Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПОСУДИН, ЩО ПРАЦЮЮТЬ ПІД ТИСКОМ

Читайте также:
  1. I. Загальні положення
  2. I. ЗАГАЛЬНІ ПОРАДИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ
  3. IV. Вимоги до зберігання вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного
  4. V. Вимоги до транспортування вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного
  5. Безпека при експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки.
  6. Борьба Руси с крестоносным натиском и шведским наступлением. Александр Невский - государственный деятель и талантливый полководец.
  7. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
  8. Визначення страхування життя і вимоги до нього за діючим законодавством
  9. Вимоги безпеки щодо розташування та компонування виробничого обладнання
  10. Вимоги до актів публічного адміністрування та наслідки їх порушення

Кожна посудина, що працює під тиском, повинна мати паспорт форматом 210x297 мм у твердій обкладинці. У паспорті вказується реєстраційний номер. При передачі посудини іншому власнику разом з нею передається паспорт. У паспорті наводиться характеристика посудини (робочий тиск, МПа, температура стінки, °С, робоче середовище та його корозійні властивості, місткість, мЗ), відомості про основні частини посудини (розміри, назва основного металу, дані про зварювання (паяння)), дані про штуцери, фланці, кришки і кріпильні вироби, про термообробку посудини та її елементів. Наводиться перелік арматури, контрольно-вимірювальних при­ладів та приладів безпеки. В паспорті також записуються відомості про місце­знаходження посудини, вказується особа, відповідальна за справний стан і без­печну дію посудини. Записуються інші дані про встановлення посудини (коро-зійність середовища, протикорозійне покриття, теплова ізоляція, футеровка), ч відомості про заміну і ремонт основних елементів посудини, що працюють під тиском та арматури. До паспорта вносяться дані щодо результатів опосвідчен-ня. Після реєстрації посудини на останній сторінці записуються реєстраційний номер та реєструючий орган.

Вимоги до арматури, запобіжних пристроїв, контрольно-вимірювальних приладів.

Для керування роботою та забезпечення нормальних умов експлуатації по­судини в залежності від призначення повинні бути оснащені:

- запірною або запірно-рєгулювальною арматурою;

- приладами для вимірювання тиску;

- приладами для вимірювання температури;

- запобіжними пристроями;

- покажчиками рівня рідини.

Посудини, споряджені швидкознімними затворами, повинні мати запобіж­ні пристрої, що виключають можливість включення посудини під тиск при неповному закритті кришки і відкривання її за наявності в посудині тиску. Такі посудини також мають бути оснащені замками з ключ-маркою.

Запірна або запірно-регулювальна арматура повинна встановлюватися на штуцерах, безпосередньо приєднаних до посудини, або на трубопроводах, які підводять і відводять від посудини робоче середовище. При послідовному з'єднанні кількох посудин необхідність встановлення такої арматури між ними ' визначається розробником проекту.

Арматура повинна мати таке маркування:

- назву або товарний знак підприємства-виготовлювача;

- умовний прохід, мм;

- умовний тиск. МПа (кгс/см2) (допускається вказувати робочий тиск і допу­стиму температуру);

- напрямок потоку середовища;

- марку матеріалу корпусу.

Кількість, тип арматури і місце встановлення повинні обиратися розробни­ком проекту посудини, виходячи з конкретних умов експлуатації. На маховику запірної арматури має бути вказаний напрямок його обертання під час відкри­вання або закривання арматури.

Посудини для вибухонебезпечних, пожежонебезпечних речовин, речовин 1 і 2-го класів небезпечності за ГОСТ 12.1.007, а також випарники з вогневим чи газовим обігрівом повинні мати на підвідній лінії від насоса або компресора зворотний клапан, який автоматично закривається тиском з посудини. Зворот­ний клапан повинен встановлюватися між насосом (компресором) і запірною арматурою посудини.

Арматура з умовним проходом більше 20 мм, яка виготовлена з легованої сталі або кольорових металів, повинна мати паспорт (сертифікат) встановленої форми, в якому мають бути вказані дані за хімскладом, механічними властивос­тями, режимом термообробки і результатами контролю якості виготовлення не-руйнівними методами.

Манометри. Кожну посудину і самостійну порожнину з різним тиском треба опоряджувати манометрами прямої дії. Манометр може бути встановле­ний на штуцері посудини або трубопроводі до запірної арматури.

Манометри повинні мати клас точності не нижче:

- 2,5 — при робочому тиску посудини до 2,5 МПа (25 кгс/см2);

- 1,5 — при робочому тиску посудини понад 2,5 МПа (25 кгс/см2).

Манометр треба вибирати з такою шкалою, щоб межа вимірювання робочого тиску знаходилась у другій третині шкали. На шкалі манометра власником по­судини має бути нанесена червона риска, яка б вказувала на робочий тиск у по­судині. Замість червоної риски дозволяється прикріплювати до корпуса мано­метра металеву пластинку, пофарбовану в червоний колір і щільно прилягаючу до скла манометра.

Манометр повинен бути встановлений так, щоб його покази можна було чітко бачити обслуговуючому персоналу. Номінальний діаметр корпуса мано­метрів, що встановлюються на висоті до 2 м від рівня площадки спостереження за ними, повинен бути не менше 100 мм, на висоті від 2 до 3 м — не менше 160 мм. Встановлювати манометри на висоті понад 3 м від рівня площадки обслу­говування не дозволяється. Між манометром і посудиною має бути встановлений триходовий кран або інший аналогічний пристрій, що дозволяє проводити періодичну перевірку манометрів за допомогою контрольного.

У необхідних випадках манометр залежно від умов роботи і властивостей середовища, що міститься в посудині, потрібно спорядити сифонною трубкою чи масляним буфером або іншими пристроями, що захищають його від безпо­середньої дії середовища і температури та забезпечують надійну роботу.

На посудинах, що працюють під тиском понад 2,5 МПа (25 кгс/см ) чи при температурі середовища вище 250 °С, а також з вибухонебезпечним середови­щем або з шкідливими речовинами 1 і 2-го класів небезпечності за ГОСТ 12.1.007, замість триходового крана дозволяється встановлювати окремий шту­цер із запірним органом для приєднання другого манометра.

Манометр не дозволяється застосовувати у випадках, коли:

- відсутня пломба або клеймо з відміткою про проведення перевірки;

- прострочений термін перевірки;

- стрілка манометра під час його виключення не повертається на нульову відмітку шкали на величину, яка перевищує половину похибки, що допус­кається для цього приладу;

- розбите скло або є інші пошкодження, що можуть позначитись на правиль­ності його показів.

Перевірка манометрів з їх опломбуванням або клеймуванням повинна про­водитись не рідше ніж один раз на12 місяців. Крім того, не рідше одного разу на 6 місяців власник посудини має проводити додаткову перевірку робочих ма­нометрів контрольним манометром із занесенням результатів до журналу конт­рольних перевірок. Якщо немає контрольного манометра, допускається додат­кову перевірку проводити перевіреним робочим манометром, який має однако­ву шкалу і клас точності з манометром, що перевіряється.

Прилади для вимірювання температури. Посудини, що працюють при змінюваній температурі стінок, мають бути забезпечені приладами для контро­лю швидкості та рівномірності прогрівання по довжині і висоті посудини і ре­перами для контролю теплових переміщень. Необхідність оснащення посудин вказаними приладами і реперами і допустима швидкість прогрівання та охоло­дження посудин визначаються розробником проекту і повинні бути зазначені в паспорті або в інструкції з монтажу та експлуатації'.

Запобіжні пристрої від підвищення тиску. Кожна посудина (порожнина комбінованої посудини) повинна забезпечуватися запобіжними пристроями від підвищення тиску більше допустимого значення.

Як запобіжні пристрої застосовуються:

- пружинні запобіжні клапани;

- важільно-вантажні запобіжні клапани;

- імпульсні запобіжні пристрої (ІЗП), що складаються із головного запобіж­ного клапана (ГЗК) і керуючого імпульсного клапана (ІПК) прямої дії;

- запобіжні пристрої з руйнівними мембранами (мембранні запобіжні при­строї — МЗП);

- інші пристрої, застосування яких узгоджено з Держпромгірнаглядом Укра­їни.

Встановлення важільно - вантажних клапанів на пересувних посудинах не дозволяється.

Конструкція пружинного клапана повинна виключати можливість затягування пружини понад встановлену величину, а пружина має бути захищена від недопустимого нагріву (охолодження) і безпосередньої дії робочого середови­ща, якщо вона діє шкідливо на матеріал пружини. Конструкція пружинного клапана повинна передбачати пристрій для перевірки справності дії клапана в робочому стані способом примусового відкривання його під час роботи.

Якщо розрахунковий тиск посудини є рівним або більшим за тиск живиль­ного джерела і в посудині виключена можливість підвищення тиску від хімічної реакції чи обігрівання, то встановлення на ній запобіжного клапана і манометра не обов'язкове.

Посудина, розрахована на тиск, менший від тиску джерела, яке її живить, повинна мати на підвідному трубопроводі автоматичний редукуючий пристрій з манометром і запобіжним пристроєм, установленим на боці меншого тиску після редукуючого пристрою. У разі встановлення обвідної лінії (байпаса) вона також повинна бути оснащена редукуючим пристроєм.

Для групи посудин, що працюють при одному й тому ж тиску, допускаєть­ся встановлювати один редукуючий пристрій з манометром та запобіжним кла­паном на спільному підвідному трубопроводі до першого відгалуження до од­нієї з посудин. У цьому випадку встановлювати запобіжні пристрої на самих посудинах необов'язково, якщо в них виключена можливість підвищення тиску.

Кількість запобіжних клапанів, їх розміри і пропускна здатність повинні бути вибрані за розрахунком так, щоб у посудині не міг утворитися тиск, який перевищує надмірний робочий, більш як на 0,05 МПа (0,5 кгс/см2) для посудин з тиском до 0,3 МПа (3 кгс/см2), на 15 % — для посудини з тиском від 0,3 до 6,0 МПа (3—60 кгс/см2) і на 10 % — для посудин з тиском понад 6,0 МПа (60 кгс/см). Якщо працюють запобіжні клапани, то допускається перевищення ти­ску в посудині не більше як на 25 % робочого за умови, що це перевищення пе­редбачене проектом і відображене в паспорті посудини. Кількість запобіжних клапанів та їх пропускна здатність визначаються згідно з ГОСТ 12.2.085.

Запобіжні пристрої повинні встановлюватись на патрубках або трубопро­водах, безпосередньо приєднаних до посудини. Приєднувальні трубопроводи запобіжних пристроїв (підвідні, відвідні, дренажні) мають бути захищені від замерзання в них робочого середовища.

Запобіжні пристрої повинні бути розміщені в місцях, доступних для їх огляду. Встановлення запірної арматури між посудиною і запобіжним пристро­єм, а також за ним не допускається.

Мембранні запобіжні пристрої встановлюються:

- замість важільно-вантажних і пружинних запобіжних клапанів, коли вони в робочих умовах конкретного середовища не можуть бути застосовані вна­слідок їх інерційності або інших причин;

- перед запобіжними клапанами у випадках, коли запобіжні клапани не мо­жуть надійно працювати внаслідок шкідливої дії робочого

- середовища (корозія, ерозія, полімеризація, кристалізація, прикипання, примерзання) або можливих витікань через закритий клапан вибухо- та пожежонебезпечних, токсичних, екологічно-шкідливих та інших середовищ. У цьому випадку повинен бути передбачений пристрій, який дав би змогу контролювати справність мембрани;

- паралельно із запобіжним клапаном для збільшення пропускної здатності систем скидання тиску;

- на вихідній стороні запобіжних клапанів для запобігання шкідливої дії ро­бочих середовищ з боку скидної системи і для виключення впливу коли­вання проти тиску з боку цієї системи на точність спрацювання запобіжних клапанів.

Мембранні запобіжні пристрої мають бути розміщені в місцях, відкритих і доступних для огляду і монтажу-демонтажу, приєднувальні трубопроводи по­винні бути захищені від замерзання в них робочого середовища, а пристрої не­обхідно встановлювати на патрубках або трубопроводах, безпосередньо приєд­наних до посудини.

Результати перевірки справності запобіжних пристроїв, відомості про їх налагодження заносяться в змінний журнал роботи посудин особами, які вико­нують вказані операції.

Покажчики рівня рідини. У разі необхідності контролю рівня рідини в посудинах, що мають границю поділу середовищ, повинні застосовуватися по­кажчики рівня рідини. Крім покажчиків рівня на посудинах можуть бути вста­новлені звукові, світлові та інші сигналізатори і блокіровки за рівнем. На посу­динах, що обігріваються полум'ям або гарячими газами, в яких можливе зни­ження рівня рідини нижче дозволеного, має бути встановлено не менше двох покажчиків рівня прямої дії.

На кожному покажчику рівня повинні бути вказані допустимі верхній і нижній рівні. Висота прозорого покажчика рівня рідини повинна бути не менше ніж на 25 мм відповідно нижче нижнього і вище верхнього допустимих рівней 1 рідини.

У разі необхідності встановлення кількох покажчиків по висоті їх треба розміщувати так, щоб вони забезпечили безперервність показу рівня рідини. При застосуванні в покажчиках рівня як прозорого елемента скла або слюди для запобігання травмуванню персоналу при їх розриві має бути передбачений захисний пристрій.

 

3.4 РОЗМІЩЕННЯ ПОСУДИН

 

Посудини повинні встановлюватись на відкритих майданчиках у місцях, що виключають скупчення людей, або в окремо розташованих будинках. Допу­скається встановлення посудин:

- у приміщеннях, що прилягають до виробничих будівель, за умови відокре­млення х від будівлі капітальною стіною;

- у виробничих приміщеннях у випадках, передбачених галузевими прави­лами безпеки;

- із заглибленням у грунт за умови забезпечення доступу до арматури і захи­сту стінок посудини від корозії під дією ґрунту та блукаючих струмів.

Не допускається встановлювати посудини в житлових, громадських і побутових будинках, а також у прилеглих до них приміщеннях. Встановлення посудин має виключати можливість їх перекидання. Встановлення посудин по­винне забезпечувати можливість огляду, ремонту та очищення їх як з внутріш­нього, так і з зовнішнього боку. Для зручності обслуговування посудин повинні бути зроблені площадки і сходи. Для огляду і ремонту можуть застосовуватись колиски та інші пристрої, котрі не повинні порушувати міцності та стійкості посудини, а приварювання їх до посудини має бути виконане за проектом згід­но з вимогами „Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працю­ють під тиском".

 


Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 32 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав