Спостереження за хлопцями і дівчатами, що навчаються в сьомому, восьмому і дев'ятому класах, показало, що діти з неповних сімей мають низькі оцінки і відрізняються вкрай невисоким рівнем професійних прагнень (Rosenthal and Hansen, 1980). Розлучення або окреме проживання подружжя викликає в їх дітях сповільнення пізнавальних процесів і формування моральних установок.
Дослідження учнів, що вчаться у шостих - дев'ятих класах, дозволило встановити, що діти з повних сімей - порівняно з тими, що живуть тільки з батьком або матір'ю, або з вітчимом, або мачухою - рідше спізнюються і пропускають заняття, мають вищі середні оцінки, менше зауважень і більше позитивних відгуків вчителів (Featherstone, Cundick, and Jensen, 1992).
Але не вдалося встановити чіткого причинно-наслідкового зв'язку між складом сім'ї дитини і її поведінкою та успіхами в навчанні.
Зрозуміло, що діти глибоко засмучені розлученням або окремим проживанням батьків, і це позначається на їх шкільних оцінках - в усякому разі, протягом так званого періоду адаптації до нових умов. Але так трапляється не зі всіма - іноді сімейні проблеми ніяк не відображаються на шкільних успіхах дитини. Проте спостерігається залежність між шкільними оцінками дитини і частотою сварок між розлученими батьками, що відбувалися в її присутності, а також частотою конфліктів самої дитини з матір'ю (McCombs and Forehand, 1989). Матері дітей, що мали оцінки вище середнього, відчували меншу депресію з приводу розлучення, відрізнялися вищим рівнем освіти, мали менше контактів з колишнім чоловіком і менше сварок з своєю дитиною, порівняно з матерями тих учнів, чиї середні оцінки були низькими.
Знижений рівень професійних устремлінь і невисокі шкільні результати дитини часто є наслідком матеріального становища сім'ї, що змінилося після розлучення (Amato, 1988; Mueller and Cooper 1986). Діти, що ростуть у неповних сім'ях, здобувають нижчу освіту і згодом мають нижчий рівень доходів. За статистикою, відсоток молодих людей, які не зуміли закінчити вищий учбовий заклад, серед тих, що жили в неповних сім'ях, більш ніж удвічі вищий, ніж у тих, хто завжди жив з обома батьками. Водночас відсоток студентів з повних сімей, що знайшли роботу за фахом після закінчення вищого учбового закладу, майже удвічі вищий, ніж у тих, хто виховувався одним батьком (Krein, 1986).
При психологічному аналізі ситуації слід враховувати, що шкільні оцінки можуть бути наслідком упередженого ставлення педагогів до дітей, які виховуються в неповній сім'ї; іноді вони не відповідають реальним успіхам дитини, оскільки часто думки педагогів грунтуються не на об'єктивних показниках розвитку особистості дитини, а на наявній інформації про її сімейний стан - наприклад, такій: «він виріс у неблагополучній сім'ї», «вони бідні», «вона втікала з дому». З цієї причини, якщо потрібно одержати об'єктивну картину успішності дитини в школі, варто уникати далекоглядних висновків, що грунтуються лише на шкільних оцінках.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 95 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |