Читайте также:
|
Цей принцип посідає одне з центральних місць у системі принципів міжнародного права.
Після прийняття Статуту ООН даний принцип був нормативно закріплений у міжнародному праві, став загальновизнаним і загальнообов'язковим. Цей принцип передбачає, що всі спори між державами, незалежно від їх характеру і походження, повинні розв'язуватися винятково мирними засобами.
Принцип непорушності державних кордонів.
У розгорнутому вигляді він закріплений у Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 р. Суть цього принципу зводиться до міжнародно-правового визнання існуючих кордонів європейських держав і до відмови від будь-яких зазіхань на ці кордони.
Принцип територіальної цілісності держав.
Даний принцип зводиться до заборони насильницького захоплення або зміни належності іноземних територій, а також до заборони протиправного використання іноземних територій або заподіяння ним збитків.
5. Принцип невтручання полягає в такому:
• зобов'язання держав утримуватися від будь-якого втручання, прямого або непрямого, індивідуального або колективного у внутрішні або зовнішні справи, що є внутрішньою компе-тенцією іншої держави;
• утримуватися від будь-якої форми збройного втручання або погрози такого втручання проти іншої держави;
• утримуватися від будь-якої іншої дії, воєнної або політичної, економічного або іншого примусу підкорити своїм власним інтересам здійснення іншою державою прав, властивих її суверенітету;
• утримуватися від надання прямої або непрямої допомоги терористичній діяльності або підривній чи іншій діяльності, спрямованій на насильницьке повалення режиму іншої держави.
Питання 3. Принципи, пов'язані з міжнародним співробітництвом держав
1. Принцип загального поважання прав людини й основних свобод, як підкреслюється у Статуті ООН, для усіх, незалежно від раси, статі, мови та релігії, - один із визнаних лише в сучасну епоху основних принципів міжнародного права.
2. Принцип рівноправності і права народів розпоряджатися своєю долею визначає, що кожний народ має право самостійно вирішувати всі питання свого внутрішнього розвитку та міжнародних відносин.
3. Принцип суверенної рівності держав починає перелік принципів міжнародного права в Статуті ООН.
Суверенітет держави - це повнота законодавчої, виконавчої і судової влади держави на її території, а також незалежність у зовнішніх справах, тобто непокора держави владі іноземних держав у сфері міжнародного спілкування.
Суверенітет держави як одна з її невід'ємних властивостей завжди є повним і виключним. Єдине, чим може бути обмежений суверенітет держави, це правами людини та народу. Зовнішній суверенітет держави також має свої обмеження. Вони полягають в обмеженнях аналогічною суверенною владою інших держав.
4. Принцип співробітництва держав.
На універсальному рівні принцип співробітництва держав уперше був нормативно закріплений у Статуті ООН. Даний принцип є першоосновою економічного і соціального прогресу в світі.
Найважливішою характерною рисою принципу є юридичне закріплення його як обов'язку держав співробітничати одна з одною. При цьому визначаються і пріоритети такого співробітництва, що має на меті:
• підтримання міжнародного миру та безпеки;
• сприяння міжнародній економічній стабільності і прогресу;
• загальний добробут народів;
• звільнення від дискримінації.
5. Принцип сумлінного виконання зобов'язань з міжнародного права.
Аналіз міжнародних актів розкриває зміст даного принципу:
1) кожна держава повинна сумлінно виконувати свої зобов'язання:
а) за Статутом ООН;
б) за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права;
в) за міжнародними договорами, дійсними відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права;
2) у разі, якщо зобов'язання, що випливають із міжнародних договорів, суперечать зобов'язанням членів ООН, за Статутом останній має переважну силу;
3) при здійсненні своїх суверенних прав, вимагаючи право встановлювати свої закони й адміністративні правила, держави повинні забезпечити узгодження їх законів, адміністративних правил, практики та політики зі своїми зобов'язаннями за міжнародним правом;
4) не можна посилатися на положення свого внутрішнього права як на виправдання щодо невиконання зобов'язань за міжнародним правом;
5) невиконання або несумлінне виконання зобов'язань за міжнародним правом має наслідком міжнародно-правову відповідальність.
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 104 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |