Читайте также:
|
3.2.1Електробезпека
Робота з персональними комп’ютерами зумовлює необхідність дотримання умов електробезпеки.
Електробезпека людей значною мірою залежить від вологості і температури повітря у приміщенні, ступеня електропровідності підлоги і стін, наявності в повітрі хімічних речовин й електропровідного пилу тощо.
Організація безпечної експлуатації електроустановок передбачає утримання, експлуатацію та обслуговування електроустановок відповідно до вимог галузевих нормативних документів. Питання безпечної експлуатації електроустановок регулює державний нормативний акт про охорону праці – ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» [9].
Застосовувані в електроустановках захисні заходи умовно поділяють на дві групи: ті, що забезпечують безпеку при нормальному режимі роботи електроустановок і ті, що забезпечують безпеку при аварійному режимі роботи.
Законодавство України встановлює вимоги до електробезпеки під час роботи за комп’ютером. Згідно з НПАОП 0.00-1.28-10 (Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин) під час проектування системи електропостачання, монтажу силового електроустаткування й електричного освітлення в будівлях і приміщеннях для ЕОМ комплекс необхідних заходів із техніки безпеки визначається на підставі видів електроустановки, її номінальної напруги, умов середовища, типу приміщення і доступності електроустаткування [8].
З метою дотримання правил техніки безпеки під час роботи з високою напругою на даному підприємстві вжито наступних запобіжних заходів:
- монтаж, обслуговування, ремонт і налагодження ПК, заміна деталей, пристосувань, блоків здійснюються тільки за повного відключення живлення;
- заземлені конструкції приміщення надійно захищені діелектричними щитками від випадкового дотику.
3.2.2 Шум і вібрація
Діяльність працівників юридичних професій, як і будь-яка інша розумова праця, потребує зосередження уваги під час сприйняття, аналізу, опрацювання та оцінки інформації. За даними різних досліджень, шум підвищеної інтенсивності значно знижує продуктивність праці.
Встановлено, що шум погіршує умови праці, має шкідливий вплив на організм людини. При тривалому впливі шуму на людину відбуваються небажані явища: знижується гострота зору, слуху, підвищується кров'яний тиск, знижується увага. Сильний тривалий шум може стати причиною функціональних змін серцево-судинної і нервової систем [5].
Нормативний рівень шуму не повинний перевищувати 50 дБа.
У приміщенні наявні внутрішні джерела постійного шуму: вентилятор блоків ПК (35 дБа, 8 годин); принтери (48 дБа, 2 години); дисковод (40 дБа, 0,5 години). Зовнішніми джерелами шуму і вібрації в приміщенні є проїжджаючі транспортні засоби (40 дБа, 8 годин).
Будівельно-акустичні методи захисту від шуму передбачені будівельними нормами і правилами. Це, зокрема, такі методи:
- звукоізоляція конструкції, що обгороджує, ущільнення по периметру притворів вікон і дверей;
- звукопоглинаючі конструкції й екрани;
- глушителі шуму, звукопоглинаючі облицювання.
На робочому місці користувача ПК джерелами шуму, як правило, є технічні засоби, такі як комп'ютер, принтер, вентиляційне устаткування, а також зовнішній шум. Вони видають досить незначний шум, тому в приміщенні досить використовувати звукопоглинання [8].
Зменшення шуму, що проникає в приміщення ззовні, досягається ущільненням по периметру притворів вікон і дверей.
3.2.3 Пожежна безпека
Пожежна профілактика – це комплекс відповідних заходів, які спрямовані на досягнення основної мети пожежної безпеки – запобігання виникненню пожежі (зведення до мінімуму випадків виникнення пожеж) та зменшення її негативних наслідків.
Кодексом цивільного захисту України закріплено загальні вимоги щодо пожежної безпеки під час проектування, будівництва та реконструкції об’єктів виробничого та іншого призначення та ліцензування діяльності щодо проведення оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об’єкта чи приміщення (ст. 57).
Як зазначалося раніше, з автором даної роботи було проведено інструктаж з пожежної безпеки.
Приміщення, в якому відбувалося проходження переддипломної практики, згідно ОНТП 24-86 (Общесоюзные нормы технологического проектирования) відноситься до категорії В, класу пожежонебезпеки П-ІІа ПУЭ 76/87. До цієї зони відносяться приміщення, у яких використовуються тверді чи волокнисті речовини, нездатні переходити у завислий стан. У приміщенні є займисті речовини: волокнисті (папір), тверді (дерево, пластмаси).
Будинки з використанням ПЕОМ повинні бути I і II ступеня вогнестійкості (тобто всі конструктивні елементи повинні бути неспалимими). Фактично приміщення відповідає цим нормам. (основні будівельні матеріали – цегла, бетон, скло).
У коридорах будинку встановлюються пожежні крани. Вода використовується для гасіння пожеж у допоміжних службово-побутових приміщеннях. Пожежні крани розташовують на висоті 1,35 м від підлоги в найбільш доступних місцях.
Для запобігання пожежі в приміщенні вжито таких заходів:
- передбачено вільний доступ до мережних рубильників і вимикачів;
- проводяться інструктажі з пожежної безпеки і періодичні контролі знань про правила пожежної безпеки;
- встановлені два димових сповіщувача ИПД-1;
- заборонено використання електронагрівальних приладів;
- наявні 2 вогнегасника ВП-1(з);
- двері на шляху проходу людей відкриваються назовні;
- у сусідньому коридорі, поруч із приміщенням, знаходиться пожежний кран;
- ширина загального коридору, ширина дверей, висота дверей відповідають нормативним значенням(таблиця 1);
- призначено відповідального за пожежну безпеку в приміщенні.
| Характеристики еваковиходів | Нормативні значення, м | Фактичні значення, м |
| Ширина коридору | Більше 2.0 | 2.5 |
| Ширина дверей | Більше 0.8 | 1.15 |
| Висота дверей | Більше 2.0 | 2.5 |
Таблиця 1. Нормативні і фактичні значення характеристик еваковиходів
Пожежний зв'язок може здійснюватися також за допомогою телефону. У будинку, де розташоване розглянуте приміщення, наявний 1 еваковихід,– з верхнього поверху із шириною сходів 1,4 м й висотою поруччя 1,1 м. Сходові клітки мають бічне природне і штучне освітлення, що відповідає вимогам. Ширина коридорів на поверхах – 2,5 м.
Питання охорони праці до детального опрацювання
3.3.1 Мікроклімат робочої зони
Мікроклімат приміщення, в якому розташоване робоче місце юриста, є важливою характеристикою умов праці. Основними показниками мікроклімату є температура, відносна вологість та швидкість руху повітря, температура оточуючих людину поверхонь та інтенсивності теплового (інфрачервоного) опромінення.
Оптимальні та припустимі мікрокліматичні параметри у приміщеннях повинні враховувати специфіку технологічного процесу при використанні ПК [8].
Зупинимося на основних показниках мікроклімату приміщення, що розглядається в даній роботі:
- температура повітря коливається від 20 до 22°C;
- межі відносної вологості – від 50 до 65 %.
За даними ВООЗ, оптимальні значення температури у приміщенні становлять 18-20 °C, відносна вологість повітря – 55 %, швидкість руху повітря не повинна перевищувати на рівні обличчя 0,1 м/с. При відчутному (більше 45°C) нагріванні поверхонь, що контактують з людиною, передбачаються засоби охолодження або ізоляції. Особлива увага приділяється шляхам відводу повітря, щоб виключити перегрівання або протяг [4].
Згідно з діючими в нашій країні нормативними документами (Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджені МОЗ України) у холодні періоди року:
- температура повітря повинна складати 22-24°C;
- швидкість його руху – 0,1 м/с;
- відносна вологість повітря – 40-60 %/
В теплі пори року:
- температура повітря дорівнює 23-25 °C;
- швидкість його руху – 0,1-0,2 м/с;
- вологість – 40-60 %
Температура повітря може коливатися від 22 до 26 °C при збереженні інших параметрів мікроклімату у вказаних вище межах.
Отже, як ми бачимо, показники мікроклімату приміщення, де відбувалося проходження переддипломної практики, відповідають встановленим нормативам.
Необхідно надати можливість індивідуального регулювання роздачі повітря в приміщенні шляхом встановлення кондиціонерів. Пристрої опалення і вентиляції, теплова та гідравлічна ізоляція огороджувальних конструкцій будинків і трубопроводів повинні запобігти утворенню конденсату, вологих плям, плісняви та грибкових утворень на поверхні стін, стель та трубопроводів.
3.3.2 Освітлення робочої зони приміщення
Правильний світловий режим у приміщенні насамперед необхідний для оптимального функціонування зорового аналізатора.
У ДБН України «Будинки та споруди. Громадські будинки та споруди, затверджених наказом Держбуду України від 4 серпня 1999 року, та у ДБН В.2.5-28-2006 «Інженерне обладнання будинків і споруд, природне і штучне освітлення», затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2006 року № 168, встановлено нормативні показники освітленості для громадських і адміністративно-побутових споруд.
Так, у громадських будинках має бути забезпечено природне і штучне освітлення, а також інсоляція (опромінення поверхонь сонячним світлом). Проектування приміщень, де працюють працівники юридичних професій, не допускається без природного освітлення [2].
Штучне освітлення також має відповідати гігієнічним вимогам, що визначені у ДБН. Джерела штучного освітлення не повинні засліплювати [2]. В нашому випадку як джерело світла при штучному освітленні застосовуються люмінесцентні лампи типу ЛБ. Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50 град. до 90 град. відносно вертикалі в подовжній і поперечній площині складає близько 200 кд/кв. м, а захисний кут світильників – приблизно 40 град.
Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів дотримано в межах 300-500 лк.
Загалом, слід зазначити, що рівень освітленості даного приміщення відповідає чинним нормативно-правовим актам з охорони праці.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 163 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
|