Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Розвиток консюмеризму як ефективної системи забезпечення зростання рівня життя в ринкових умовах

На перший погляд, досить парадоксально, що в країнах ринкової економіки розвиток консюмеризму, підвищення його економічної ваги та посилення впливу як суспільної сили відбувалося на тлі бурхливого розвитку маркетингу, який фактично був об'явлений діловими колами Заходу найвищою формою реалізації турботи ви­робників про задоволення потреб та інтересів споживачів. Цю думку поділяють і представники певних кіл економічної науки Заходу, які виступають з позицій підпри­ємців. Вони вважають маркетинг своєрідною універсальною панацеєю від усіх про­явів зловживань, можливих у відносинах між суб'єктами ринку в процесі виробницт­ва і реалізації товарів та послуг, ефективною системою, що повністю підпорядковує виробництво інтересам споживачів.

Не викликає заперечень визначення "маркетингу" як ефективно функціонуючої ринкової системи прогнозування, управління і задоволення попиту споживачів на товари та послуги необхідного асортименту і відповідної якості, що сприяє підви­щенню якості споживання населенням життєвих благ і послуг у країнах з цивілізо­ваним рівнем ринкових відносин. Останнє, насамперед, пов'язане із тим, що фахів­ці, які працюють у сфері маркетингу, досить результативно стимулюють фірми-виробники до випуску більш безпечних для споживача товарів (таких, наприклад, як цигарки із низьким вмістом тютюнових смол або безпечні для дітей кришки для пляшечок тощо); розробляють звернення до громадськості з таких питань, як еко­номія енергії, лікування хвороб, безпека дорожнього руху і т. п.; сприяють поширен­ню і визнанню нових товарів, ідей, послуг, спроможних задовольнити більш високий якісний рівень потреб споживачів тощо.

Разом з тим не слід ідеалізувати реальні потенційні можливості маркетингової діяльності, навіть якщо вона і є вагомою складовою сучасного підприємництва. Адже основною мотиваційною рисою приватного підприємництва було, є і у подаль­шому залишатиметься прагнення до максимізації прибутку. Не тільки вітчизняна, а й світова практика свідчить, що реалізація підприємцями прагнення отримати більш ви­сокі прибутки не завжди відбувається на легітимній основі і може йти всупереч або на­віть на шкоду інтересам споживачів. Саме тому такий вид діяльності, яким є ринково-

II

виробнича та ринково-посередницька діяльність, вимагає від суспільства створення постійно діючих та ефективних систем обліку і контролю, забезпечення формування і налагодження функціонування відповідних механізмів підтримки жорсткого зворотного окономічного та правового зв'язку між суб'єктами ринкових відносин; тобто механізмів, дія яких спрямована на забезпечення відчутного впливу широкої о загалу споживачів на мотиваційну поведінку підприємців-виробників.

Реальне життя довело, що споживачі мали дещо іншу, ніж підприємці, думку щодо оцінки дійсного впливу маркетингу на їх життя. Так, за даними обстежень сус­пільної думки, проведених інститутом Харриса у США у 1977 p., 59% опитаних гро­мадян заявили, що більшість компаній піклуються лише про примноження своїх прибутків і їх майже не турбують якість товарів та справи покупців. Згідно даних, наведених у журналі "Форчун", випуск неякісних товарів у США у другій половині 70-х років щорічно призводив до захворювання 20 млн. чоловік, до втрати праце­здатності 110 тис. і до загибелі ЗО тис. чоловік.¹ Тому рух споживачів, спрямований на захист власних інтересів, став проявом природного протесту громадян проти ви­падків їх ринкової дискримінації з боку виробників і торгових посередників, що вкрай негативно впливала на життєвий рівень населення.

Як соціально-економічне явище, консюмеризм не лише віддзеркалює і персоні­фікує об'єктивні протиріччя, що неминуче виникають у системі ринково-вйробничих відносин (насамперед між виробництвом і споживанням), а й сприяє їх подоланню шляхом застосування суспільно допустимих методів.

Консюмеризм можна розглядати як захисну реакцію широких верств населення на все частіші випадки використання бізнесменами небезпечних для споживачів ме­тодів виробництва і реалізації товарів та послуг².

Об'єднуючи представників широких верств населення, що протистоять моно­польному диктату як споживачі продукції, консюмеризм являє собою соціально не­однорідний рух, у лавах якого представлені наймані працівники та члени їх сімей, фермери, державні службовці, студенти, представники малого бізнесу та ін.

Консюмеризм не є історично новим явищем в процесі розвитку ринкової еконо­міки. Деякі американські економісти вважають, що як певна суспільна сила, консю­меризм склався у кінці XIX сторіччя. У 1899 р. у США була утворена "Національна ліга споживачів", що свідчило про загальнонаціональний характер руху споживачів цієї країни.

Аналіз світової практики свідчить, що в країнах, економіка яких базується на ринкових відносинах, рух споживачів на певному історичному етапі об'єктивно почи­нає виступати провідною силою, яка своєю узгодженою поведінкою все більше ви­значає структуру суспільного виробництва та активно впливає на ринкові процеси у напрямі підвищення рівня якості товарів і послуг, забезпечення процесу їх цивілізо­ваної реалізації.

Термін "консюмеризм" виник на початку 60-х років у період підйому руху амери­канських споживачів на захист своїх прав. На думку американського дослідника

Л. Розенберга, він був введений бізнесменами, які вбачали в цьому масовому русі споживачів новий "ізм", тобто небезпеку такого ж порядку, як соціалізм і комунізм. Навіть якщо наведена теза американського вченого є досить гіперболізованою, не­можливо не помітити, що організований рух споживачів за свої права став не лише віддзеркаленням накопичених суперечностей в системі ринкових відносин, а й не­обхідним та потужним засобом їх вирішення.

Ґрунтовному аналізу розвитку цього феномена ринкової суспільної самооргані­зації, системним дослідженням, спрямованим на виявлення закономірностей якісно­го вдосконалення важелів та цільових функцій консюмеризму, фахівці Заходу при­діляли і приділяють велику увагу. Науковці Заходу поділяють думку, згідно з якою консюмеризм є соціально-економічним явищем, що виникло внаслідок процесу діа­лектичного розвитку ринкових відносин як необхідний механізм усунення або пом'якшення гостроти протиріч і конфліктів, що виникають у відносинах між основ­ними суб'єктами ринку: покупцями і продавцями (виробниками). "Рух споживачів, — підкреслюється в одному з досліджень Л. Роббінса, — є продуктом економічної ево­люції. Це аспект переходу від економіки виробництв до економіки споживачів, від економіки дефіциту до економіки достатку і з певними обмеженнями — від ринку продавців до ринку покупців"¹.

Аналізуючи змістовну сутність поняття "консюмеризм", англійський професор Дж. Хірст пише, що "більшість людей швидше використовувала б поняття "сус­пільство споживачів" для того, щоб описати той спосіб життя, у якому ми живемо, і відзначити його особливості, які, ймовірно, будуть ще більше домінувати у майбут­ньому. До цих особливостей належить задоволення потреб щодо володіння маши­ною і кольоровим телевізором, проведення відпустки за кордоном тощо". Більшість громадян, на думку Дж. Хірста, розуміють поняття консюмеризм, як "суспільство споживачів", "як економіку, зумовлену рішенням щодо купівлі якісних товарів, яке виникає у мільйонів приватних споживачів"².

У сучасній інтерпретації концепція консюмеризму спрямована на ствердження і забезпечення не лише "суверенності прав споживачів", а й на відповідну "суве­ренність прав об'єднаного руху споживачів, які виступають на захист своїх прав".

Ретроспективний аналіз наукового розвитку зазначеного питання свідчить, що за часів командно-бюрократичної системи дослідження економістів провадились не стільки у напрямі поглиблення розуміння понятійного змісту та особливостей якісно­го розвитку такого унікального феномена, яким був і залишається консюмеризм, скільки з метою досягнення виключно ідеологічних цілей.

Оскільки консюмеризм отримав поширення в ринкових (капіталістичних) країнах Заходу, то практично весь доробок науковців колишнього СРСР базувався пере­важно на спрощених та критично заідеологізованих підходах. Вони в основному зводилися до повного заперечення консюмеризму як системного соціально-економічного явища, що активно сприяє розв'язанню ринкових протиріч на користь споживачів і позитивно впливає на процес якісного зростання рівня споживання на­селенням матеріальних благ та соціально-побутових послуг, або здебільшого до

¹ Долгоруков А. П., Барыбина И. Ф. В паутине маркетинга. - М.: Политиздат, 19В2. - С. 91.

² В романі відомого німецького письменника Артура Вейзеборна "Побудовано на піску" в художній
формі розкриваються колізії розслідування, яке було проведано журналістом, що оприлюднив докази ви­
користання виробничою фірмою борошна, "якість" якого була "підвищена" шляхом застосування техноло­
гії відбілювання його хлором.

¹ Robbins L. Political Economy: Past and Present. - New York, 1976. - P. 2-3.

² Consumerism. Search for the Consjmer Interest. -- New York; London, 1974. - P. 6-7,

³ The Consumer Society. - London, 1977. - P. 51.

невиваженої критики всіх без винятку вихідних концептуальних положень, а також глибинної змістовної сутності консюмеризму, як системної економічної категорії та ефективного механізму оптимізації ринкових відносин.

Серед радянських економістів в основному домінували підходи, які в найбільш концентрованому вигляді були сформульовані В. Павловим і В. Цагою. Ка їх думку, термін "консюмеризм" або "споживацтво", введений на Заході в оборот у середині 60-х років поточного сторіччя, означає один з методологічних принципів буржу­азної економічної думки. На ньому базується переважна більшість ідеологів анти-комунізму. Прихильники консюмеризму ігнорують суспільну форму споживання, зводять її до фізіологічних і емоційних процесів, а споживання безпосередньо пов'язують із придбанням та використанням товарів масового призначення.

Радянські вчені у своїх дослідженнях практично не просунулися далі наведеної політично заідеологізованої тези, що найбільш повно характеризує ступінь їх розу­міння сутності такого складного і системного явища, яким в умовах ринкової еко­номіки є консюмеризм. Зазначене наглядно ілюструє досить поширена на той час думка, згідно з якою "зміст і соціально-апологетичне призначення консюмеризму віддзеркалює посилення протиріч капіталізму, поглиблення кризового антагоністич­ного характеру його розвитку і прагнення розчистити дорогу для нових споживчих товарів. Викидаючи на ринок у гонитві за прибутками масу не завжди корисних, а інколи і шкідливих, товарів, монополісти та їх ідеологи намагаються представити цей процес як задоволення зростаючих потреб суспільства, як відповідь "руху спо­живачів" на їх запит"².

Не заперечуючи того, що об'єктивно консюмеризм виник як відповідь на вимогу подолання протиріч, накопичених в ринковій економіці, наведена теза свідчить про певну плутанину у розумінні авторами змісту понять "консюмеризм" та "маркетинг", оскільки останнє твердження у наведеному відноситься до характеристики поняття "агресивний маркетинг" і не стосується самого консюмеризму.

Зважаючи на викладене, необхідно зазначити, що, на нашу думку, за своїм зміс­том консюмеризм (від англ. consuma — споживацтво) являє собою систему суспі­льних відносин, пов'язаних з організованим соціальним рухом громадян та адек­ватною йому регулюючою діяльгістю державних установ і організацій, що спрямовані на захист інтересів споживачів, передусім у сфері розширення прав і посилення впливу покупців на виробників і продавців товарів (послуг). Консюме­ризм включає до свого поняття також відповідні економічні механізми та правову систему, що на суспільному рівні гарантує забезпечення реалізації права людини споживати якісні блага і послуги, які вона отримує в процесі ринкового обміну (у фірм-виробників, спеціалізованих продавців та у приватних осіб, які мають право на виробництво і торгівлю товарами масового попиту).

До одного із важливих проявів консюмеризму можна також віднести і гаранто­ване державою право щодо забезпечення реальної можливості громадянам ство­рювати спілки, метою діяльності яких є захист прав та інтересів споживачів.

¹ Павлов В., Цага В. Консьюмеризм — буржуазная компонента "потребительского коммунизма" //
Вопросы экономики. - 1981. - №2.-С. 36-37.

² Там само. - С. 36.