Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вдосконалення виправно-трудового законодавства після його кодифікації.

Читайте также:
  1. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  2. Адаптація інституту державної служби до законодавства ЄС
  3. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.
  4. АКТИВІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ НАРОДІВ АЗІЇ ТА АФРИКИ ЯК НОВА ТЕНДЕНЦІЯ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ
  5. Вдосконалення методики економічного обґрунтування механізму управління на підприємстві
  6. Версальський мирний договір визначив післявоєнну розстановку сил у світі. Переможені нації залишились ображеними і мріяли про зміни і реванш. 1 страница
  7. Версальський мирний договір визначив післявоєнну розстановку сил у світі. Переможені нації залишились ображеними і мріяли про зміни і реванш. 2 страница
  8. Версальський мирний договір визначив післявоєнну розстановку сил у світі. Переможені нації залишились ображеними і мріяли про зміни і реванш. 3 страница
  9. Версальський мирний договір визначив післявоєнну розстановку сил у світі. Переможені нації залишились ображеними і мріяли про зміни і реванш. 4 страница

Розвиток і вдосконалення як загальносоюзного, так і республіканського виправно-трудового законодавства, що становило юридичну основу діяльності установ і органів виконання покарань, характеризувалося прийняттям наступних найважливіших правових актів.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1973 р., у зв'язку з відповідними змінами загальносоюзного кримінального законодавства, в Основи виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних республік було внесено низку змін, що стосувалися категорій засуджених, підлягаючих триманню на тому або іншому режимі ВТУ. 5 червня 1973 року відповідні зміни були внесені в ст.ст. 14, 17, 18 Виправно-трудового кодексу Української РСР. В липні 1974 року Управління виправно-трудовими установами МВС Української РСР було перетворено в Головне управління виправно-трудовими установами МВС УРСР.

Найважливіші зміни законодавства, регулюючого питання боротьби із злочинністю, були здійснені в 1977 році. 8 лютого 1977 р. Президія Верховної Ради СРСР прийняла низку актів кримінально-правового і виправно-трудового характеру. В цьому ж напрямі внесені відповідні зміни в кримінальне і виправно-трудове законодавство України указами Президії Верховної Ради УРСР від 23 березня 1977 року.

Правові акти, прийняті в лютому і березні 1977 року, були пронизані ідеями послідовного скорочення застосування покарання у виді позбавлення волі і подальшої гуманізації виконання заходів кримінально-правового впливу на засуджених. З їх виданням система виправно-трудових колоній була доповнена новим видом ВТУ — виправно-трудовою колонією для осіб, що вчинили злочини з необережності.

За режимних умов колонії-поселення, що з'явилися ще в 1963—1964 рр., новий (для того часу) вид колоній-поселень, введений в 1977 році, нічим не розрізнялися, будучи ВТУ відкритим типом.

З ухваленням нових норм суду було надано право зараховувати за певних умов час роботи засудженого в колонії-поселенні в загальний трудовий стаж, а також передбачені короткострокові виїзди засуджених за межі місць позбавлення волі.

Значними за своїм змістом було доповнення кримінального і виправно-трудового законодавства, що стосувалося умовного засудження до позбавлення волі і умовного звільнення з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням осудженого до праці. У зв'язку з ухваленням в 1977 році нових правових актів була дещо розширена можливість застосування умовного засудження до позбавлення волі (ст. 232 Основ кримінального законодавства, ст. 251 КК УРСР) і умовного звільнення з місць позбавлення волі (ст. 442 Основ кримінального законодавства, ст. 522 КК УРСР), а порядок виконання цих заходів став регулюватися виправно-трудовим законодавством.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 лютого 1977 року Основи виправно-трудового законодавства доповнені новим розділом «Порядок і умови виконання умовного засудження до позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці і умовного звільнення з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці» (розділ 3-а). Відповідний розділ був включений Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 23 березня 1977 року в ВТК УРСР (розділ 3-а, глава 13-а). Статті, що містилися в цих розділах, визначали порядок направлення засуджених до місця обов'язкового залучення до праці, правове положення осіб, умовно засуджених і умовно звільнених та ін. Проведення виховної роботи з засудженими було покладено як на адміністрацію, трудові колективи і громадські організації по місцю роботи засуджених, так і на співробітників спецкомендатур, що були органом виконання вироку.

Законодавче впорядкування питань виконання умовного засудження і умовного звільнення з обов'язковим залученням засудженого до праці вимагало проведення певних перетворень в системі органів внутрішніх справ, що відали виконанням покарань.

Слідом за створенням у складі МВС СРСР Головного управління по виконанню покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, влітку 1977 роки у складі МВС Української РСР було встановлено відповідне п'яте управління, на яке було покладено організаційне керівництво установами і органами, що відали виконанням покарань, не пов'язаних з позбавленням волі. Відповідні перетворення були здійснені в обласних управліннях внутрішніх справ.

Законодавчі акти, прийняті в 1977 році, служили яскравим виразом приведення у відповідність до гуманних начал застосування і виконання кримінальних покарань, вдосконалення методів і засобів виправлення і перевиховання засуджених з метою їх якнайшвидшого залучення до чесного трудового життя. В нових законодавчих актах кримінально-правового і виправно-трудового характеру знайшли своє віддзеркалення глибокі соціально-політичні зміни в країні, що отримали 7 жовтня 1977 р. закріплення в новій Конституції СРСР, а в 1978 р. — Конституції УРСР.

Тогочасне законодавство, у тому числі виправно-трудове, не тільки було приведено у відповідність з Конституцією СРСР 1977 р., але і отримало подальший розвиток, що свідчило про те, що «по самій своїй суті законодавчий процес вимагав постійного вдосконалення».


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 9 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав