Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Характеристика його етапів

Читайте также:
  1. Amp;Сравнительная характеристика различных методов оценки стоимости
  2. I. Доказывание, понятие и общая характеристика
  3. II. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИЗНИ
  4. II. Характеристика отдельных типов половых гормонов.
  5. II. ХАРАКТЕРИСТИКА ПЯТИ СОЦИЕТАЛЬНЫХ ГРУПП
  6. II. Характеристика распределения населения по доходу.
  7. III. Характеристика подготовки по специальности
  8. III. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТИЙ СОЦИАЛЬНАЯ ОБЩНОСТЬ И СОЦИАЛЬНЫЕ СВЯЗИ
  9. III. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНДАРТОВ ВТОРОГО ПОКОЛЕНИЯ ПО ИНФОРМАТИКЕ
  10. III. Характеристика стандартов второго поколения по физике

Професійно-педагогічне спілкування є складним динамічним багатофункціональним процесом, який характеризується певною с т р у к т у р о ю відповідно загальній логіці педагогічного процесу, що відображує його задум, втілення, аналіз і оцінку.

В.А.Кан-Калик зазначає, що структура педагогічного спілкування складається з чотирьох етапів:

І – моделювання майбутнього спілкування вчителя з учнями (передкомунікативний етап);

2 – етап початку безпосереднього спілкування (комунікативна атака);

3 – етап керування спілкуванням у навчально-виховній діяльності (власне комунікативний);

4 – аналіз спілкування, коригування та моделювання нової системи спілкування (посткомунікативний).

Серед засобів завоювання ініціативи виділяються:

- оперативність організації початкового контакту з класом;

- оперативність переходу від організаційних процедур (розміщення, вітання, перевірки присутніх) до ділового спілкування;

- відсутність проміжних зон у спілкуванні між організаційними і змістовними моментами на початку уроку;

- оперативне досягнення соціально-психологічної єдності вчителя з класом, формування почуття “ми”, що є ознакою високого професіоналізму вчителя;

- подолання стереотипних і ситуативно-негативних установок стосовно окремих учнів;

- постановка завдань і питань, які на цьому етапі взаємодії здатні мобілізувати колектив;

- скорочення заборонених педагогічних вимог та розширення позитивно-орієнтуючих;

- оптимальне використання мовних та невербальних засобів взаємодії (міміка, візуальний контакт);

- уміння транслювати в клас особистісну налаштованість

та ін.

Функціональною одиницею конкретного комунікативного акту та організації процесу спілкування на кожному з його етапів є к ом у н і к а т и в н а з а д а ч а.

Комунікативні задачі є похідними по відношенню до педагогічних задач, тому що випливають з останніх і визначаються ними. Комунікативна задача, відтворюючи задачу педагогічну, має допоміжний, інструментальний характер. Учитель аналізує ситуацію, уявляє можливі варіанти її вирішення (дуже оперативно), обирає оптимальний метод і здійснює організаційні впливи.

За визначенням І.М.Лісіної, комунікативна задача – це мета, на досягнення якої у даних умовах направлені різноманітні дії вчителя, що здійснюються у процесі спілкування. Задача спілкування визначає його внутрішні і зовнішні умови (рівень розвитку потреби у спілкуванні, минулий досвід взаємодії з людьми, ситуація взаємодії, характер ближнього за часом впливу партнера) та зумовлює характер спілкування.

В.О.Артемов, Л.Д.Ревтов, В.І.Камцев запропонували класифікувати всю багатогранність мовних дій (мовних задач) “оповідання” та “спонукання”. Так, “оповідання” як загальна комунікативна задача представлена власне оповіданням, повідомленням, назвою, об’явою, реплікою, перераховуванням, відповіддю, рапортом, розповіддю, казкою; а “спонукання” – наказом, командою, вимогою, попередженням, погрозою, забороною, викликом, порадою, закликом, бажанням, запрошенням, побажанням, умовлянням, благанням.

З досвіду відомо, що дуже часто педагоги не усвідомлюють комунікативну задачу як необхідний елемент педагогічного процесу, навіть реалізуючи її в діяльності. Педагог має розрізняти загальні комунікативні задачі діяльності, що плануються заздалегідь і поточні комунікативні задачі, що виникають у процесі спілкування.

Практична реалізація обраних методів педагогічного впливу здійснюється безпосередньо через спілкування. В.А. Кан-Калик пропонує будувати логіку педагогічного впливу або взаємодії таким чином, як це показано на рис.2.

Учитель не завжди може на уроці визначити цілісну систему комунікативних задач, як і деякі раніше обрані прийоми спілкування.

Комунікативні задачі з позиції учня полягають у розумінні, запам’ятовуванні, вивченні, засвоєнні, доведенні, спростуванні твердження, умінні зробити висновки та ін.

 

Педагогічна задача та її вирішення

 

Педагогічний вплив і взаємодія
Система комунікативних задач, вирішення яких необхідно для реалізації методів впливу

 

 

Система методів педагогічного впливу, обраних для втілення рішення

 
 

 

 


Рис. 2. Логіка педагогічної взаємодії в спілкуванні

 

Отже, комунікативна задача як структурна та функціональна одиниця комунікативного акту й спілкування характеризує двосторонність процесу педагогічного спілкування та його діалогізм.

 




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 152 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав