Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Відтворювальний підхід та підвищення конкурентоздатності підприємства

Читайте также:
  1. А. Підвищення стійкості будівель і споруд.
  2. Аналіз забезпеченості і повноти використання трудових ресурсів підприємства. Аналіз використання фонду робочого часу
  3. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства
  4. Аналіз зовнішньої діяльності підприємства на основі системного підходу
  5. Аналіз кількісного та якісного складу персоналу підприємства
  6. АНАЛІЗ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
  7. Аналіз маркетингової діяльності підприємства
  8. Аналіз небезпеки підприємства
  9. Аналіз основних економічних та фінансових показників діяльності підприємства
  10. Аналіз основних показників виробничо-господарської діяльності підприємства

При розгляді питання про точність обчислень при розв'язуванні прямої та оберненої геодезичних задач виходять з того, що похибки обчислень ніколи не повинні збільшувати похибки самих вимірювань. В зв'язку з цим всі обчислення виконують з точністю, що в 5-10 раз перевищує досягнуту точність вимірювань. У відповідності з цією точністю повинні підбиратися формули та розроблятися алгоритми обчислень.

Вихідними даними, крім постійних величин (параметрів еліпсоїда, швидкості розповсюдження електромагнітних хвиль у вакуумі тощо), є результати вимірювань довжин ліній та напрямів (кутів).

Враховуючи, що напрями в високоточній тріангуляції отримуються із спостережень з точністю до 0.01", всі обчислення, пов’язані з визначенням геодезичних азимутів виконують з точністю 0.001".

В першокласних мережах довжини сторін вимірюються з похибкою 1:500 000 – 1:000 000, а кути – з похибкою . Довжини сторін повинні бути не меншими 20 км.

Похибка взаємного визначення положення пунктів (лінійний зсув кінцевої точки лінії довжиною 20 км), яка викликана похибкою виміряної сторони або похибкою виміряного кута, складе

 

м,

 

м.

Проекції лінійного зсуву на меридіан і паралель будуть відповідно

 

 

Щоб не допускати накопичення похибок обчислень при послідовному розв'язуванні прямої геодезичної задачі від пункта до пункта, обчислення широт і довгот виконують з точністю до 0.0001".

Слід відмітити, що вказана точність характерна для високоточних геодезичних мереж, що створювались методом тріангуляції. В зв'язку з широким впровадженням сучасних супутникових методів визначення положення пунктів, а також їх використання на відстані до тисяч і більше кілометрів, вимоги щодо точності обчислень можуть бути різними. Відзначимо також і те, що при сучасній обчислювальній техніці мова не йде про технічне досягнення потрібної точності, а про вибір методів та алгоритмів розв'язування геодезичних задач в залежності від заданої точності.

 

 

Відтворювальний підхід та підвищення конкурентоздатності підприємства

 

Для розробки управлінських рішень спрямованих на підвищення конкурентоздатності підприємства слід аналізувати та прогнозувати життєвий і відтворювальний цикли товару.

Життєвий цикл товару включає наступні стадії:

1) стратегічний маркетинг;

2) НДДКР (науково-дослідницькі та дослідно-конструкторські роботи );

3) організаційно-технологічна підготовка виробництва (ОТПВ);

4) виробництво товару;

5) підготовка товару до функціонування (доставка);

6) експлуатація товару;

7) утилізація.

На 1-й стадії здійснюється сегментація ринку, прогноз параметрів конкурентоздатності товару і підприємства.

На2-й стадіїпроводяться наукові дослідження, пов’язані з реалізацією розроблених параметрів конкурентоздатності майбутнього товару, розробляється проектно-конструкторська та нормативна документація на новий товар.

На 3-й стадії розробляються технології, нестандартне обладнання, виготовляється обладнання і укладаються контракти на постачання обладнання.

На5-й стадіїздійснюється підготовка товару до функціонування, тобто транспортування до споживача, монтаж і запуск.

На6-й стадії(експлуатації товару) здійснюється безпосереднє використання товару, технічне обслуговування та ремонти.

На 7-й стадії(утилізації товару) здійснюються роботи по демонтажу відпрацьованого виробу.

 

Закон економії часу відображає економічні процеси в динаміці на протязі усього життєвого циклу товару, при цьому сукупні затрати дорівнюють сумі минулої праці, живої (теперішньої) праці і майбутньої (очікуваної) праці, необхідної для отримання від товару корисного ефекту:

min, (3.1)

де МП – затрати минулої праці; ТП – затрати живої праці, тобто теперішньої праці; ОП – очікувана праця або затрати майбутньої праці; Кс – сумарний корисний ефект товару.

МП – затрати минулої праці на виробництво або споживання товару;

ТП – теперішня праця, або затрати живої праці, тобто затрати, необхідні для здійснення даної стадії життєвого циклу товару.

ОП – очікувана праця, або майбутня праця, тобто затрати, що будуть здійснюватись у майбутні періоди часу для виробництва чи споживання товару.

Кс – сумарний, за нормативний строк служби, корисний ефект товару.

Сукупна праця – це сума минулої, теперішньої і майбутньої праці. Частка кожного виду праці змінюється на протязі життєвого циклу товару.

Відтворювальний підхід зорієнтований на постійне відновлення виробництва товару для створення товару, що максимально відповідає потребам ринку (тобто з меншими сукупними витратами на одиницю корисного ефекту).

В залежності від ресурсних можливостей підприємства і ступеню відставання його від конкурентів, може бути обраний один із видів стратегій підвищення якості товару:

Перший вид стратегії – орієнтація підприємства на кращий зразок аналогічного товару, що існує на ринку.

Другий вид стратегії – орієнтація підприємства на світові досягнення, зафіксовані у патентах, тобто на НТП.

Третій вид стратегії – орієнтація підприємства на спрогнозовані тенденції НТП (рис. 3.5).

Пя Д Е

(показник НТП

якості)

Г

П5

П4

В

П3

 

 

Б (найкращій зразок ринку)

П2 А (зразок, що випускається)

П1 Тм+ Тнддкр+ Тотпв+ Тв

Т

Т1 (2007р.) Т2 (2008р.) Т3(2009р.)

Рис. 3.5. Схема вибору стратегії відтворення товару,

де П1 – показник якості зразку товару, що випускається даним підприємством на даний момент часу; П2 – показник якості найкращого зразку товару на ринку; П3 – показник якості можливого зразку товару у якому були б втіленні існуючі світові досягнення (НТП) на цей час; П4 – показник якості нового зразку товару, параметри якого корегуються до початку освоєння зразка; П5 – показник якості нового зразку товару розроблений підприємством у відповідності із стратегічним прогнозуванням; Тм+ Тнддкр+ Тотпв+ Тв – тривалість відповідно стадій маркетингу, НДДКР, ОТПВ і виробництва нового товару.

 

Відтворення окремих видів товарівв загальному вигляді розглядається за схемою:

ГК → ЗВ → В → Т → Д > ГК, (3.2)

де ГК – грошовий капітал; ЗВ – засоби виробництва; В- виробництво; Т – готовий товар; Д- дохід від реалізації товару.

При наявності даних про структуру життєвого циклу товару та змінюваності моделі, що виготовляється, що проектується (планується) та перспективної моделі товару, можна відобразити відтворення цих моделей.

Тривалість виготовлення моделі товару, що випускається, визначається періодом до початку виготовлення наступної моделі, тобто динамікою змінюваності вищеназваних моделей (рис. 3.6.)

 
 


N 1Модель 2 3

(програма

випуску)

 
 


B C

       
   

 


N2 D

 

N1

 

А Е


T

Т1.1 Т1.2 Т1.3

 

Рис. 3.6. Відтворювальний цикл моделей товару,

де 1- модель товару, що випускається підприємством; 2- модель товару, що проектується підприємством; 3- перспективна модель товару; Т1.1 – період освоєння 1-ї моделі товару; Т1.2 – серійне виробництво 1-ї моделі товару; Т1.3 – період спаду виробництва 1-ї моделі товару.

 

Для збереження прибутку підприємству рекомендується точку D планувати на половині росту нової моделі товару (тобто, на середині спаду моделі товару, що випускається).

Побудова відтворювального циклу товару є основою формування стратегії підприємства.

З метою визначання тривалості відтворювального циклу товару рекомендовано додатково будувати лінійні графіки переходу з однієї моделі на іншу.

Побудова лінійних графіків дозволяє розглянути в динаміці стадії життєвого циклу товару певної моделі і забезпечити паралельно-послідовне виконання робіт.

 

 

Для формування стратегії підприємства необхідно крім відтворювального циклу також формувати цикл прибутковості товару на основі прогнозування прибутку по кожній моделі.

Очікуваний чистий прибуток по окремій моделі товару розраховується:

П= , (3.3)

де П – прогноз чистого прибутку досліджуваної моделі товару;

Т – прогнозована тривалість випуску моделі товару;

Сt – прогнозована ціна товару в t-у році;

St – прогнозовані витрати виробництва даної моделі в t-у році;

Nt – прогнозована річна програма випуску товару в t-у році;

Ht– прогнозовані податки та відрахування в t-у році по даній моделі товару.

На основі даних прогнозів будується цикл прибутковості по даній моделі товару (рис. 3.7).

 

 

 
 


П 1Модель 2 Модель

(прибуток)

 

 
 


       
   

 


П2max + +

П1max

 

_ _

В T

Т1.1 Т1.2 Т1.3 Т1.4

 

Рис. 3.7. Цикл прибутковості товару,

 

де 1- модель товару, що випускається підприємством; 2- модель товару, що проектується підприємством; Т1.1 – період створення 1-ї моделі товару; Т1.1 – період освоєння 1-ї моделі товару; Т1.3 – серійне виробництво 1-ї моделі товару; Т1.4 – період спаду виробництва 1-ї моделі товару; В1 – витрати на створення 1-ї моделі (стадія маркетингу, НДДКР, ОТПВ); П1мах – максимальний прибуток під час серійного виробництва 1-ї моделі.

 

 

Одним з важливих компонентів технічної політики є ресурсозбереження, яке необхідно вирішувати у взаємодії з проблемою якості продукції.

Для визначення подальшої стратегії підприємства необхідно проаналізувати існуюче співвідношення якості та ресурсоємності виробленої продукції (табл. 2.1).

 

Таблиця 3.1. Матриця взаємозалежності якості та ресурсоємності

  Якість
низька висока
Ресурсоємність низька 1. Товар неякісний та дешевий 3. Товар якісний та дешевий
висока 2. Товар неякісний та дорогий 4. Товар якісний та дорогий

 

В залежності від співвідношення якості та ресурсоємності товару, що випускається (табл. 3.1), формується подальша стратегія підприємства по створенню конкурентоздатної продукції (табл. 3.2).

 

Таблиця 3.2. Стратегія визначення напрямку розвитку підприємства в залежності від рівня якості та ресурсоємності продукції, що виготовляється

  Якість
низька висока
Ресурсоємність низька 1. Підвищувати якість товару 3. Збільшувати ринок збуту та обсяги виробництва
висока 2. Переходити на інший вид моделі товару 4. Зменшувати ресурсоємність товару

 


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 12 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.021 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав