Читайте также:
|
Діти, чиї батьки розлучені або живуть окремо, частіше, ніж діти з міцних сімей, скоюють вчинки, що загрожують їх здоров'ю: палять, зловживають спиртними напоями, відмовляються від дотримання заходів безпеки при поїздці на автомобілі, проявляють підвищену сексуальну активність (Saucier and Ambert, 1983). Цьому факту можна дати два різні пояснення: а) дії, пов'язані з ризиком для здоров'я, є спробою самоствердження; б) така поведінка є наслідком послаблення контролю з боку батьків після розлучення.
Втрата одного з батьків змушує дитину по-новому поглянути на себе і сімейну ситуацію. Її «Я», мабуть, сильно страждає - особливо коли дитина починає звинувачувати себе за те, що трапилося в сім'ї, або стикається з труднощами, пов'язаними зі ставленням оточуючих до подібних ситуацій. Хоча розлучення давно перестало бути ганебною плямою, як це було раніше, воно й надалі залишається чинником, що створює певні соціальні проблеми для тих, хто пройшов через це випробування.
Важливо і те, як впливає розлучення на ставлення дитини до батьків. Діапазон переживань, що виникають при цьому в її душі, простягається від розуміння і співчуття до злості й ненависті. Часто дитина почуває жаль до своєї матері, яку проти її бажання покинув батько, але буває вкрай ворожою до «розлучниці», що позбавила її чоловіка. Дитина може мати хороші відносини з матір'ю, поки вона знов не вийде заміж, а після цього починає відчувати до неї ревнощі й злість.
Поведінка дитини залежить від причин розлучення і від того, як вона сприймає та оцінює цю подію, тому для неї дуже важливо знати, що привело сім'ю до такого фіналу. Батькам буває важко пояснити сину або дочці, що з роками їх почуття вичерпалися і між ними наступило повне відчуження; але для їх майбутніх взаємин з дитиною вкрай важливо поводитися в подібних питаннях максимально чесно і відкрито.
У сім'ях, з яких пішов батько, хлопці менше конфліктують удома, ніж ті, хто проживає в повних сім'ях, і мають більш позитивне уявлення про себе. Сини, що залишилися без батьків, активніше переймають на себе роль «господаря дому», що дає їм новий статус (Slater, Stewart, and Linn, 1983). Що ж до дочок, то, опинившись у подібній ситуації, вони починають частіше сваритися з матерями; їх самооцінка помітно знижується.
Діти, так само як і батьки, можуть сильно відрізнятися один від одного: одні адаптуються до відсутності батька успішніше, інші менш успішно. Багато дослідників сходяться на думці, що дівчатка пристосовуються до наслідків розлучення набагато краще, ніж хлопчики (Moore and Hotch, 1982).
Реакція на втрату батька залежить і від того, чим вона викликана: розлученням чи смертю. Діти, чиї батьки померли, як правило, виховуються в теплій, дбайливій обстановці. У розлучених сім'ях і мати, і дитина часто відчувають провину за те, що трапилося, що призводить до взаємного відчуження.
Дослідження та аналіз наявності шкідливих звичок у підлітків з 508 сімей (Needle, Su, and Doherty, 1990) показало наступні результати.
Респонденти були поділені на три групи: до першої і другої увійшли ті, чиї батьки розлучилися, коли вони перебували відповідно в дитячому і підлітковому віці, в третю - що проживають у повноцінних сім'ях. У результаті виявилось, що представники другої групи більшою мірою схильні до вживання наркотиків, ніж представники першої і третьої. На думку дослідників, це пояснюється спробами підлітків самостійно пристосуватися до несприятливої сімейної обстановки, а також недоліком позитивного впливу батьків. Дослідження показало, що на підлітків-хлопчиків розлучення має більш негативний вплив, ніж на дівчаток. Проте якщо батько (і особливо мати), з яким проживає дівчинка, створює нову сім'ю, то зростає ймовірність вживання дочкою наркотиків. Що ж до хлопчиків, то вступ до шлюбу того з подружжя, що проживає з ними, мало впливає на їх потяг до наркотиків. У результаті був зроблений висновок про те, що вступ до повторного шлюбу партнера, який проживає з дітьми, благотворніше впливає на хлопчиків, ніж на дівчаток. Проте прикладний аспект цього висновку обмежений, оскільки вибірка складалася переважно з сімей, у яких партнери мали хорошу освіту і доходи вище середнього рівня.
Спостереження за підлітками у віці від 12 до 14 років і їх матерями, проведене в десяти містах південно-східних штатів США, мало мету виявити залежність між структурою сім'ї (повна, неповна або така, що має в своєму складі вітчима або мачуху) і наявністю у підлітків досвіду вживання алкоголю, паління і вступу до сексуальних відносин (Flewelling and Bauman, 1990). Одержані дані дозволили стверджувати, що ймовірність отримання дитиною подібного негативного досвіду найнижча в повноцінних сім'ях.
Подальші дослідження - з урахуванням впливу чинників віку, статі, кольору шкіри дітей, а також освітнього рівня їх матерів - тільки підтвердили цей висновок: діти, що живуть з одним з батьків або в сім'ї з вітчимом або мачухою, схильні до більшого ризику отримання шкідливих звичок, ніж їх однолітки з повноцінних сімей.
Якщо дитина-підліток виховується тільки одним з батьків, як наслідок, у неї розвивається прагнення до автономії. Вступ до повторного шлюбу партнера, що виховує підлітка, часто збуджує в дитині потяг до незалежності, що, у свою чергу, призводить до зміни взаємин у сім'ї.
Якщо в будинку хвороблива обстановка, матеріальне становище нестійке, дитина може засумніватися в здатності дорослих гарантувати спокій і достаток у сім'ї (Emery, 1988). Вона починає помічати, що в період перед розлученням і під час розлучення можливості батьків забезпечити її всім необхідним різко спадають. Крім цього, слабшає і батьківський контроль, взаємні почуття і потреби в спілкуванні один з одним, що, у свою чергу, пробуджує у дитини прагнення до автономії, переконує, що в житті потрібно покладатися тільки на себе (Sessa and Steinberg, 1991).
Тому, з одного боку, діти з неповних сімей більш відповідальні, незалежні й рішучі, ніж ті, хто виховується в звичайних сім'ях; з іншого, підлітки з неповних сімей рано починають активно віддалятися від дому, прагнучи поведінкової та емоційної автономії.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 113 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |