Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

СХЕМИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ. Загальні правовідносини – це правовідносини, що складаються на основі загальних прав і обов'язків, суб'єкти яких свідомо не визначені.

Читайте также:
  1. Блок-схеми алгоритмів
  2. Вибір методу ціноутворення (методу визначення базової ціни).
  3. Види визначення понять
  4. Види норм витрат праці, їх класифікація та визначення.
  5. Визначення бази оподаткування
  6. Визначення в тані
  7. Визначення вартості основних засобів і суми амортизаційних
  8. Визначення вартості основних засобів і суми амортизаційних відрахувань
  9. Визначення взаємозв’язку між ціною і попитом
  10. Визначення витрат за статтями

 

Загальні правовідносини – це правовідносини, що складаються на основі загальних прав і обов'язків, суб'єкти яких свідомо не визначені.

Конкретні абсолютні правовідносини – це правовідносини, у яких чітко визначена одна сторона – носій суб'єктивного права, а всі інші є стосовно неї зобов'язаними.

Конкретні відносні правовідносини – це правовідносини, у яких чітко визначені обидві сторони: і носій суб'єктивного права, і носій юридичного обов'язку.

Регулятивні правовідносини – це правовідносини, що складаються на основі регулятивних правових норм, суб'єкти яких реалізують свої суб'єктивні права і юридичні обов'язки.

Охоронні правовідносини – це правовідносини, що складаються на основі охоронних правових норм і спрямовані на захист суб'єктивних прав і реалізацію юридичної відповідальності.

Матеріальні правовідносини – це правовідносини, що складаються на основі матеріальних правових норм і спрямовані на реалізацію суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.

Процесуальні правовідносини – це правовідносини, що складаються на основі процесуальних правових норм і забезпечують упорядкований розвиток матеріальних правовідносин.

 

Об'єкт правовідносин – те, на що воно спрямовано (предмети реального світу, особисті немайнові блага, поведінка суб'єктів, результат цієї поведінки).

Суб'єкти правовідносин – учасники, наділені правосуб'єктністю.

Правосуб'єктність – юридична властивість (якість) суб'єкта, обумовлена наявністю правоздатності та дієздатності.

Правоздатність – здатність особи мати суб'єктивні права і юридичні обов'язки.

Дієздатність – здатність особи своїми діями здобувати для себе права і обов'язки.

Зміст правовідносин – (у матеріальному сенсі) реальна поведінка суб'єктів, (у юридичному сенсі) сукупність кореспондуючих суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.

Суб'єктивне право – міра дозволеної поведінки уповноваженої особи, яка забезпечена виконанням юридичного обов'язку.

Юридичний обов'язок – міра належної поведінки зобов'язаної особи, яка забезпечується примусовою силою держави.

 

Правовий статус – юридичне положення суб'єкта права (правовідносин), обумовлене його правосуб'єктністю та основними правами і обов'язками.

 

Правомочність – елемент, складова частина суб'єктивного права; сукупність правомочностей виражає міру дозволеної поведінки в цілому.

 

 

Юридичні події – це обставини, настання яких повністю (абсолютні) або частково (відносні) не залежить від волі та свідомості людини.

Юридичні дії –це реальні життєві обставини, що представляють собою результат свідомої, цілеспрямованої діяльності людей і інших суб'єктів права в сфері відносин, що становлять предмет правового регулювання.

Правомірні дії–це дії, що відповідають вимогам діючих правових норм.

Юридичні акти – це правомірні дії, в яких воля особи спрямована на досягнення конкретного правового результату.

Юридичні вчинки – це правомірні дії, в яких воля особи спрямована на здійснення самої дії.

Неправомірні дії – це дії, що не відповідають нормам права.

Юридичні стани- це відносно стабільні та триваючі в часі наслідки подій та дій, що викликають настання правових наслідків (споріднення, шлюбі та ін.).

Прості юридичні факти– це юридичні факти, що представляють собою реальну життєву обставину,з якою норма права пов'язує настання певних юридичних наслідків.

Фактичний склад – це сукупність юридичних фактів, з якими норми права зв'язують настання певних юридичних наслідків.

Правоутворюючі юридичні факти– це обставини, що викликають виникнення правовідносин.

Правозмінюючі юридичні факти – це обставини, що викликають зміну правовідносин.

Правоприпиняючі юридичні факти – це обставини, в результаті яких припиняються правовідносини.

Позитивні юридичні факти – це юридичні факти, опосередковані правомірною поведінкою суб'єктів.

Негативні юридичні факти – це юридичні факти, опосередковані неправомірною поведінкою суб'єктів.

Оформлені юридичні факти – це юридичні факти, зафіксовані у встановленому законом порядку.

Неоформлені (латентні, приховані) юридичні факти – це юридичні факти, які не зафіксовані внаслідок прихованого характеру або не потребують фіксації.

Визначені юридичні факти – це юридичні факти, які чітко зафіксовані у нормах права та не потребують додаткової конкретизації у процесі правозастосування.

Відносно-визначені юридичні факти – це юридичні факти, які зафіксовані в нормах права та потребують додаткової конкретизації в процесі правозастосування.

 


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 6 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.017 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав