|
Читайте также: |
• взаємній угоді між закладами-партнерами і студентом (форма заяви навчального контракту);
• використанні кредитів ЕСТS, які визначають навчальне навантаження студентів (перелік оцінок дисципліни).
ЕСТS-кредити відображають повне навантаження студента, необхідне для вивчення відповідного курсу, яке не обмежується лише аудиторними годинами.
Модуль – це логічно завершена частина навчального матеріалу з окремої навчальної дисципліни або ряд тем, пов'язаних між собою змістовно, та оцінюється в балах.
Змістовий модуль (тема, розділ) – це впорядкована і структурована система навчальних елементів, об'єднаних за ознаками відповідності певному навчальному об'єкту, що реалізується відповідними формами навчального процесу протягом певного оптимального часу.
Навчальний модуль (дисципліна) – це система тісно пов'язаних між собою модулів або блок змістових модулів, передбачених для засвоєння студентом.
Кредитний модуль (модуль) – це закінчений обсяг інформації, яку має засвоїти студент, або закінчений обсяг навчальної діяльності, яку має виконати студент.
Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження студента, яке необхідне для засвоєння модуля або блоку змістових модулів. Залікові кредити містять модулі одного або декількох видів навчальної діяльності студента (аудиторну, самостійну, індивідуальну).
До 50 % залікового кредиту становить аудиторна робота, приблизно по 25 % – самостійна та індивідуальна роботи.
Сумарна модульна оцінка (модульна оцінка) – це сума балів, отриманих студентом під час усного опитування, виконання контрольних, лабораторних робіт, складання колоквіумів та інших форм контролю за відповідний період.
Індивідуальна робота студентів є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для реалізації творчих можливостей студентів через науково-дослідну роботу і творчу діяльність
Види індивідуальних занять: консультація, індивідуальне завдання, індивідуальне навчально-дослідне завдання, курсова робота, дипломна робота, магістерська робота.
Самостійна робота є основним способом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять, без участі викладача. Викладач визначає обсяг і зміст самостійної роботи, і аналізує її результати.
Лекція 3.
Тема: Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти.
Логіка викладу:
1.Основні завдання та принципи створення зони Європейської вищої освіти.
2. Особливості модульно-рейтингової (кредитно-модульної) системи навчання у ВНЗ.
1. Основні завдання, принципи та етапи формування Зони Європейської вищої освіти
Гармонізація архітектури системи європейської вищої освіти як основне завдання Болонського процесу. Визначальні властивості європейської вищої освіти: якість, конкурентоспроможність вищих навчальних закладів, сумісність структури освіти та кваліфікацій на доступеневому і після ступеневому рівнях, мобільність студентів, привабливість освіти.
Основні завдання та принципи створення зони Європейської вищої освіти (шість цілей Болонського процесу): уведення двоциклового навчання; запровадження кредитної системи; формування системи контролю якості освіти; розширення мобільності студентів і викладачів; забезпечення працевлаштування випускників та привабливості європейської системи освіти.
1. Введення двоциклового навчання: додипломного та післядипломного. Додипломний цикл передбачає одержання 1-го академічного ступеня (бакалавр). При цьому тривалість навчання на додипломному циклі має бути не менше 3 і не більше 4 років. Успішне завершення 1-го циклу відкриває доступ до 2-го циклу — післядипломного. Навчання впродовж 2-го циклу може передбачати отримання ступеня магістра (через 1-2 роки навчання після одержання 1-го ступеня) і/або докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання 7-8 років).
2. Запровадження системи кредитів на основі Європейської системи трансферу оцінок (ECTS). ECTS обумовлює кредитно-модульну організацію навчального процесу, яка базується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (кредитів). Зменшує навантаження на студентів, оскільки за умов її впровадження відсутні сесії. Система не передбачає обов'язкового семестрового екзамену для всіх студентів. Протягом навчального семестру студенти складають два модульні контролі під час тижнів, вільних від аудиторних занять, а їх знання оцінюються за 100-бальною шкалою. Студенти, які за результатами модульних контролів здобули з конкретних навчальних дисциплін не менше від встановленої мінімальної кількості балів, атестуються з цих дисциплін із виставленням їм державної семестрової оцінки («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») відповідно до шкали переведення. Студенти, атестовані з оцінкою «незадовільно», зобов'язані складати семестрові іспити. Семестрові іспити можуть також складати студенти, які бажають покращити оцінку, отриману за результатами модульних контролів. Оцінювання знань на іспитах здійснюється у 100-бальній шкалі з наступним переведенням у державну оцінку.
3. Контроль якості освіти передбачається здійснювати акредитаційними агенствами, незалежними від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде ґрунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що їх отримали випускники. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти.
4. Розширення мобільності студентів, викладацького складу та іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців.
5. Забезпечення працевлаштування випускників. Усі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується повсюдне використання Додатка до диплома, рекомендованого ЮНЕСКО.
6. Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одним із головних завдань, що має бути вирішене в рамках Болонського процесу, є залучення в Європу більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Вважається, що введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної системи накопичення, легко доступних кваліфікацій тощо сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти.
П
одальші дії для досягнення шести цілей Болонського процесу: прийняття системи легкозрозумілих і адекватних ступенів; прийняття системи двоциклової освіти (доступеневе і післяступеневе навчання); запровадження системи кредитів (ECTS) або інших сумісних з нею систем, які здатні забезпечити як диференційно-розрізнювальну, так і функції накопичення; сприяння мобільності студентів і викладачів (усунення перешкод вільному пересуванню студентів і викладачів); забезпечення високоякісних стандартів вищої освіти (запровадження програм, курсів, модулів із «європейським» змістом); навчання протягом усього життя; спільна праця вищих навчальних закладів і студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів у заснуванні та формуванні Зони європейської вищої освіти.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 122 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
|