Читайте также:
|
|
Для характеристики ефективності використання матеріальних ресурсів на ТзОВ “Ековінд” застосуємо систему індивідуальних та узагальнюючих показників, які були описані у першому розділі. Загалом система техніко-економічних показників, які використовуються для аналізу ефективності використання виробничих запасів, зображена на рис.2.3.
Рис. 2.3. Система техніко-економічних показників, що використовуються для аналізу ефективності обертання виробничих запасів на ТзОВ “Ековінд”
Відносні показники оцінки ефективності використання виробничих запасів характеризують яким чином та як часто обертаються запаси, та показують чи наявне їх вивільнення. З допомогою коефіцієнта завантаження запасів в обороті можна визначити перевитрати виробничих запасів від загального обсягу чистого доходу. Також з допомогою даних показників визначають чи були вивільнені виробничі запаси протягом звітного періоду в порівнянні з попереднім.
Таблиця 2.1.
Відносні показники оцінки ефективності використання виробничих запасів на ТзОВ “Ековінд”
Показники | Темп приросту | ||||
2009/2008 | 2010/2009 | ||||
Середньорічна вартість виробничих запасів, тис.грн. | 453,5 | 395,0 | 352,7 | -12,91% | -10,71% |
Чистий дохід від реалізації, тис.грн. | -32,56% | -44,42% | |||
Коефіцієнт оборотності виробничих запасів | 24,022732 | 18,604467 | 11,58082 | -22,55% | -37,75% |
Тривалість періоду оборотності виробничих запасів, дні | 29,12% | 60,65% | |||
Коефіцієнт завантаження запасів в обороті, коп. | 4,1627239 | 5,3750531 | 8,6349671 | 29,12% | 60,65% |
Для підприємств будь-якої галузі основним завданням є прискорення оборотності оборотних активів, і зокрема виробничих запасів. Адже при прискоренні оборотності із запасів вивільняються величезні суми активів, які можна додатково направляти на фінансування розширення виробництва. Величина запасів, що вивільнилась, визначається множенням суми одноденного обороту за звітний період на кількість днів прискорення або уповільнення у звітному періоді порівняно з базовим. Формульно це має вигляд:
, (2.1)
де Тоб1,Тоб2 – оборотність відповідно у базовому та звітному періоді;
ЧД – чистий дохід у звітному періоді.
Бачимо, що для досліджуваного підприємства характерним буде залучення коштів в оборот (110 тис. грн. та 80 тис. грн. відповідно у 2009 та 2010 роках), оскільки тривалість обороту з кожним періодом зростає.
З допомогою коефіцієнта завантаження можемо розрахувати перевитрати виробничих запасів від загального обсягу чистого доходу. Для цього скористаємось формулою:
, (2.2)
де ∆Кз – приріст коефіцієнта завантаження за звітний період.
Здійснивши відповідні розрахунки, отримаємо, що перевитрати виробничих запасів становили 89 та 133 тис. грн. відповідно у 2009 та 2010 роках.
Узагальнюючі показники дозволяють у повному обсязі оцінити ефективність діяльності підприємства, і їх розрахунок та характеристика є наступними:
1) прибуток на гривню матеріальних витрат є найбільш узагальнюючим показником ефективності використання матеріальних ресурсів. Його визначають діленням суми одержаного прибутку від основної діяльності на суму матеріальних витрат;[свя, 2, с.75]
2) матеріаловіддача продукції характеризує вихід продукції з кожної гривні витрачених матеріальних ресурсів та розраховується діленням вартості виробленої продукції на суму матеріальних витрат;
3) матеріаломісткість продукції є вартісним показником, який відображає рівень матеріальних витрат на кожну гривню товарної продукції та розраховується як відношення суми всіх матеріальних витрат до вартості виробленої продукції;
4) частка матеріальних витрат у собівартості обчислюється як відношення суми матеріальних витрат до повної собівартості виробленої продукції. Динаміка даного показника характеризує зміну матеріаломісткості продукції.
Таблиця 2.2.
Узагальнюючі показники використання виробничих запасів ТзОВ “Ековінд”
Показники | Темп приросту | ||||
2009/2008 | 2010/2009 | ||||
Вироблена продукція, тис.грн. | -31,10% | -33,06% | |||
Матеріальні витрати, тис.грн. | -39,18% | -46,54% | |||
Прибуток від операційної діяльності, тис.грн. | -57,26% | -91,67% | |||
Прибуток на гривню матеріальних витрат (3:2) | 0,047 | 0,033 | 0,005 | -29,72% | -84,41% |
Загальна собівартість виробленої продукції, тис.грн. | -30,66% | -37,93% | |||
Матеріаловіддача, грн (1:2) | 1,585 | 1,796 | 2,249 | 13,29% | 25,22% |
Матеріаломісткість | 0,631 | 0,557 | 0,445 | -11,73% | -20,14% |
Частка матеріальних витрат у собівартості продукції (2:5) | 0,843 | 0,739 | 0,637 | -12,29% | -13,87% |
Аналіз динаміки узагальнюючих показників яскраво свідчить про те, що на підприємстві наявні серйозні проблеми, оскільки у кожному наступному періоді обсяг реалізації, а відповідно і виробництва, зменшується. Відповідно необхідним є пошук можливих шляхів вдосконалення управління виробничими запасами для підвищення прибутковості підприємства.
Організаційно-економічна характеристика діяльності підприємства
Міжнародна Кондитерська Корпорація ROSHEN – відомий виробник кондитерської продукції. Під власним «солодким знаком якості» ROSHEN виробляє близько 200 видів кондитерських виробів (шоколадні та желейні цукерки, карамель, шоколад, печиво, вафлі, бісквітні рулети, тістечка та торти), всього 400 тис. т на рік. Виробничі потужності Корпорації складають 6 сучасних кондитерських фабрик, розміщених в Україні, Росії та Литві.
Всі кондитерські фабрики корпорації ROSHEN забезпечені обладнанням для моніторингу контролю якості продукції та відповідних досліджень. Розробкою технологій та запуском високоякісних кондитерських виробів займаються спеціалісти, які пройшли атестацію та навчання у спеціалізованих іноземних центрах.
Представлені на ринку кондитерські вироби виготовлені за найсучаснішими технологіями. Експлуатація сучасного високовиробничого обладнання, чітке дотримання технології виробництва, використання виключно високоякісної сировини та матеріалів, що застосовуються при виробництві кондитерських виробів є запорукою головних переваг продукції Roshen.
Загалом, на ринку функціонує велика кількість підприємств, як регіонального, так і загальнонаціонального характеру. Проте вже протягом багатьох років лідерство у галузі утримує корпорація Roshen. Протягом 2010 року частка підприємства зросла, порівняно з 2009 роком на півтора відсотка і на сьогодні складає 26,7% (рис.2.1.). Варто все-ж, зазначити, що ринок кондитерських виробів є дуже конкурентним і репозиціювання марки, яке сьогодні проводить основний конкурент Roshen – Київ-Конті, змушує активізовувати маркетингову діяльність для утримання своєї частки ринку.
Рисунок 2.1. Структура ринку кондитерських виробів у 2010 році
Корпорація «Рошен» займається випуском таких товарних ліній: шоколад, желе, батончики, цукерки в коробках, цукерки вагові, карамель, вафельна продукція, печиво та крекери, бісквітні рулети, торти. Отже, як бачимо, корпорація має 10 товарних ліній своєї продукції. Всі ці товарні лінії складають товарну номенклатуру корпорації «Рошен». Схематично структуру асортименту корпорації представлено на рис. 2.2. З діаграми бачимо, що найбільшу частку у виробництві кондитерських виробів займають вагові цукерки, далі йдуть карамель, печиво і крекер та шоколад.
Рисунок 2.2. Структура номенклатури корпорації Roshen
Корпорація «Рошен» провадить свою збутову політику як в оптовому сегменті, так і в роздрібному, орієнтуючись на кінцевого споживача. Оптова торгівля є важливою ланкою дистрибуції, що вирішує маркетингові завдання виробника. Основними оптовими покупцями продукції корпорації «Рошен» виступають регіональні представники.
Корпорація «Рошен» використовує селективну систему збуту: дистрибутерські й дилерські угоди складаються між виробником і обраними їм оптовими компаніями (регіональними представниками); також корпорація використовує інтенсивну систему збуту, однак їх доля є невеликою.
Для дослідження організаційної структури та фінансової ефективності діяльності корпорації здійснимо аналіз функціонування структурного підрозділу корпорації – ПАТ “Київської кондитерської фабрики”.
ПАТ “Київська кондитерська фабрика” – найбільша кондитерська фабрика Києва та є окремим підрозділом корпорації “Рошен”. Фабрика займається випуском сертифікованої продукції. Обсяг виробництва київської фабрики є найбільшим у структурі загального випуску корпорації “Рошен”.
Станом на кінець 2010 року середньооблікова чисельність працівників фабрики становила 2423 чол. Організаційна структура підприємства є лінійно-функціональною та схематично представлена на рис.2.3. Загальне управління корпорацією здійснюють збори акціонерів. Президент координує діяльність структурних підрозділ. Директор відповідає за поточне управління діяльністю фабрики. На самій фабриці представлені відділи основного виробництва, персоналу, реклами, реалізації, експорту. В основному, організаційна структура інших фабрик, які входять до корпорації, є ідентичною до київської.
|
Аналізуючи фінансові показники діяльності підприємства, варто зазначити, що кризові явища в українській економіці у 2008-2009 роках негативно позначилися на обсягах реалізації продукції та відповідно чистому прибутку підприємства (табл.2.1.). Проте, вже у 2010 році спостерігається відновлення позитивної тенденції, і за останніми даними, у 2011 році вона продовжиться.
Таблиця 2.1
Фінансові показники діяльності ПАТ “Київська кондитерська фабрика “Рошен”
Обсяги збуту | |||
Чистий прибуток | |||
Активи |
Проведений аналіз організаційно-економічного стану корпорації “Рошен” і зокрема ПАТ “Київської Кондитерської фабрики” засвідчив, що підприємство є лідером українського кондитерського ринку та здатне здійснювати ефективну збутову діяльність навіть в умовах кризи. Організаційна структура сприяє ефективному здійсненню управління підприємством. Наступним кроком буде більш детальне дослідження зовнішньоекономічної діяльності підприємства та корпорації загалом.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 515 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |