Читайте также:
|
На відміну від авторитаризму, де вимагається лише покора в діях, тоталітаризм охоплює всю людину, вимагає від людини повної самовіддачі себе. Серед різноманітних факторів, що сприяли становленню європейських тоталітаризмів слід назвати наступні:
1. Зростає роль держави та її втручання в життя людини.
- Держава, вводячи все більше законів, що регулюють відносини праці і капіталу, страхуючи робітників і службовців на випадок втрати працездатності, стає в очах трудящих їх захисником, що настроє великі маси народу до готовності відмовитися від значної долі своєї незалежності на користь держави, надати державі право всезростаючого втручання в суспільні та міжособистісні стосунки. Якщо в перші десятиліття промислового перевороту у переважної більшості робітників ще не обривалося їх сільське коріння, і робітник завжди міг вернутися в село по хворобі, інвалідності, старості і закінчувати своє життя в колі близьких родичів, то подальший ріст урбанізації, переселення сільських мас у міста веде до поступового розриву між міськими працівниками та селом. Функції, які раніше виконували сільські родичі по утриманню непрацездатних, тепер повинна виконувати стосовно урбанізованих мас держава, чим все збільшується залежність громадянина від держави.
- Зростаюча індустріалізація з технологіями, що усе більш ускладнюються, вимагає не тільки грамотних робітників, але й стандартизації освіти, особливо професійної та ремісничої, щоб в умовах все зростаючої мобільності не було проблем зі зміною трудових кадрів. Це розвиває не тільки одноманітність, зрівнялівку і державний контроль в області виховання громадян, але й веде до зростання оподаткування тією ж державою для фінансування, зокрема, освіти. Тим самим посилюється роль держави.
- Зростаюча урбанізація змусила державу взятися за такі нові служби, як міське планування, комунікації, каналізація та інші комунальні послуги. Особливе значення отримує пряма чи непряма роль уряду в плануванні, розвитку та реглюванні транспорту. Це дало можливість державі краще контролювати населення країни, володіти більшою обізнаністю про настрої в країні, кращою можливістю запобігання та придушення повстань, включаючи нову можливість оперативного перекидання озброєних сил з одної частини країни в іншу.
- Звільнення селян від кріпосної залежності, рівно як і технічний прогрес і нові види зброї, заставляють держави переходити від системи невеликих професійниї армій – до демократичного принципу всезагальної військової повинності з постійними великими арміями.
У цих умовах, враховуючи всі вищезгадані інструменти в руках владних структур сучасної держави, включаючи наявність великих постійних збройних сил, державній системі набагато легше виродитися в диктатуру.
2. Розвиток систем електронних засобів звязку і централізованої інформації дають можливість сучасній диктатурі здійснити майже повний контроль за кожним жителем країни. Перше передбачення тоталітаризму належить російському революційному мислителю ХІХст. О.Герцену, який говорив, що деспотизм майбутнього буде набагато страшнішим деспотизму минулого, тому що це буде «Чінгізхан плюс телеграф», тобто, висловлюючись сучасною нам мовою, тоталітаризм – це Сталін плюс комп’ютер. Правда, комп’ютер може не лише «посiбником» тоталітаризму, але й протиотрутою до нього. Так, в сучасному Китаї Інтернет є єдиним непідконтрольнним органом вільної думки, вільного слова, органом звязку опозиції. Таким чином, сучасна держава, навіть не перетворюючись формально в повнокровну диктатуру, володіє незрівняно більшими можливостями контролю за своїми громадянами, ніж найсуворіші абсолютні монархії минулого.
3. Одним з важливих факторів росту авторитаризму та тоталітаризму в ХХ ст стало швидке звільнення селянства від залишків кріпосництва і надання їм рівних прав з іншими громадянами у ХІХ ст. У другій половині ХІХ - на початку ХХ століть у демократичний процес влилися маси людей, які не пройшли через багатовікову поступову інтелектуальну еволюцію, через котру пройшли аристократія і середні класи, поступово звільнюючись від феодального і абсолютистського мислення й засвоюючи ідеї ліберальнного індивідуалізму і плюралізму. Приблизно три століття поступової інтелектуальної еволюції, яку пройшла еліта, не торкнулися селянських мас, в основному неграмотних. Недостатньо усвідомленими були й міські пролетарі, ремісники. У більшості країн і випадків вони навіть не підлягали звичайним судам, над ними висіла сваволя господаря. Тепер вони хотіли, щоб державна влада, яка їх звільнила, була сильною, деспотичною, щоб вона була в стані захищати їх від господарів заводів яких вони ототожнювали з своїми колишніми господарями-експлуататорами. Більше того, першим інстинктом колишнього раба чи кріпака, все ще бідного і неосвіченого щоб конкурувати з панами, є не рівність з ними перед законом, а помста. Процес звільнення мас створив величезний революційний потенціал, що відобразився у ХХ столітті в небувалих кривавих революціях і постреволюційному геноциді буквально сотень мільйонів людей. Звільнені маси прагнуть до рівності за рахунок індивідуальної свободи, і ХХ століття показало, що під приводом рівності до влади приходять жорстокі диктатори.
4. Зародження націоналізму. Початок європейським націоналізмам дав німецький націоналізм – поштовом став наполеонівський розгром Німеччини. Щоб по-справжньому проявити себе в світі, нація повинна бути могутньою. Так фізична могутність, агресивність почали витісняти індивідуалізм і особистісні цінності в якості вищих проявів нації і національної держави. Нагнітався культ сили, мілітаризм у формі готових до дії числених постійних армій, паради, що демонструють цю силу, масові манфестації і накінець маси як такі.
Виникає закономірне питання – чому ріст освіти в кінці ХІХ і в першій половині ХХст. привів не до поваги свобод і прав людини, як повинно було бути за пророцтвами просвітників 18 та початку 19 століть, а, навпаки, до зростання авторитаризму, диктатур і тоталітаризму. Дослідники це пояснюють тим що елементарна грамотність, а це все, що дає початкова і неповна середня школа масам, - робить людину більш сприйнятливою до пропаганди і навіювання, а отже, до підкорення догмам та всеможливим вождям. До цього слід додати магічний вплив науки та її досягнень на неграмотні і напівграмотні маси – оскільки в ХІХ ст. освіта була доступною лише небагатьом обраним. Вчені виглядали в очах мас якимись чарівниками. Самі вчені-природодослідники сприяли цьому міфу будучи впевненими, що ще трохи і вони знайдуть відповідь на всі питання, вирішать усі проблеми. Про відкриття наукових законів суспільного розвитку й історії, законів державного управління говорив марксизм і завдяки тому він став дуже популярним в кінці ХІХ ст. а в ХХ отримав практичне застосування.
Це преклоніння перед наукою було своєрідною релігією прогресу, за якою прогрес неодмінно служить неминучому благополуччю суспільства та індивідів в майбутньому, тобто прогрес і наука повинні служити гедоністичному принципу насолоди і задоволень, як ціль і рушійна сила життя людини. З цього приводу французький мислитель Аріел писав ще в 1852 р: «Матеріалізм – допоміжна доктрина будь-якої тиранії, одного (диктатора) чи мас. Пануюча тенденція століття – перетворити людей з самостійних індивідів у гвинтики єдиної, великої соціальної машини; зробити суспільство, а не совість, центром життя; закріпачити душу речами, знеособити людину…»
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 131 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |