Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА. ТЛУМАЧЕННЯ ПРАВА

Читайте также:
  1. I. Понятие законности. Соотношение законности, права и власти.
  2. I. Понятие законности. Соотношение законности, права и власти.
  3. I. Понятие и виды источников (форм) права.
  4. I. Права на результаты интеллектуальной деятельности
  5. I. Теория государства и права как наука. Ее место в системе юридических наук.
  6. I. Теория государства и права как наука. Ее место в системе юридических наук.
  7. II. Методология теории государства и права.
  8. II. Организация деятельности Школы Права
  9. II. Основы горного права
  10. III. 10. Особенности канонического права

 

1.СХЕМИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

 

Реалізація права – це його фактичне здійснення в конкретних життєвих ситуаціях.

 

Безпосередня реалізація права – здійснення права поза правовідносинами (правовідносини не виникають).

Реалізація права через правовідносини – здійснення права всередині правовідносин, при цьому відбувається правове врегулювання суспільних відносин.

Правове регулювання – упорядкування суспільних відносин, надання їм юридичної форми.

 

 

Заборона – це спосіб правового впливу, що полягає у встановленні заборони, тобто у формулюванні забороненої (неправомірної) поведінки за допомогою прийняття забороняючої норми.

Зобов’язання – це спосіб правового впливу, що полягає у встановленні обов'язків, які формулюються у зобов'язуючих нормах.

Дозвіл – спосіб правового впливу, що полягає у встановленні суб'єктивних прав, які формулюються в уповноважуючих нормах.

Дотримання – це форма реалізації права, що полягає в утриманні від забороненої поведінки (від порушення заборони).

Виконання – це форма реалізації права, що полягає в здійсненні передбачених правовою нормою обов'язків (необхідної поведінки).

Використання – це форма реалізації права, що полягає в здійсненні закріплених правовою нормою суб'єктивних прав (дозволеної поведінки).

Застосування права – це особлива форма реалізації права, що включає сполучення та співвідношення дотримання, виконання і використання.

 

Застосування права – діяльність компетентних органів і осіб, які наділені владними повноваженнями за рішенням юридичних справ.

Стадії застосування права – це етапи правозастосовчого процесу, що включають певну групу логічно завершених дій, які мають юридичне значення для рішення (правової кваліфікації) фактичної ситуації (справи).

Суб'єкти застосування права– органи, організації, особи, що мають спеціальні повноваження владно застосовувати право.

Процесуальні форми правозастосовчої діяльності – це передбачені процесуальним законодавством форми «руху» юридичної справи (наприклад, попереднє слідство, судове слідство і т.д.).

Правозастосовчий акт – це різновид індивідуально-правового акту, що представляє собою юридичний акт-документ, у якому виражається та закріплюється правова кваліфікація щодо конкретної справи, що є обов'язковим для всіх зацікавлених органів та осіб.

 

 

Колізія в праві (законодавстві) – це наявність двох або більше норм, що передбачають різне (розбіжне, суперечливе) рішення одного практичного питання.

Конкуренція в праві (законодавстві) – це «суперництво» між двома або більше нормами, що претендують на застосування до одного факту реального життя.

 

 

Юридична прогалина – це повна або часткова відсутність правової норми, за допомогою якої можливе врегулювання суспільних відносин, що перебувають у сфері права.

Уявнапрогалинавиражає відсутність зв'язку виниклих відносин зі сферою права (правової норми і не повинно бути).

Дійснапрогалина припускає, що виникле відношення має потребу в урегулюванні саме правом.

Прогалина у законодавстві означає відсутність норми в нормативно-правових актах.

Прогалина у праві означає відсутність норми у всіх діючих у даній державі джерелах права.

Первіснапрогалина припускає відсутність норми на момент становлення відповідного джерела права.

Похіднапрогалина з'являється в результаті зміни діючих правових норм (приведення їх у більше загальний вид або, навпроти, їх конкретизації за допомогою встановлення спеціальних норм).

 

У галузях публічного права подолання прогалин не допускається. Застосування права у випадку прогалини в цих галузях неможливо. Стосовно галузей публічного права прогалина може бути тільки заповнена, що відбувається за допомогою правотворчості. При заповненні прогалина зникає, на її місці з’являється прийнята правова норма.

Галузі приватного права допускають можливість правозастосування у випадку виявлення прогалини, яка при цьому долається. Подолання прогалини не означає зникнення останньої. У подібних випадках правозастосування кожного разу буде пов’язане з необхідністю подолання прогалини (поки прогалина не буде заповнена правотворчім способом і не зникне у зв'язку із цим).

Аналогія закону означає застосування у випадку прогалини норми (всередині одного закону, однієї галузі права), що регулює схожі, близькі відносини в порівнянні з тими, які виникли і не можуть бути врегульовані через прогалину.

Міжгалузева аналогія (субсидіарне застосування права) означає застосування у випадку прогалини норми (запозиченої з іншої галузі права), що регулює подібні, у порівнянні з потребуючими правової оцінки, відносини.

Аналогія права припускає застосування права у випадку прогалини, яке здійснюється на основі загально-правових і галузевих принципів права.

 

Тлумачення права – це діяльність різних суб'єктів щодо встановлення змісту правових норм (юридична герменевтика).

З'ясування – перший (обов'язковий) етап тлумачення, що припускає встановлення змісту суб'єктом тлумачення права для самого себе (результат тлумачення звернутий «усередину» суб'єкта тлумачення).

Роз'яснення – другий (факультативний) етап тлумачення, який передбачає звернення встановленого змісту правових норм до інших учасників суспільного життя (результат тлумачення звернутий суб'єктом тлумачення «зовні»).

Граматичне тлумачення припускає встановлення змісту правової норми, виходячи з правил граматики.

Логічне тлумачення означає встановлення змісту норми, дотримуючись правил формальної та діалектичної логіки.

Систематичне тлумачення припускає встановлення змісту норми з позицій системності права, місця даної норми в системі норм.

Історико-політичне тлумачення означає встановлення змісту норми, виходячи з історичної обстановки і політичної ситуації, у яких була прийнята дана норма.

Спеціально-юридичне тлумаченняприпускає встановлення змісту норми, виходячи з догми права і правил юридичної техніки.

Акти тлумачення права (інтерпретаційні) – це різновид правових актів, у яких закріплюються для обігу зовні встановлений зміст правової норми.

 

 

Адекватне (буквальне) тлумачення означає, що зміст норми права збігається за обсягом з її текстуальною формулою.

Обмежувальне тлумачення означає, що зміст норми за обсягом вужче (менше) її текстуальної формули.

Розповсюджувальне тлумачення означає, що зміст норми за обсягом ширше (більше) її текстуальної формули.

 

 

Офіційне тлумачення (включає з'ясування і роз'яснення) здійснюється уповноваженими органами і особами, результат цього тлумачення має загальнообов'язкову силу.

Офіційне нормативне тлумачення здійснюється уповноваженими органами і особами, не пов'язане з рішенням конкретної юридичної справи, результат тлумачення закріплюється у спеціальному інтерпретаційному акті, який має загальнообов'язкову силу.

Офіційне нормативне автентичне тлумачення здійснюється уповноваженими органами і особами, які прийняли дану норму (норми).

Офіційне нормативне легальне тлумачення здійснюється органами і особами, які наділені повноваженнями щодо офіційного нормативного тлумачення.

Офіційне нормативне судове тлумачення здійснюється вищими органами судової влади в державі.

Офіційне казуальне тлумачення здійснюється уповноваженими органами і особами у зв'язку з рішенням конкретної юридичної справи, результат тлумачення закріплюється в мотивувальній і резолютивній частинах правозастосовного акту.

Неофіційне тлумачення (може включати тільки з'ясування або обидва етапи тлумачення) здійснюється за власним волевиявленням різними органами і особами, результат тлумачення може бути закріплений у письмовій формі, але обов'язкової сили не має.

Неофіційне доктринальне тлумачення здійснюється в порядку наукового дослідження різними суб'єктами суспільства.

Неофіційне професійне тлумачення здійснюється представниками юридичної професії за власною ініціативою або за заявою інших осіб.

Неофіційне буденне тлумаченняздійснюється громадянами і іншими суб'єктами суспільства за власною ініціативою.

 


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 15 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.041 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав