Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Основні чинники у відродженні української держави

Читайте также:
  1. II. Основні засоби
  2. Uml; Основні теоретичні положення
  3. Uml; Основні теоретичні положення
  4. Акт відновлення Української держави (30 червня 1941 року).
  5. Акт проголошення незалежності української держави (1941р.) та його значення.
  6. Антиінфляційна політика держави
  7. Антиінфляційні заходи держави
  8. Антимонопольна політика держави
  9. Базисні умови постачання відповідно до правил “Інкотермс-2000”. Основні обов’язки сторін за базисом постачання
  10. Біохімічні чинники виникнення втоми при виконанні тривалих вправ великої і помірної потужності

Успішні бойові дії Б. Хмельницького у 1648 р призвели до ліквідації польської адміністрації. Формування козацько – гетьманської держави здійснювалося в умовах війни, бойових дій, і це обумовило її форму, а саме: феодали пристосували для виконання державних функції вже готову, перевірену на практиці військо-адміністративну полково – сотенну організую козацтва. Б.Хмельницький був блискучим адміністратором, він розробив програму державного будівництва, в якій можна виділити чотири етапи: 1- (лютий – вересень 1648 р) формування ідеї автономної для козацького регіону (цетральна і південна частини Києвського воєводства) у складі Речі Посполитої;2 – (вересень 1648 – серпень 1649 рр) завершення процесу розробки політичної програми, яка вперше в історії української політичної думки передбачала створення незалежної держави в межах усіх етнографічних земель України; усвідомлення права на територіально- етнічну спадщину Київської Русі; 3 –(вересень 1649 – червень 1651 рр) крах спроб добитися реалізації програми створення незалежної національної держави; 4- (липень 1651 – березень 1654 рр) невдачі у боротьбі за ззбереження автономної козацької Украіни в межах Ручі Посполитої і пошук оптимального варіанта шляхом прийняття протекції російського царя чи турецького султана. Аналіх наявних джерел переконливо свідчить, що в ході Визвольної Війни українського народу 1648-1654рр на території Брацлавського, Київськог і Черниігівського воєводств, в основному, завершився процес складання національної держави.Особливості козацької держави, що складалася – вибірність органів публічної влади, вагома роль колегіальних установ – рад різних рівнів- дозволяють стверджувати, що в українській державності була закладена можливість республіканської форми правління. Політичну організацію, що склалася на території звільненої України у 1648 – 1654 роках, сучасники вважали українською козацькою державою і називали Військом Запорозьким або Хмельниччиною та Гетьманщиною. Державна влада у ході війни перейшла до рук козацької старшини – нової генерації українського панівного класу. На вершині її ієрархічної піраміди був гетьман Б. Хмельницький, обраний Військовою радою в Запоріжжі у січні 1648 р на невизначений строк, він здійснював керівництво військовими силами, очолював старшинську адміністрацію, визначав напрями внутрішньої політики, вів переговори чи листувався з урядами інших держав.Законодавчу Б. Хмельницький реалізовував шляхом видання законодавчих актів актів, органів гетьманської влади, таких як: універсали, акти військової канцелярії., рішення Генеральної ради і Ради Генеральних старшин, ордери, інструкції, листи, декрети, промови, накази тощо. Підписував він їх «рукою власною». Правове становище України закріплювалося в нормативних актах, перш за все, у так званих гетьманських статтях. В процесі відродження державності склалася своєрідна правова система. Особливе місце у правовій системі мало «козацьке право»- сукупність правових звичаїв, що встановлювалися у сфері козацтва. Його норми охоплювали всі без винятку верстви населення, впливали на встановлення прав і зобов язань громадян, проникали у важливі сфери суспільного життя, особливо в адміністративну, карно-правову і судову. Зберегли свою силу Литовський статут, особливо його редакція 1588 р, Магдебурзьке право. Було введено систему козацьких судів, які складалися із сільських, сотенних та полкових судів. НА визволенній території були створенні полки і сотні. У 1648 – 1654 рр сформувалися фінансова та податкова системи. Відбувалися пошуки нових форм і методів господарювання, карбувалася власна монета, генеральний підскарбій відповідав за стан фінансів козацького війська, розподіл натуральних і грошових податків. Селянство одержало право переходити в козацтво і міщанській стан. Завершився процес закріплення козацької власності на землю. Б. Хмельницький планував здійснити поступовий перехід від панщини до натуральної грошової ренти, але через опір старшини це не вдалося.




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 132 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав