Читайте также:
|
Юридичні властивості Конституції України – це сукупність формальних і матеріальних ознак, які відрізняють Основний Закон від усіх інших нормативно-правових актів, характеризують її сутність і зміст. Як нормативний документ конституція характеризується такими юридичними властивостями:
1. Найвища юридична сила. Як юридичний документ конституція посідає особливе місце в системі законодавства. Вона є основою національної системи права, усієї організації державного й суспільного життя. Норми конституції мають безумовний пріоритет перед усіма іншими нормами права, у випадку колізії має застосовуватись норма конституції, а та норма, що суперечить їй, має визначатися неконституційною і підлягає скасуванню. Усі інші правові акти, - як національне законодавство, так і міжнародні договори України, - мають відповідати Основному Закону України.
2. Установчий характер. Через прийняття Конституції український народ засновує основи державного й суспільного ладу, правового статусу особи.
3. Фундаментальність. Конституція містить відправні, принципові положення щодо правового регулювання суспільних відносин.
4. Політико-правовий характер. Конституція – не тільки фундаментальний нормативно-правовий акт, але й найважливіший політичний документ, в якому визначаються основи зовнішньої та внутрішньої політики держави, її сутність, стратегічні орієнтири, основні цілі й завдання.
5. Особлива назва. Конституцією може називатися лише Основний Закон держави, чим підкреслюється його відмінність від інших законів, особливі юридичні властивості, особливе місце в національній системі права. Тому є принаймні некоректним застосування терміну „конституція” до статутного документу Автономної Республіки Крим, що має місце на сьогодні з певних політико-правових причин.
6. Особливий порядок прийняття та внесення змін. Конституція України змінюється в порядку, передбаченому розділом ХІІІ. Законопроекти про внесення змін до розділів І, ІІІ, ХІІІ Конституції подається тільки Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного кладу Верховної Ради України, а до інших розділів – Президентом або не менш як третиною від конституційного складу Верховної Ради України. Законопроект про внесення змін до розділів І, ІІІ, ХІІІ за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу парламенту, затверджується на всеукраїнському референдумі, який призначає Президент України. Законопроект про внесення змін до інших розділів Конституції вимагає попереднього схвалення більшістю від конституційного складу Верховної Ради України й остаточного прийняття на наступній сесії парламенту не менш як двома третинами від його конституційного складу. Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Крім того, Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану. Законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України тільки за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 цієї Конституції.
7. Програмний характер. Конституція України не тільки закріплює наявні здобутки і реальний стан суспільства і держави, але й визначає перспективи, стратегію й тактику їхнього подальшого розвитку, цілі й завдання, що стоять перед ними у найближчому й віддаленому майбутньому.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 90 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |