Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

До способу взаємодії суб’єктів навчального процесу

Читайте также:
  1. III. Поняття комунікації, комунікаційного процесу, методи його удосконалення
  2. IV. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ЗА РОЗДІЛАМИ, ТЕМАМИ ТА ВИДАМИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ
  3. IV. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ЗА РОЗДІЛАМИ, ТЕМАМИ ТА ВИДАМИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ.
  4. Активізація навчапьного процесу
  5. Аналіз творчого процесу проектування перспективного образу
  6. Аналітичний контроль технологічного процесу.
  7. Антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання.
  8. Бюджет ЄС, його призначення і особливості. Організація бюджетного процесу. Бюджетна стратегія. Що необхідно вирішити Україні в цій царині для майбутнього вступу до ЄС?
  9. В основі здорового способу життя лежать соціальні і біологічні принципи.
  10. Взаємодії в мікросвіті.
Модель А Модель В Модель С
Інтегрований урок Урок - лекція Урок - мандрівка Урок - екскурсія Урок - новела Урок - парадокс Урок - семінар Урок - есе Урок - залік Урок - суд Урок - лото Урок - композиція Урок - огляд знань Урок - аукціон Урок - казка Урок - диспут Урок - діалог Урок - «круглий стіл» Урок - турнір Урок - КВК Урок - Брейн-ринг Урок – Що? Де? Коли? Урок - форум Урок - телеміст Залежно від змісту, форм і методів у рамках даної моделі може бути як одностороннє діяння суб’єктів, так і взаємодія, тобто може бути або Модель А, або Модель В; або обидві моделі разом.

 

Багато вчених і педагогів замислювалися над визначення поняття «нестандартний урок». На думку науковців (О.Антипової, В.Паламарчук,

Д.Румянцевої), сутність нестандартного уроку полягає в такому структуруванні змісту і форми навчання, яке б викликало насамперед інтерес учнів і сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню [1 ]. Л.Лухтай називає нестандартним уроком такий урок, який не вміщується (повністю або частково) у рамки сформульованого дидактикою, на якому вчитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, методів, традиційних видів роботи [27 ].

 

Е.Печерська вбачає головну відміну нестандартного уроку у викладанні певного матеріалу у формі, пов’язаній з численними асоціаціями, різними емоціями, допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності [43]. О.Митник і В.Шпак наголошують на тому, що нестандартний урок народжується завдяки нетрадиційній педагогічній теорії, поміркованому самоаналізу вчителя, психологічному передбаченню перебігу тих процесів, які відбуваються на уроці, а найголовніше – завдяки відсутності штампів у педагогічній технології [28 ].

Класифікація нестандартних уроків ще не склалася, але «бібліотечка» їх уже досить різноманітна. На сучасному етапі для початкової школи можливе таке групування нестандартних уроків (за формами проведення) [39, 11 ]:

1. Бінарні уроки (І – ІV клас; 2 рази на семестр).

Бінарними називаємо заняття, на яких матеріал даної теми уроку подається блоками різних предметів. При цьому такий нестандартний урок готується вчителями - предметниками, кожний із яких проводить етапи (блоки) уроку стосовно того предмета, що викладає. Тому проведенню таких занять передують етапи підготовки:

- ознайомлення вчителів – предметників з діючими програмами;

- знаходження сумісних програм з різних предметів;

- складання структури майбутнього уроку;

- написання спільного плану – конспекту [34, 50 ].

2. Віршовані (римовані) уроки (І – ІV клас; 1 раз на місяць):

Віршовані (римовані) – це такі нестандартні уроки, що проводяться у віршованій формі. Всі етапи такого заняття, всі завдання, задачі, пояснення – римовані тексти. Як правило, ці уроки підсумовують вивчені теми, тобто є узагальнюючими (систематизуючими), і за своєю структурою нічим не відрізняються від традиційної форми організації навчання.

Римовані уроки максимально зосереджують увагу школярів, бо матеріал подається стисло – віршами, і не можна пропустити основне, треба зуміти виділити головне й зробити певні висновки [51, 52 ].

3. Інтегровані (між предметні) уроки (І – ІV клас; 3 рази на семестр).

У сучасному педагогічному процесі значного розвитку набула ідея

між предметної інтеграції – поповнення, відновлення; об’єднання в ціле будь-яких окремих частин. Такі нестандартні заняття дають можливість учителеві опанувати з учнями значний за обсягом навчальний матеріал, домогтися міцних, усвідомлених між предметних зв’язків, усунути дублювання у вивченні ряду питань, досягти цілісності знань.

Підготовка інтегрованих уроків включає:

- аналіз річного календарного планування;

- зіставлення матеріалу різних предметів для виділення тем, близьких за змістом або метою використання;

- «конструювання» занять;

- визначення завдань уроку.

О.Савченко у праці « Дидактика початкової школи » розробила класифікацію цих нестандартних уроків [47, 243 ]. На думку науковця, інтегровані уроки можуть поділятися залежно від:

1) навчального предмета, з яким інтегруються, наприклад урок української мови в початковій школі:

- урок української мови і мовлення з уроком образотворчого мистецтва;

- урок української мови і мовлення з уроком курсу « Я і Україна »;

- урок української мови і мовлення з художньою працею;

- урок української мови і мовлення з народознавством;

2) постановки мети уроку:

- урок з автономними цілями;

- урок з домінуючими та супровідними цілями;

3) форми проведення уроку:

- класна форма;

- позакласна (урок у залі музею, на виставці; урок творчості серед природи);

- комплексна форма;

4) часу:

- академічний урок;

- спарений (2-3 45-ти чи 30-хвилинних уроки);

5) кількості інтегрованих уроків:

- подвоєні (інтегрування змісту двох навчальних предметів);

- потроєні (інтегрування змісту трьох навчальних предметів).

4. Уроки – дискусії (урок-діалог, урок-диспут, урок запитань і відповідей, урок-засідання, урок-круглий стіл, урок-конгрес, урок-конференція, урок-семінар, урок-телеміст) (ІV клас; 2-3 рази на семестр).

Уроки – дискусії проводяться після вивчення певної теми, розділу програми. Мета таких занять – поглиблення і систематизація знань школярів з предмета.

Обов’язково такі нетрадиційні уроки мають підготовчий етап. Учням повідомляється тема діалогу (диспуту, засідання), основні питання теорії, за якими буде проведено опитування, вказуються номери завдань підручника. Діти повинні показати на уроці різні раціональні способи їх виконання.

Дискусія дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або суперечного питання та залучити дітей до активної роботи, сприяє розвитку пізнавальних інтересів школярів, збагаченню учнівського лексичного запасу, необхідного для висловлювання своїх думок як в усній, так і в письмовій мовах. О.Митник та В.Шпак зауважують, що такі уроки розширюють також досвід спілкування, бо особлива увага під час їх проведення приділяється саме формуванню умінь запитувати і відповідати [28, 19 ].

5. Уроки – дослідження (урок-знайомство, урок-панорама ідей, урок-пошук, урок-самопізнання, урок «Слідство ведуть знавці», урок-усний журнал) (І ІІ – ІV клас; 3 рази на семестр).

Створюють умови для самостійної роботи учнів з вивчення навчального матеріалу за рахунок розвитку інтелектуальних умінь зокрема такого важливого, як уміння працювати з інформацією, що самостійно добута з різних джерел, оперативно подавати її в згорнутому та розгорнутому виглядах.

Такі нестандартні заняття мають певні особливості:

- учні, спираючись на раніше здобуті знання, в процесі самостійної діяльності опановують нові;

- діти вчаться застосовувати за різних умов ці знання, навички, уміння;

- молодші школярі займаються конструюванням і розв’язуванням життєвих ситуацій, які вимагають від них творчої самостійності та відповідного емоційного стану.

Цінність уроків – досліджень у тому, що під час проведення таких нестандартних занять поєднуються індивідуальні та групові форми роботи, завдяки яким у школярів формується позитивна мотивація до плідного співробітництва. А це сприяє активізації пізнавальних здібностей учнів, стимулює процес їх мислення [29, 95 ].

6. Уроки – звіти (урок-аукціон, урок-захист, урок-інтерв’ю, урок-ерудит, урок-композиція, урок-концерт, урок-огляд знань, урок-практикум, урок-ярмарок) (І – ІV клас; 3-4 рази на семестр).

Ці уроки, як правило, проводяться в кінці семестру (навчального року) з метою перевірки знань, умінь і навичок учнів з однієї або декількох тем.

Програма уроків – звітів планується завчасно. Вчителем або дітьми обирається ведучий (ведучі) концерту, конферансьє презентації, журналісти, опоненти захисту, вчена рада огляду знань тощо.

Значущість таких уроків безсумнівна: це і повторення вивченого матеріалу (віршів, пісень, розв’язування нетрадиційних завдань), і розширення кругозору дітей.

Особливо цінним у педагогічному плані є те, що в процесі проведення таких нестандартних занять у школярів формується пізнавальний інтерес – бажання виконати музичний (поетичний) твір чи розповісти про нього своїм однокласникам. А цей інтерес може впливати на подальшу освіту (самоосвіту) дитини. Також уроки – звіти сприяють розвитку артистизму, мислення, мовлення, вміння спілкуватися, виховують культуру поведінки. Не слід забувати і про психологічні особливості молодшого школяра: кожній дитині треба дати можливість самоствердитися [30].

7. Уроки – змагання (урок «Брейн-ринг», урок « Що? Де? Коли?», урок-вікторина, урок КВД – конкурс кмітливих та допитливих, урок КВК – конкурс веселих та кмітливих, урок-турнір) (І – ІV клас; 3-4 рази на семестр).

Готуючись до уроку – змагання, вчитель проводить таку роботу (п. 6, 7 – розробляються всім класом):

1. Спостереження за учнями.

2. Проведення різноманітних тестувань, індивідуальних бесід з метою виявлення лідерів класу.

3. Підготовка декількох школярів для роботи в ролі консультантів команд і асистентів учителя для запису отриманих балів на дошці.

4. Опрацювання на звичайних уроках окремих ігрових ситуацій.

5. Розв’язання критеріїв оцінки журі (артистизм, виразність співу, ерудиція, оригінальність виконання танку, ритмічність гри на музичному інструменті, чітка дикція під час виконання поетичного твору).

6. Визначення кількості балів, одержаних за правильну відповідь чи обґрунтоване доповнення.

7. Виготовлення наочності, дидактичного матеріалу, добір ТЗН та музичних творів.

8. Розподіл учнів класу на команди.

 

 

Уроки – змагання дають змогу учням працювати активно, зацікавлено: виконавці знову зазнають радощі творчості, а їхні друзі – судді матимуть можливість проявити самостійність, продемонструвати вміння оцінювати почуте й обґрунтовано висловлюватися. При цьому в учня, навіть найслабшого, формується почуття відповідальності за власні знання. Бажання не підвести однокласників спонукає дитину підвищувати свій рівень знань, тренувати навички та вміння, допомагає розкрити особисті здібності задля користі команди, до складу якої вона входить. Робота на кінцевий результат, на перемогу змушує школяра працювати самостійно, виробляє навички самоаналізу, формує правильну самооцінку [10, 50 ].

Не слід забувати, що такі уроки сприяють розвитку творчості, виробленню особистих поглядів на проблеми, які вирішуються. Під час цих занять молодші школярі вчаться співставляти, узагальнювати, систематизувати й збагачувати власну мову за рахунок інтеграції знань.

8. Уроки – мандрівки (урок-екскурсія, урок-екскурс, урок – «картинна галерея», урок-марафон, урок-подорож) (І – ІV клас; 3-4 рази на семестр).

Особливість цих нестандартних занять у тому, що педагогічний процес реалізується як в умовах класного приміщення, так і поза ним.

Зрозуміло, що в умовах класного приміщення проводяться заочні уроки – мандрівки. Їх різновидами можуть бути уроки – екскурси (у минуле, у майбутнє) та уроки – подорожі (за планом чи за картою). В свою чергу власне мандрівки (очні) – це уроки – екскурсії (у природу, на виробництво, до музею, до зоопарку тощо) та уроки – марафони (за зупинками чи за маршрутом).

Складовими компонентами уроку – мандрівки вважають:

1. Підготовку вчителя та учнів до уроку.

2. Проведення заняття.

3. Підведення підсумків уроку.

 

Також фахівці продумали організаційні заходи та шляхи підготовки дітей до заняття. Для очних мандрівок це:

1) знайомство малюків з темою, метою, місцем проведення та зупинками екскурсій (марафонів);

2) актуалізація знань про правила дорожнього руху; правила поведінки на вулиці; правила поводження в природі;

3) демонстрація відеофільмів з метою мотивації та пробудження інтересу до майбутнього уроку;

4) поділ класу на групи – поїзди по 8-10 чоловік у команді;

5) знайомство дітей з проблемно – пізнавальними завданнями;

6) добір необхідного обладнання (наочності) [17, 6 ].

Уроки – мандрівки, що проводяться в умовах класної кімнати, передбачають виготовлення карти чи плану, за якими буде здійснена подорож (до країни Музики, до замку Граматики, у космос) та влучний добір музичного матеріалу. Ця карта, а також усе необхідне для виконання завдань (подолання перешкод) обладнання, наочність прикріплюються на дошку.

Проведення уроків – мандрівок привертає увагу багатьох вчителів тому, що ці нестандартні заняття по-перше, зацікавлюють майже усіх учнів; по-друге, базуються на грі, яка розряджає напружену обстановку, допомагає створити атмосферу невимушеності та веселий настрій у дітей; по-третє, стимулюють до розвитку творчих задатків учнів: кмітливості, логічного мислення, уяви.

9. Уроки – сюжетні замальовки (урок-вечорниці, урок-драматизація, урок-казка, урок-ранок, урок-спектакль, урок-фестиваль) (І – ІV клас; 2-3 рази на рік).

Уроки – вечорниці, казки, ранки, спектаклі та інші школярі завжди чекають з нетерпінням, бо такі заняття проводяться рідко (2-3 рази на рік) та вимагають великої підготовки, до якої залучаються навіть батьки, що допомагають надрукувати тексти, виготовити афішу – запрошення, декорації, записати музичні твори на плівку тощо.

Основна робота, безумовно, лягає на плечі вчителя. Класовод складає план – конспект майбутнього нестандартного уроку, тема якого заздалегідь обговорюється з учнями. Проводячи спостереження за дітьми, педагог приходить до висновку: кому доручити виконання певної ролі. В І – ІІ класах учитель сам розподіляє ролі між школярами, а в ІІІ – ІV класах – цю роботу виконують діти, але під мудрим керівництвом класовода.

Сам же урок по суті – театральне дійство, яке ніколи не повторюється, а кожного разу вимагає від вчителя й учнів кращої підготовки та проведення.

Виконуючи ролі, школярі розвивають свої мовленнєві навички, набувають досвіду спілкування з аудиторією, самостійно відкривають для себе системні зв’язки у вивченому матеріалі, роблять власні висновки, тобто всебічно розвиваються й удосконалюються [20, 60 ].

Із поданої « бібліотечки » видно, що вона не суперечить технології, розробленій у дидактиці. Бо головне завдання педагога – не тільки чітко усвідомлювати мету кожного окремого уроку, а й розуміти важливість проведеного заняття як органічної ланки загального перебігу даної теми, розділу, курсу, циклу, всього навчально-виховного процесу.

Стимулюючи творчість учителя та його вихованців, нетрадиційні заняття створюють сприятливі умови для співробітництва, що надзвичайно важливо в роботі початкової школи, якій належить значне місце у формуванні всебічного розвитку людини. А тривалі спостереження вчителів – практиків Д.Демчук й І.Гукач [12, 65 ] дають змогу зробити висновок, що нетрадиційні форми роботи захоплюють учнів новизною, дозволяють вести міжпредметну розмову під час проведення занять, сприяють задоволенню навчальних інтересів школярів, а також забезпечують фундаментальні засвоєння або глибоку перевірку набутих знань.

 


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 8 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.013 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав