Читайте также:
|
Широке трактування культури означає її ототожнення з цивілізацією. Раніше ці терміни використовувалися як синоніми. Так, англійський антрополог, історик культури Едуард Бернетт Тейлор у своїй праці «Первісна культура» писав, що «культура, або цивілізація… складається в цілому із знання, вірувань, мистецтва, моральності, законів, звичаїв та деяких інших властивостей і звичок, засвоєних людиною як членом суспільства».
З початку ХХ ст. відбулися певні зрушення і культура відтепер пов’язується з внутрішнім духовним змістом, а цивілізація – із зовнішньою матеріальною формою. Такої позиції дотримувався О.Шпенглер. М.Вебер також поділяв цю думку. Він виділяв в історії три процеси: соціальний, цивілізаційний та культурний. Соціальний процес формує соціальні інститути та структури; цивілізаційний за допомогою техніки, винаходів та природознавства адаптується до зовнішніх умов; культурний визначає за допомогою філософії, релігії та мистецтва мету життя людей.
Американський соціолог Робеот Макайвер протиставляє цивілізацію і культуру як засіб і мету. Цивілізацію він розглядає як технологічний порядок, сферу засобів, створюваних людиною для забезпечення бажаних умов життя, досягнення поставленої мети, культуру ж розуміє як сферу цілей, оцінок, стилів, традицій та ін. Це сфера самодостатньої духовності, що проявляється передусім у філософії, мистецтві, релігії. Інший американський автор Алфред Луїс Кребер, звертаючи увагу на специфіку цивілізації і культури, називає першу «культурою дійсності», а другу – «культурою цінностей».
Протиставлення цивілізації і культури призводить до вузького тлумачення поняття «культура». У вузькому розумінні культура охоплює передусім сукупність духовних форм певної епохи – науку, філософію, мистецтво, релігію, мораль, право та ідеологію.
У сучасній спеціальній літературі поняття «цивілізація» тлумачиться досить широко. Так, світова цивілізація розглядається як етап в історії людства, що характеризується певним рівнем потреб, здібностей, знань, навичок та інтересів людини, технологічним та економічним способом виробництва, побудовою політичних і суспільних відносин. У цьому разі духовна культура, зрозуміло, не протистоїть цивілізації, а входить до її структури. До структури цивілізації входить і матеріальна культура, хоча за походженням вона може належати до різних цивілізацій.
Сьогодні універсального визначення культури, яке задовольнило б усіх, немає і навряд чи воно можливе. Визначень культури є багато, біля п’ятисот. Проаналізувавши різні визначення американські автори А.Л.Кребер та Клайд Клакхон формулюють власне визначення культури: «Культура складається з явних і латентних взірців поведінки, вивчених і переданих за допомогою символів, що являють собою специфічне надбання людських груп, включаючи їх матеріальне втілення в артефактах; суттєве ядро культури становлять традиційні (тобто історично відібрані й передані) ідеї і передусім пов’язані з ними цінності». На перший погляд це визначення нібито повністю узгоджується з вузьким трактуванням культури, оскільки ядром культури є ментальні утворення – ідеї та цінності. Однак поряд з ними до культури належать, як вважають автори, також і поведінкові взірці, символи, їхнє матеріальне втілення в артефактах, тобто культура не вичерпується лише духовним змістом, вона передбачає і форми його реалізації. Такий підхід певною мірою відповідає завданням і функціям соціології, яка акцентує увагу на культурі у вузькому розумінні (а саме на символічній культурі), а також прагне віднайти зв’язки її з проявами групового життя людей.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 46 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |