Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Історична школа

Читайте также:
  1. I. Школа научного управления.
  2. II. Классическая школа менеджмента или административная.
  3. III Школа человеческих отношений или науки о поведении.
  4. IV.Количественная школа.
  5. Административная (классическая) школа в управлении.
  6. Административное управление (классическая школа)
  7. АЛЕКСАНДРИЙСКАЯ ШКОЛА
  8. Александрийская школа античной науки - основные имена и достижения
  9. Американська школа
  10. В дни работы чтений в школах города проводятся

Представники історичної школи (А. Койре, М. Поляні, С. Тулмін, Н. Хенсон, Т. Агассі) так само, як і представники критичного раціоналізму, негативно стави­лися до неопозитивізму, але вони критикували неопозитивізм не "зсередини", а „ззовні" за його вузькість. Представники історичної школи розвивають, голов­ним чином, екстерналістську концепцію розвитку науки, в якій вважаються пере­важними ненаукові фактори, що визначають її розвиток. Як один з таких голов­них факторів, екстерналісти виділяють соціальний — наукове суспільство — нау­кову школу, яка має свою стандартну концепцію — парадигму, основою якої є прийняті методи та зразки вирішення дослідницьких завдань.

Американський методолог С. Тулмін зосереджує увагу на динамічній стороні науки, модифікації змісту її понять. Він вважає необхідним сполучення логіки й історії науки та показує Історичну мінливість стандартів раціональності і науковос­ті, які приймаються науковим товариством. Пропонує розглядати наукову теорію як "концептуальну популяцію", в якій члени популяції відносно автономні, зміна їх не призводить до повної перебудови теорії. Популяція понять еволюціонує як і біологічна популяція, для аналізу цієї еволюції необхідно врахування внутрішніх факторів (логіки) і зовнішніх— середовища існування (соціокультурного контексту). Таким чином, Тулмін намагається подолати протилежність екстерналізму та інтерналізму.

Т. Кун, автор відомої книги «Структура наукових революцій», основну увагу спрямовує на динамічні аспекти науки і намагається врахувати вплив "соціокуль­турного контексту". Він уявляє розвиток науки як чергування еволюційних ("нор­мальна наука") і революційних періодів, протягом яких відбувається зміна суспіль­них стандартів мислення — парадигм. У нормальному періоді відбувається тіль­ки застосування відомих методів для вирішення таких завдань у нових галузях. "Учені наводять порядок у своєму господарстві фактів, втискаючи природу у коробку". Коли ж це стає неможливим, відбувається зміна парадигм.

Пізніше Т. Кун диференціює поняття парадигми і виділяє з нього наступне:

Ø дисциплінарну матрицю — закони й узагальнення, що поділяються науко­вим товариством;

Ø категоріальну модель — систему цінностей, прийнятих суспільством, що стано­вить "метафізичну" частину парадигм;

Ø зразки — приклади вирішення конкретних проблем.

Головним у концепції Т. Куна стає аналіз діяльності наукового товариства, групової структури науки, що є цінним і дає можливість уникнути крайностей інтерналізму й екстерналізму. Але тут Т. Кун впадає в іншу крайність — соціоло­гічну: намагається підмінити методологію науки соціологією, вважає неможли­вим вироблення методологічних правил і незрівнянними, несумірними різні нау­кові теорії, що відображають один об'єкт, зважаючи на те, що поняття цих теорій мають різкий смисл і є "несумірними, неспільномірними".

У цілому в рамках постпозитивізму отримано багато цікавих результатів. Цей напрям за своїм впливом лише останнім часом став дещо поступатись герменев­тиці,

У роботах постпозитивістів показана необґрунтованість стандартної концеп­ції науки логічного позитивізму:

Ø не існує чистих наукових фактів (вони завжди теоретично навантажені);

Ø не можливий вичерпний логічний аналіз наукового пізнання;

Ø розвиток науки йде шляхом чергування еволюційних та революційних етапів.




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 45 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав