Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Трудовий договір

Читайте также:
  1. Версальський мирний договір визначив післявоєнну розстановку сил у світі. Переможені нації залишились ображеними і мріяли про зміни і реванш. 1 страница
  2. Версальський мирний договір визначив післявоєнну розстановку сил у світі. Переможені нації залишились ображеними і мріяли про зміни і реванш. 2 страница
  3. Версальський мирний договір визначив післявоєнну розстановку сил у світі. Переможені нації залишились ображеними і мріяли про зміни і реванш. 3 страница
  4. Версальський мирний договір визначив післявоєнну розстановку сил у світі. Переможені нації залишились ображеними і мріяли про зміни і реванш. 4 страница
  5. Версальський мирний договір визначив післявоєнну розстановку сил у світі. Переможені нації залишились ображеними і мріяли про зміни і реванш. 5 страница
  6. Г) договір оренди землі, зареєстрований відповідно до закону.
  7. Г) розірвати договір в односторонньому порядку.
  8. Гетьман Ю. Хмельницький. Переяславський договір 1659 р. З Москвою і Чуднівський договір 1660 р. з польщею.
  9. Глава II КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР
  10. Господарський договір, його ознаки, функції та класифікація

 

Іноді при творенні слова або його відмінюванні виникає важкий для вимови збіг кількох приголосних звуків. Тому в процесі мовлення один з приголосних (переважно середній) випадає, тобто відбувається спрощення.

У групах приголосних - ждн -, - здн -, - стл -, - стн - випадають відповідно д і т: ти жд ень – ти жн я, виї зд ити – виї зн ий, ле ст ощі – уле сл ивий, ща ст я – ща сл ивий, ві ст ь – ві сн ик, че ст ь – че сн ий. Виняток: у словах зап’ яст ний, кі стл явий, пе стл ивий, хва стл ивий, хворо стн як, ші стн адцять літера т зберігається.

У прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим -ст, літера т у групі приголосних - стн- зберігається, хоч відповідний звук і не вимовляється: бала ст – бала стн ий, компо ст –компо стн ий, контра ст – контра стн ий, форпо ст – форпо стн ий.

У групах приголосних - зкн -, - скн - випадає к при творенні дієслів із суфіксом - ну -: бри зк – бри зн ути, бря зк – бря зн ути, трі ск – трі сн ути. Винятками з цього правила є: випу ск – випу скн ий, ви ск – ви скн ути, пропу ск – пропу скн ий.

Буквосполучення - шчк - спрощується на - шк -: дощок – дошка, зморщок – зморшка, витріщити – витрішки.

Спрощення відбувається також у групах приголосних - стц -, - лнц -, - рдц -, - сткл -, - рнц -, - стк -: місце (від мьстьце), сонце (від сълньце), серце (від сьрдьце), скло (від стькло), чернець – ченця, місто – міський.

У групі приголосних - слн - випадає л: масло – масний, мисль – умисний, ремесло – ремісник.

І

Лекція № 9 Тема: ФІЗИЧНА, РЕАБІЛІТАЦІЯ ПРИ НЕВРОЗАХ

1. Поняття про неврози. Форми неврозів.

2. Неврастенія. Засоби реабілітації.

3. Істерія. Шляхи реабілітації.

4. Невроз нав"язливих стаїнів. Методи реабілітації.

1. Неврози —це нервово-психічні розлади, які виникають в результаті поушення особливо важливих життєвих відношень людини і характеризуються відсутністю психотичних явищ. Проявляються різноманітними нейропсихічними розладами. До неврозів відносять тільки ті захворювання, при яких зворотність нервово-психічних розладів поєднується з відсутністю видимих патоморфологічних змін в нервовій системі. Однак при них мають місце перехідні зміни в структурі нервових клітин і перебіг обмінних процесів! на різних рівнях нервової системи. Останнім часом неврози стали досить поширеними захворюваннями. Вони частіше виникають в осіб з уродженою або набутою слабістю нервової системи. Неврози можуть розвиватися й на ґрунті перенесених захворювань і травм.. Всякий невроз - це насамперед психогенія, тобто наслідок нерввово-психічних перенапружень і мікросоціальних конфліктів. Як фактор ризику неврозів варто назвати фізичне перенапруження, соматичні хвороби, травми, неблагополуччя в родині, професійну незадоволеність, зловживання алкоголем, безконтрольне вживання снодійних засобів.

/ До неврозів відносять тільки ті захворювання, при яких оборотність нейропсихічних розладів поєднується з відсутністю видимих патоморфоло­гічних змін у нервовій системі. При неврозах відзначаються численні веге­тативно-вісцеральні порушен ня (розлад серцевої діяльності, дихання, шлун­ково-кишкового тракту, голодний біль, сексуальні порушення).

Запропоновано численні класифікації астенія, істерія, невроз нав'язли­вих станів і синдром неврозу. Виникнення тневрозів. Найбільш вдалим варто вважати поділ неврозів на такі форми: неврого або іншого неврозу значною мірою залежить від особливостей особистості хворого. Так, особи, у яких пе­реважає перша сигнальна сис тема (зі схильністю до безпосередніх емоційних реакцій), частіше хворіють на істеричний невроз. У осіб з перевагою другої сигнальної системи (з тенденцією до абстрактних міркувань, тривалого обмірковування подій, що відбуваються) частіше виникає невроз нав'язливих станів. Особи з середнім типом вищої нервової діяльності частіше страждають на неврастенію.

Важливе місце в перебігу неврозів займають зміни вегетативно-ендокринної системи і гомеостазу (підвищений або понижений вміст норадреналіну, адреналіну, дофаміну,.серотоніну, К, Са, тощо). Частіше вони носять вторинний характер і обумовлені тісними зв'язками психоемоційної сфери з вищими вегетативними центрами.

ЛІКУВАЛЬНА ГІМНАСТИКА ДЛЯ ХВОРИХ З НЕВРОЗАМИ Лікувальна гімнастика для хворих з неврозами розглядається як природно- біологічннн метод. Фізичні вправи нормалізують динаміку основних

нервових процесів (збудження, гальмування), координують функції кори й підкірки, перших і других сигнальних систем. Систематичне застосування фізичних вправ сприяє зміненню й вирівнюванню поведінки хворих, їхній організованості й витриманості в колективі. При проведенні занять команду варто подавати спокійним й упевненим тоном, вимагаючи разом з тим пра­вильного виконання вправ. Необхідно фіксувати увагу хворого на помилках, виправляти їх й одночасно підкреслювати найменший успіх в освоєнні вправ. Варто враховувати позитивбгий вплив фізичних вправ на емоційну сферу хворого. Прогулянки, ігри, туризм, купання, плавання, загартовування створюють відчуття бадьорості, відволікають від хворобливих переживань, сприяють усуненню непевності, занепокоєння, страху, різних невротичних явищ, створюють більш уірівноважений стан і сприятливі умови для відпочинку нервової системи.

У першій половині лікування в процедуру ЛГ включають прості вправи, що не вимагають напруженої уваги, потім уводять вправи з більш складною координацією. Лостулово зростають вимоги до точності виконання — вправи виконують ритмічно, темп «середній, спокійний. У другій половині ліку­вального курсу разом зі зростанням загального фізичного навантаження підвищують вимоги до точності виконання, рекомендують вправи на увагу й рівновагу. Використовують прийоми самомасажу. Для підвищення настрою хворих велику увагу приділяють вправам з м'ячем і вправам в ігровій формі. Тривалість процедури 20—25 хв. Бажано використовувати музичний супровід.

2. Неврастенія — нервове виснаження, перевтома. Проявляється сполученням підвищеноГ /дратівливості й стомлюваності. Характерні неадекватні реакції на невели кі подразники й невміння їх пригнічувати, тобто розлади стосуються насамперед сфери емоцій. Таких людей може дратувати яскраве світло, надто гучна розмова, включене радіо, тощо. Інколи все це служить приводом для чергового конфлікту — вибух гніву, грубості. Багато скарг і симптомів свідчать про дисфункцію вегетативної нервової системи: пітливість, тахикардія, поганий апетит, здуття живота, запори, часті позиви на сечоспускання, поганин сон.

Спостерігаються різні форми неврастенії: гіперстенічна, перехідна (дра­тівлива слабість) і гіпостенічна. При призначенні засобів фізичної реабіліта­ції необхідно враховувати форму захворювання, загальний стан хворого, основну симптоматику й різну адаптацію хворих до фізичних навантажень. Гіперстенічна неврастенія характеризується переважанням процесу збуд­ження над процесом гальмуванням. Таким хворим властива дратівливість, нестриманість, занепокоєння, конфліктність, поганий сон, головним біль. Друга форма неврастенії перехідна (дратівлива слабість) характеризується патологічною лабільністю з£5удження й слабістю гальмування. Для таких хворих типова швидка зміна збудження й апатії, зниження витривалості організму, слізливість, уразли вість, поганий сон.

Третя формагіпостенічна неврастенія, при якій розвивається розлите гальмування. У таких хворих на перший план виступають явища астенії, слабість, виражена непереносимість фізичного навантаження, швидка стом­люваність, млявість, помисли вість, повільність, біль в ділянці серця, запамо­рочення, «важкість» у голові, хиткість ходи.

Схема занять лікувальною гімнастикою при гіперстенічній неврастенії Завдання: заспокійливий з агальнотонізуючий вплив, сприяти перевазі процесів гальмування над процесами збудження, знімати дратівливість, нес­триманість, занепокоєння. Нормалізація артеріального тиску й сну, змен­шення головного болю й болю у ділянці серця, стабілізація вазомоторних процесів. Вихідні положення різноманітні. Переважно використовується групова форма занять.

Фізичні вправи різноманітні. Заняття проводяться в залі відновлюваль-ної терапії, у воді, пропонуються ігри, прогулянки. Рекомендується суворий режим дня, чергування наван таження і відпочинку, сну й неспання. Заняття проводяться в спокійному темпі, починаючи з простих елементарних вправ і закінчуючи більш складними в поєднанні з дихальною гімнастикою. У процедуру ЛГ включається велика кількість вправ на увагу, у рівновазі й на координацію рухів. При проведенні занять необхідно домагатися точності, ритмічності виконання вправ.,, стежити за дисципліною поведінки. Тривалість заняття 25—40 хв. У режим дня включати прогулянки, загартовування, плавання, теренкур, лижний спорт, працетерапію.

Схема занять лікувальною гімнастикою при перехідній неврастенії Завдання: заспокійливи й загальнотонізуючий вплив, нормалізація про­цесів гальмування і збудження, вегетативних відхилень; зміцнення організму,

усунення апатії і виснаження, стабілізація настрою, сну й артеріального тиску; поліпшення діяльності серцево-судинної та дихальної систем; норма­лізація вазомоторних процесів, попередження нападів задухи, ознобу, сла-бості,татаивостл й вегетотрофічних дисфункцій.

Вихідні положення різн і, але полегшені. Малогруповий метод занять.
Фізичне навантаження помірне, використовуються прості за побудовою
фізичні вправи, нескладні вправи на точність, координацію, відновлення й
розвиток рівноваги. Доцільно використати вправи на вповільнення й прис­
корення темпу й амплітуди рухів. З обережністю використовувати вправи із
силовим напруженням й опором. Застосовувати дихальні вправи з подов­
женим видихом. У процесі занять вимагати дотримання загальної дисципліни
й точності виконання вправи. Пояснення і команди до виконання завдання
повинні бути точні, короткі., доступні, бадьорі. Доцільно використовувати
музичний супровід. Чергуватги активні вправи з паузами для відпочинку.
Тривалість заняття 25—35 хв. Прогулянки, лікувальне плавання, спортивні
ігри за інтересами, елементи загартовування.. гс^ - *,,

Схема занять лікувальною гімнастикою при гіпостатичній неврастенії Завдання: загальнотонізуючмй вплив, психотерапія; підвищення психо­фізіологічного тонусу; активізація діяльності серцево-судинної й дихальної систем; попередження астенії, слабості, підвищеної розумової й фізичної стомлюваності; підвищення емоційного тонусу, поліпшення настрою, фор­мування життєвого стимулу. Профілактика болю в ділянці серця, запаморо­чень, головного болю, хиткості ходи. Стабілізація і нормалізація вазомо­торних реакцій і вегетотрофіч них функцій.

Вихідні положення: полегшені лежачи, сидячи, стоячи з опорою. Індиві­
дуальний і малогруповий метод занять.: <

Фізичні вправи прості, полегшені, без силового напруження. Коригувальні вправи для. тренування уваги, пам'яті й вестибулярного апарату. Поєднувати дихальні вправи з рухом. Різні види ходьби. Темп повільний і середній, амплітуда повна. Тривалість процедури 20—25 хв. Загартовування, душі, обтира ння, прогулянки, лікувальна ходьба й плавання, теренкур, працетерапія.

2.Масаж кластчний диференційований. При гіперстенічній формі
релаксуючий, при гіпостатичній стимулюючий. Сегментарно-

рефлекторний, точковий мааж.

3. Водні процедури- їзологі обтирарання, укутування, циркулярний
душ, душ Шарко, плавання.

4. Загартовування організму, прогулянки, теренкур, різні види спорту.

5. Механотерапія, працетерапія.

6. Бальнеотерапія.

3. Істерія — складний невроз, основу якого становлять особливості пове­дінки, що залежать від підвищеної емоційності й сугестивності. Частіше хворіють жінки віком 20—40 років. Одна з головних рис поведінки — прагнення бути предметом уваги, викликати подив, захоплення, заздрість тощо. Це досягається крикливою манерою одягатися, розповідями про своє нібито незвичайне минуле, трагічні події і захворювання. Настрій протягом дня багато разів змінюється від поганого й пригніченого до надмірно радісного, навіть захопленого. Підвищена емоційність впливає і на всі судження та оцінки — вони /хадто не стійкі й мінливі (афективна логіка). Частий симптом істерії - не псевдоорганічні сенсомоторні поррушення: анестезії по гемітипу, або ампутаційному типу (не відповідність анатомічним законам розподіл чутливості), паралічі або парези(без симптомів центрального або вялого паргзліча), астазія-абазія - неможливість стояти або ходити (без парезів і порушень координації. Слід відзначити, що вся ця симптоматика розвивається, як правило, під впливом вигляду інших осіб, хворих, розмов лікаря, прочитаного, почутого, тобто по механізму наслідування.

1.Схема занять лікувальною гімнастикою при істерії Завдання: заспокійливий і загальнотонізуючий вплив; розвиток процесу гальмування; регламентація поведінки, підвищення дисциплінованості. Відновлення координації кори й підкірки, стабілізація настрою, емоційного життя, виховання правильної, об'єктивної оцінки своєї поведінки, вчинків оточуючих людей, нормалізація взаємин і поведінки в колективі.

Вихідні положення різноманітні. Заняття проводяться груповим методом. Фізичні вправи помірної' складності, на розвиток координації рухів і рів­новаги, силові, з опором, із предметами й на снарядах. Чергувати виконання вправ з уповільненням, і прискоренням.

Домагатися чіткості, ритмічності виконання. Виконувати всі завдання після усного пояснення, без показу вправ. Обстановка для виконання вправ спокійна, доброзичлива, але вимоглива.

Темп середній із прискоренням, амплітуда повна. Тривалість заняття 30—40 хв.

2.Теренкур, лікувальна ходьба, прогулянки, загартовування.

3. Вожні процедури, обливання, вологі укутування, обтирання,
лікувальні душі, прісні ванни, циркулярний душ, душ Шарко плавання.

4. Масаж, підводний душ масаж.

5. Працетерапія.

6. Бальнеотерапія.

4.Невроз нав'язливих станів характеризується порушеннями у сфері емоцій і волі, які проявляються нерішучістю, боязкістю, помисливістю, різ­ного роду сумнівами, страхами й побоюваннями. Найчастіше розвивається нав'язливий страх отримати захворювання серця (кардіофобія), боязнь зак­ритих (клаустрофобія) і відкр итих приміщень, канцерофобія - стах захворіти раком, тощо. Менш поширені прояви захворювання — нав'язливі ідеї, спогади, рухи або дії (ритуали). Відмічається зниження настрою (особливо під час загострення хвороби), дратівливість, поганий сон. Хворі звичайно критичні до свого стану, зібрані й намагаються самостійно боротися зі своєю недугою. Розрізняють рухові та вегетативні неврози.

Рухові неврози — це локальні моторні розлади: тики, заїкуватість, писальний спазм тощо. Ці розлади виникають як правило на фоні інших загальних неврастенічних порушень — підвищеної дратівливості, стомлюваності, головного болію, поганого сну.

Вегетативний невроз (вегетативна дистонія) - це вибіркове порушення функцій внутрішніх органів.Частіше спостерігається порушення серцево-судинної системи (*тахикар/дія, підвищення АД, блідість, потливість) або дихальної (задишка, відчуття тиску за грудьми), порушення зі сторони органів травлення.

При лікуванні неврозів найчастіше застосовують комплексну терапію: індивідуальну або групову психотерапію; відпочинок; вилучення із середови­ща, що спровокувало захворювання; медикаменти; ЛГ і масаж. Важливо під час бесіди з хворим розкрити причину, що травмує його нейропсихічну сферу, і спробувати усунути її або, використовуючи різні прийоми психоте­рапії, зменшити її значущість. У випадках неврастенії, неврозу нав'язливих станів частіше застосовують метод раціональної психотерапії (або психоте­рапії переконанням), у разі істерії й рухових неврозів — метод навіяння у стані як неспання, так і гіпнозу.

Досить широко застосовують, фізичні вправи, аутогенне тренування й масаж, водні поцедури, працетерапія.

1. Схема занять лікувальною гімнастикою при неврозі нав'язливих станів (психастенія)

Завдання-, підвищення емоційного тонусу, загальнотонізуючий і оздо­ровчий вплив; збудження і тренування автоматичних й емоційних реакцій; помірне тренування сили, витривалості, рівноваги; активізація серцево-су­динної й дихальної систем.

Вихідні положення різв оманітні, форма групова.

Фізичні вправи різноманітні, у парах силові й в опорі, групові стройові й порядкові вправи. У метанні, кидках і ловлі м'яча, подоланні перешкод. Складні вправи на розвиток координації, уваги й рівноваги в чергуванні з дихальнимивправами та вправами на розслаблення. Різні види ходьби, біг підтюпцем, рухливі та спортивні ігри. Темп середній, швидкий. Амплітуда мала, повна. Бажано музичний супровід, музика життєрадісна, весела з прискоренням темпу. Тривалість 25—35 хв.

2.Теренкур, лікувальна ходьба, прогулянки, загартовування.

3. ВоЯші процедури, обливання, вологі укутування, обтирання,
лікувальні душі, прісні ванни., циркулярний душ, душ Шарко плавання.

4. Масаж, підводний душ масаж.
5.ФІЗІО-, механо-, ираце терапія.
6. Бальнеотерапія.
Санаторно-курортне лікування.

 

Трудовий договір

Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.




Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 42 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав