Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Пухлини молочної залози

Пухлини молочної залози належать до тих захворювань, які

виникають внаслідок поєднаної дії багатьох причинних факторів –

генетичних, конституційних, пов’язаних з особливостями харчу-

вання, впливом зовнішнього середовища, соціально-економічних умов

тощо. Однак визначальними серед них є гормональні фактори: в

одних випадках – дефіцит андрогенів чи прогестинів, в інших –

надлишкова продукція естрогенів, пролактину тощо. Яке поєднан-

ня гормональних порушень є пусковим у механізмі розвитку пух-

лин молочної залози взагалі і раку зокрема, в кожному конкретно-

му випадку визначити дуже складно.

Ризик виникнення пухлин молочної залози визначається фак-

торами, які зводяться до 4-х груп:

1. Пов’язані із способом життя, професією (куріння, зловживання

алкоголем, вплив радіації, отрутохімікатів, надмірне вживання жирів,

копчених страв тощо).

2. Пов’язані із соціальною, репродуктивною і лактаційною функці-

ями (незадоволення статевим життям, тривалі перерви або

відсутність статевих контактів, пізні перші пологи, аборти, на-

родження першої дитини масою понад 4 кг, пізній клімакс тощо).

3. Супровідні хвороби (ожиріння, гіпер- або гіпотиреоз, цукровий

діабет, травми і захворювання молочних залоз, гінекологічні хво-

роби, захворювання печінки).

4. Обтяжена спадковість (наявність раку молочної залози (РМЗ)

у близьких родичів). Генетичні фактори реалізуються лише у 5-

7 % випадків і не є фатальними.

До передракових станів відносяться дисгормональні гіперплазії

і доброякісні пухлини молочної залози (мастопатія, фіброаденома,

папілома протоки).

Мастопатія. Клінічно доцільно розрізняти дві форми масто-

патії: дифузну і вузлувату.

Дифузна мастопатія проявляється больовими відчуттями

у молочних залозах за декілька днів до початку місячних. Посту-

пово біль стає постійним, інтенсивним, іррадіює в руку, лопатку.

Молочні залози збільшуються, при натисканні на соски з них може

виділятись прозора, брудно-зелена, коричнева рідина. В молочних

залозах прощупується дископодібне ущільнення, рухоме, з шкірою

не зв’язане.

Діагноз ставлять на основі клінічних ознак, мамографії і цито-

логічного дослідження.

Лікування дифузної мастопатії консервативне: гормональна

корекція, ензимо- і вітамінотерапія, призначення антиестрогенів,

седативних препаратів тощо.

Вузлувата мастопатія характеризується наявністю в мо-

лочних залозах обмежених ущільнень у вигляді вузлів, які виявля-

ються при пальпації. Чіткіше їх можна визначити, якщо при обсте-

женні хвора перебуває у вертикальному положенні. В лежачому

положенні при натисканні залози долонею до грудної стінки ущіль-

нення зникає (позитивний симптом Кеніга). Слід пам’ятати, що

диференціювати вузлувату мастопатію від раку за клінічними оз-

наками не завжди можливо, тому застосовують додаткові методи

обстеження: мамографію, пункційну біопсію.

Лікування вузлуватої мастопатії оперативне – секторальна

резекція молочної залози з обов’язковим терміновим морфологіч-

ним дослідженням препарату.

Фіброаденома молочної залози – доброякісна пухлина, яка

виникає переважно у жінок віком до 30 років. При пальпації мо-

лочної залози пухлина з чіткими контурами, в капсулі, з гладень-

кою поверхнею, рухома, щільно-еластичної консистенції. Шкіра над

пухлиною зміщується. Величина пухлини буває різна: від мікрос-

копічних розмірів до декількох сантиметрів.

Діагностика грунтується на клінічних проявах, даних мамо-

графії, пункційної біопсії.

Лікування – секторальна резекція.

Папілома протоки (хвороба Мінца, кровоточивий сосок) –

одна із форм мастопатії, в основі якої лежать папіломатозні розро-

стання епітелію кістозно розширених вивідних проток молочної

залози. Основна скарга хворої – на виділення крові з соска.

Оскільки папіломатозні вирости розміщені поверхнево, то вони

легко травмуються при стискуванні чи забитті молочної залози,

при цьому відбувається відрив папіломи і з’являється мікро-

кровотеча. При натисканні на молочну залозу на соску з’являєть-

ся краплина крові. Лише за допомогою ретельної послідовної паль-

пації можна виявити ту ділянку, при натисканні на яку з’являється

кров. Нерідко уточнити локалізацію папіломи допомагає дукто-

графія.

Папілома протоки доволі часто малігнізується, тому її відно-

сять до облігатного передраку.

Лікування хірургічне – секторальна резекція молочної зало-

зи з терміновим морфологічним дослідженням.