Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Відкриття рахунків у банках України

Норми про банківський ра­хунок містяться у главі 35 Господарського кодексу та главі 72 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 342 ГК України рахунки юридичної особи, що є клієнтом банку, відкриваються в уста­новах банків за місцем її реєстрації чи в будь-якому банку на території України за згодою сторін. Поря­док відкриття рахунків в установах банків за межа­ми України встановлюється законом.

Суб'єктам господарювання, які мають са­мостійний баланс, рахунки відкриваються для роз­рахунків за продукцію, виконані роботи, надані послуги, для виплати заробітної плати, сплати по­датків, зборів (обов'язкових платежів), а також інших розрахунків, пов'язаних з фінансовим забез­печенням їх діяльності.

Суб'єкт підприємництва має право відкривати рахунки для зберігання грошових коштів, здійснен­ня всіх видів операцій у будь-яких банках України та інших держав за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним бан­ком України.

Юридичні особи, їх філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юри­дичної особи, та громадяни-підприємці відкривають рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України.

Порядок відкриття рахунків в установах банків, форми розрахунків та порядок їх здійснення визна­чаються законом про банки і банківську діяльність, іншими законами, а також нормативно-правовими актами Національного банку України.

Договір банківського рахунка — це договір, за яким банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (власнику рахунка) грошові кошти, що йому надходять, виконувати роз­порядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 ЦК).

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи йому право безпе­решкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрямки використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Положення гл. 72 "Банківський рахунок" засто­совуються щодо інших фінансових установ при ук­ладенні ними договору банківського рахунка від­повідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахун­ка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Банк не має права відмовити у відкритті рахун­ка, вчинення відповідних операцій за яким передба­чено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуго­вування або якщо така відмова допускається зако­ном або банківськими правилами.

Банк зобов'язаний:

1) вчиняти для клієнта операції, які передбачені рахунками даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка;

2) зараховувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківсько­го рахунка або законом;

3) за розпорядженням клієнта видати або пере­раховувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений до­говором банківського рахунка або законом.

Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконан­ня банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між бан­ком і клієнтом.

У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його ра­хунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

ЦК України (ст. 1075) докладно регулює розір­вання договору банківського рахунка.

За заявою клієнта договір банківського рахунка розривається у будь-який час.

Банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка:

1) якщо сума грошових коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, залишилася меншою від мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банком про це;

2) у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом року, якщо інше не встановлено договором;

3) в інших випадках, передбачених договором або законом.

Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановленими банківськими правилами.

Банк може відмовитися від договору банківсько­го рахунка та закрити рахунок клієнта у разі відсутності операцій за рахунком клієнта протягом трьох років підряд та відсутності залишку грошових коштів на цьому рахунку.

Порядок відкриття рахунків у банках регулює Інструкція "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах", затверджена постановою Правління На­ціонального банку України від 12.11.2003 р. № 492.

Ця Інструкція регулює правовідносини, що вини­кають при відкритті банками поточних і депозитних (вкладних) рахунків у національній та іноземній ва­лютах суб'єктам господарювання.

Зокрема, банки відкривають рахунки зареєстро­ваним в установленому чинним законодавством по­рядку юридичним особам та фізичним особам — суб'єктам підприємницької діяльності, філіям, пред­ставництвам, відділенням та іншим відокремленим підрозділам підприємств, у тому числі структурним підрозділам, виділеним у процесі приватизації (далі — відокремлені підрозділи), представництвам юридичних осіб — нерезидентів, іноземним інвесто­рам, фізичним особам на умовах, викладених в інструкції та договорі між установою банку і власником рахунка. Умови договору не повинні супере­чити вимогам Інструкції.

Рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій відкри­ваються у будь-яких банках України за вибором кліента і за згодою цих банків.

В Інструкції немає обмежень щодо кількості банківських рахунків, які мають право відкривати суб'єкти господарювання.

Порядок проведення операцій на рахунках у національній та іноземній валюті регулюється чин­ним законодавством України, нормативними актами Національного банку України та Інструкцією. Опе­рації здійснюються на підставі розрахункових доку­ментів установлених форм.

Клієнти можуть відкривати лише один поточний рахунок для формування статутного фонду госпо­дарського товариства і один рахунок (в іноземній та/або національній валюті) за кожною угодою сумісної (спільної) діяльності без створення юридич­ної особи.

Юридичні особи-нерезиденти можуть відкривати в банках України поточні рахунки для здійснення інвестицій у національній та іноземній валюті.

Поточні рахунки клієнтів банків закриваються:

- на підставі заяви клієнта;

- на підставі рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реор­ганізації юридичної особи;

- на підставі відповідного рішення суду або гос­подарського суду про ліквідацію суб'єкта гос­подарювання;

- на інших підставах, передбачених законодав­ством України або договором між банком і клієнтом.