Читайте также:
|
Правове забезпечення – це дія системи організаційно-правових і правових засобів впливу на суспільні відносини і поведінку людей.
Правовий вплив – це вплив (дія) системи правових засобів (спеціальних правових засобів, інших правових явищ) на суспільні відносини і поведінку людей.
Правове регулювання – це результативний вплив права на суспільні відносини з метою їх упорядкування і досягнення правопорядку, який здійснюється за допомогою системи спеціальних правових засобів.
Механізм дії права – це система засобів результативного впливу права на суспільні відносини, опосередкованого іншими, неюридичними (соціальними, психологічними й т.д.) факторами і процесами.
Юридичний механізм дії права (механізм правового регулювання) – це система взаємозалежних спеціальних правових засобів результативного впливу права на суспільні відносини з метою їх упорядкування.
Соціальний механізм дії права – це система взаємозалежних соціальних факторів, які опосередковують переведення вимог правових норм і принципів у правову поведінку суб'єктів.
Психологічний механізм дії права – це система взаємозалежних психологічних засобів впливу на формування мотивації правової поведінки суб'єктів.
Законність – це принцип і режим строгого, неухильного дотримання вимог правових норм всіма зобов'язаними особами.
Правопорядок – це якісний стан упорядкованості відносин у суспільстві, засноване на праві та законності.
Правова свідомість – це форма суспільної свідомості, що представляє сукупність уявлень, поглядів, почуттів і переживань, які характеризують ставлення суспільства (в т.ч. і конкретних індивідів) до бажаного та/або дійсного права.
Правова ідеологія – це сукупність науково-виражених та домінуючих у даному суспільстві правових ідей, теорій, концепцій, поглядів, принципів, вимог суспільства (верств населення, різних груп, індивідів).
Правова психологія – це сукупність почуттів, емоцій, установок, орієнтацій, оціночних відносин до права і практики його реалізації, характерних як для окремого індивіда, груп людей, так і для всього суспільства в цілому.
Правова активність – це форма правової свідомості, яка виражається у внутрішньо усвідомленому, цілеспрямованому, суспільно-корисному, ініціативному діянні (дії або бездіяльності) суб'єктів у сфері права.
Правовий нігілізм -це форма правової свідомості, яка виражається в запереченні соціальної та інструментальної цінності права і, як наслідок, характеризується байдужим або вкрай негативним ставленням до права.
Правова культура (у широкому сенсі) – це якісний стан суспільства на конкретному етапі історичного розвитку, що виражається в широті, реальності та гарантованності прав людини, ефективності їх захисту, досконалості чинного законодавства, режимі законності в правотворчій та правореалізаційній діяльності, стабільності правопорядку, високому рівні правового виховання суспільства, ціннісному ставленні до правових пам'яток і традицій.
Правова культура (у вузькому сенсі) – це розуміння права, переконаність у його цінності та слідування йому.
Правове виховання – це система заходів, які здійснюються державою, громадянами, їх об'єднаннями, громадськими організаціями з метою формування позитивної правової свідомості і правової культури особистості та суспільства в цілому.
Правова пропаганда – це діяльність, спрямована на поширення правових ідей у суспільстві з метою формування певного світогляду і правової свідомості.
Правова агітація – це діяльність, спрямована на поширення правових ідей з метою впливу на свідомість, настрої суспільства, правову активність мас на основі переважно усних виступів, засобів масової інформації.
Правова освіта – це процес набуття та засвоєння систематизованих правових знань, оволодіння навичками і вміннями в сфері реалізації права.
Самовиховання – це діяльність суб'єкта, спрямована на підвищення рівня його правової свідомості та правової культури.
Ефективність правового регулювання – це співвідношення між кінцевим результатом дії норми права і тих соціально-корисних цілей, для досягнення яких ця норма була прийнята.
Метод спостереження представляє собою збір інформації за допомогою безпосереднього сприйняття і фіксації фактів, що свідчать про той або інший рівень ефективності права.
Метод опитування суспільної думки представляє собою збір інформації за допомогою постановки питань респондентам в усній (інтерв'ювання) або письмовій (анкетування) формі.
Метод експертних оцінок являє собою збір інформації за допомогою опитування компетентних осіб (експертів), що володіють необхідними знаннями і досвідом у сфері права.
Метод аналізу документів представляє собою вивчення та інтерпретацію відомостей, які містяться в правових документах, з метою визначення ефективності права.
Контент-аналіз представляє собою вивчення нормативних документів на основі фіксації кількісних даних тексту, що мають значення для їх змісту.
Метод правового експерименту представляє собою дослідження предмету в точно врахованих умовах, які дозволяють спостерігати за ходом процесів, що протікають, а також відтворювати його при повторенні умов.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 35 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |