на основні показники діяльності підприємства
  9. Господарські зобов’язання , підстави їх виникнення та види.

Безробіття вважається, з одного боку, важливим стимулятором працюючого населення, а з іншого - великим суспільним злом. Всі економічно розвинуті країни докладають багатьох зусиль для по­долання безробіття, але жодна з них іще не спромоглася ліквідува­ти його повністю. Навіть у таких країнах з розвинутою соціальною економікою, як Японія, ФРН, США, кількість безробітних не була меншою 1,5% загальної кількості працездатних. У майбутньому у світі безробіття складатиме близько 10%, повністю його ліквідува­ти не зможе жодна країна.

Згідно з ЗУ «Про зайнятість населення» від 1.01.2013 безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування;

Розрізняють відкрите й приховане безробіття.

Відкрите безробіття означає існування явно незайнятого населення, приховане — наявність формально зайнятого населення. Приховане безробіття характерне для ситуації економічного спаду. Воно зумовлене неповним завантаженням потужностей підприємств, зменшенням обсягів виробництва, різким знижен­ням продуктивності праці, наданням працівникам неоплачуваних відпусток, неповною зайнятістю протягом робочого тижня.

Наявність значної кількості працездатних осіб, які лише фор­мально зайняті, а фактично не працюють і одержують низьку за­робітну плату (або зовсім не одержують її), сприяє збільшенню чисельності зайнятих у нерегламентованій діяльності, ускладнен­ню криміногенної ситуації, загостренню соціальних конфліктів.

Можна виділити такі види безробіття:

Фрикційне безробіття пов'язане з переміщенням людей з од­нієї роботи на іншу, а також із однієї місцевості в іншу. Фрикцій­не безробіття означає, що існують постійний зв'язок між звіль­ненням з однієї організації і найманням працівників іншими ор­ганізаціями, заміщення одних професій іншими, рух працівників з одних галузей в інші тощо.

В умовах ринкової економіки цей вид безробіття завжди існує. Одні змінюють роботу добровільно, інші – у зв'язку зі звільненням або втратою сезонної зайнятості. Дехто шукає роботу вперше. Таке безробіття може поєднуватися з рівновагою на ринку праці. Напри­клад, у США наприкінці 80-х років близько 49% безробітних не працювали менше п'яти тижнів. Це свідчить про нормальний про­цес перерозподілу трудових ресурсів відповідно до потреб вироб­ництва, а також про високу ефективність ринку праці.

Виникнення структурного безробіття пов'язане зі структур­ними зрушеннями в економіці, закриттям застарілих підприємств і виробництв, скороченням випуску продукції у разі переорієнта­ції виробництва, закриття шкідливих підприємств.

Структурне безробіття відрізняється від фрикційного переду­сім тим, що працівники, які втратили роботу в одних секторах економіки, не можуть бути використані на тих робочих місцях, які пропонуються в інших секторах. Окрім того, структурне без­робіття є тривалим і має, як правило, хронічний характер.

Причиною структурного безробіття є територіальна і кваліфі­каційна невідповідність між вільними робочими місцями і безро­бітними.

У структурному безробітті можна виокремити технологічне й конверсійне безробіття.

Технологічне безробіття пов'язане з переходом до нової тех­ніки і технології, з механізацією та автоматизацією виробництва, що супроводжується вивільненням робочої сили і найманням працівників принципово нових спеціальностей та кваліфікації.

Конверсійне безробіття спричиняється скороченням чисельнос­ті армії і зайнятих у галузях оборонної промисловості. Розміри цьо­го безробіття можуть коливатися від незначних до великих.

Сезонне безробіття стосується тих видів виробництва, які мають сезонний характер і в яких протягом року відбуваються різкі коли­вання попиту на працю (сільське господарство, будівництво тощо).

Циклічне безробіття — це вид безробіття, яке постійно зміню­ється за своїми масштабами, тривалістю і складом, що пов'язано з циклом ділової кон'юнктури. Масштаби і тривалість циклічного безробіття досягають максимуму під час спаду (кризи) виробництва і мінімуму — під час піднесення. Отже, розміри ринку праці коли­ваються разом з коливаннями циклу ділової кон'юнктури. Найбіль­шою мірою від циклічного безробіття страждають молодь, жінки, люди похилого віку і некорінне населення.

Інституціональне безробіття — це безробіття, яке породжу­ється правовими нормами, що впливають на попит і пропозицію праці. Воно може бути, наприклад, спричинене введенням гаран­тованої мінімальної заробітної плати, недосконалою податковою системою (надмірні соціальні виплати знижують пропозицію праці. Високі ставки оподаткування, скорочуючи доходи, роблять їх порівнянними із сумами виплат за соціальними програмами. Це також знижує пропозицію робочої сили).

У визначенні МОП безробітними є особи у віці 15—70 років (як зареєстровані, так і незареєстровані в державній службі за­йнятості), які одночасно відповідають трьом умовам:

ð не мають роботи (прибуткового заняття);

ð шукають роботу або намагаються організувати власну справу;

ð готові приступити до роботи протягом наступних двох тижнів.

До цієї категорії належать особи, що навчаються за направленнями служби зайнятості, знайшли роботу і чекають відповіді або готуються почати працювати, але на даний мо­мент ще не працюють.

Згідно із Законом України «Про зайнятість населення» безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи;

Статусу безробітного може набути:

1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;

2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам";

3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Показниками, що характеризують рівень безробіття, є:

У визначенні МОП –

Рівень зареєстрованого безробіття:

де Рб — рівень безробіття, %;

Б — кількість безробітних у віці 15—70 років;

Еа — кількість економічно активного населення;

Бз — кількість безробітних, зареєстрованих у державній служ­бі зайнятості;

Чп.н — кількість працездатного населення у працездатному віці.

Загострення проблеми безробіття супроводжується економічними втратами, насамперед зменшенням валового націона­льного продукту (ВНП), його відставанням від потенційного ВНП, який визначається за припущення існування природного рівня безробіття та певних «нормальних» темпів економічного зростання. Чим вищий рівень безробіття, тим більше відставання ВНП. В економічній науці такий взаємозв'язок виражає закон А. Оукена: якщо фактичний рівень безробіття перевищує природний рівень (3—5 %) на 1 %, то відставання обсягу вало­вого національного продукту становить 2,5 %. З цього закону можна зробити висновок щодо практичної діяльності, а саме: необхідно щорічно неменше як 2,5—3,0 % ВНП спрямовувати на створення нових робочих місць.

Економічними збитками від безробіття є також звуження споживчого ринку, нарощування елементів кризи надвиробни­цтва. Крім того, люди, які перебувають у статусі безробітних, втрачають професійні навички, стереотипи трудової поведінки.

 




Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 111 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав