Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Шляхи зменшення витрат

Як видно на рис. 5.2, ланцюг цінностей підприємства-виробника входить до системи комерційних відносин, яка включає до свого складу ланцюг цінностей постачальників на початку і ланцюг цінностей дистриб'юторів та споживачів в кінці.

Рис. 5.2. Розширений варіант ланцюга цінностей

Для виробника, що реалізує стратегію низьких витрат, це означає наступне: комплекс заходів по зниженню витрат необхідно проводити не тільки у межах власного підприємства, але і працювати у цьому напрямку з постачальниками і дистриб'ютерами. Розглянемо ці заходи.

Витрати підприємства при роботі з постачальниками можна знизити за допомогою таких дій:

· забезпечення доступу (або монопольного контролю) до джерел дешевих ресурсів;

· обговорення з постачальниками можливостей зниження цін; спільна праця з постачальниками по цій проблемі, перетворення їх у ділових партнерів;

· здійснення регресивної (зворотної) інтеграції для підсилення контролю над постачанням ресурсів і перетворення цієї функції із витратної у прибуткову;

· використання більш дешевих товарів-замінників;

· вибір оптимальних форм і методів постачання (транзитна, складська форма, розміри і періодичність поставок, тощо);

· вибір підприємств-постачальників з метою зниження витрат при забезпеченні необхідного рівня обягів, асортименту, якості ресурсів;

· організація контролю якості постачання; використання за призначенням, збереження, економії матеріально-технічних ресурсів підрозділами і службами підприємства;

· оптимізація розмірів і асортименту запасів матеріально-технічних ресурсів на складах підприємства, при необхідності і можливості перехід на постачання "точно в термін";

· удосконалення системи обліку матеріально-технічних ресурсів;

· зважений підхід до закупівлі нового обладнання і технічних розробок; якщо технологія в галузі розвивається швидко, краще почекати, поки не з'явиться обладнання другого і третього покоління, яке завжди значно дешевше і ефективніше першого;

· компенсація високих витрат постачання за рахунок їх зниження в інших ланках ланцюга цінностей (наприклад, на підприємстві-виробнику, чи у дистриб'юторів).

Для зменшення витрат власне на підприємстві можна застосувати такі заходи:

· скорочення внутрішнього бюджету підприємства;

· покращення методів праці і організації технологічного процесу (підвищення продуктивності праці, підвищення коефіцієнту використання активів, підвищення ефективності ключових видів діяльності тощо);

· вилучення із виробничого процесу і передача іншим підприємствам - підрядникам операцій з високими витратами;

· переміщення високовитратних видів діяльності в ті географічні райони, де вони можуть бути виконані дешевше.

Наприклад:

- трудоємні збиральні виробництва розміщуються в районах з дешевою робочою силою;

- матеріалоємне виробництво доцільно розміщувати біля джерел сировини, для зниження транспортних та інших витрат;

- науковоємні виробництва необхідно розміщувати там, де є кваліфікована робоча сила і непотрібні додаткові витрати на навчання;

- виробництва, які потребують великих територій, розміщують в районах з низькою ціною на землю.

· інвестування коштів у ресурсозберігаючі технології (автоматизація, робототехніка, гнучкі виробничі системи, комп'ютерний контроль;

· удосконалення етапів технологічного процесу із самими високими витратами, якщо інвестиції у нове обладнання уже здійснені;

· створення дешевих для виробництва моделей продукції;

· розробка більш простого і економічного дизайну товару;

· визначення оптимальних обсягів виробництва (з урахуванням попиту на продукцію, сезонних коливань завантаження потужностей, дії ефекту масштабу виробництва та інших чинників);

· здійснення жорсткого контролю накладних та інших постійних витрат;

· вивчення, аналіз та імітація товарів, розробок і будь-яких дій конкурентів, які дозволяють зменшити витрати підприємства;

· компенсація високих витрат виробництва за рахунок їх зниження в інших ланках ланцюга цінностей (наприклад, у постачальників чи дистриб'ютерів).

Додатково розглянемо заходи по забезпеченню ресурсозберігання на рівні підприємства, що пропонуються російським автором Р.А.Фатхутдіновим. [ ] (табл 5.2)

Заходи по забезпеченню ресурсозберігання на рівні підприємства

Табл 5.2.

Шляхи зниження витрат підприємства при роботі з посередниками (оптовими і роздрібними торгівцями):

¨ праця в тісному контакті з учасниками каналів розподілу для знаходження взаємовигідних можливостей зменшення витрат;

¨ перехід до більш економічної стратегії розподілу продукції, наприклад, стратегії прогресивної інтеграції, в межах якої підприємство підсилює контроль за процесом просування власної продукції;

¨ застосування спільної з дистриб'юторами вертикальної реклами;

¨ застосування продажу кінцевим споживачам і маркетингових підходів, які скорочують необґрунтовано великі витрати і прибутки оптових та роздрібних торгівців;

¨ протидія необґрунтованому розширенню товарного асортименту;

¨ відмова від дорогих супутніх послуг, застосування більш економічних варіантів організації сервісного обслуговування;

¨ переніс виробничих потужностей ближче до споживачів;

¨ компенсація високих витрат розподілу продукції за рахунок їх зниження в інших ланках ланцюга цінностей (наприклад, постачання і виробництва).