Читайте также:
|
|
Слово - це найважливіша структурно-семантична одиниця мови, що являє собою єдність звукового чи графічного знака і значення. Із слів складаються речення — основний засіб вираження думки. Усі слова, що вживаються в якійсь мові, становлять її лексику (від грецьк. Ієхія — слово), або словниковий склад.
Найважливіша функція слів - називна. Слова можуть називати предмети, явища, ознаки, дії і стан тощо. Співвіднесеність слова з певним поняттям, явищем дійсності називається лексичним значенням слова. Наприклад, лексичне значення слова роз'яснювати словник визначає як «робити що-небудь ясним, зрозумілим; пояснювати».
Слова української мови поділяються на однозначні та багатозначні. Слова, що мають одне значення, називаються однозначними. Такими словами є, наприклад, іменники: прейскурант — «офіційний довідник цін на товари й послуги», дендрологія — «розділ ботаніки, що вивчає деревні рослини», толь - «покрівельний та гідроізоляційний матеріал, застосовуваний у будівництві». Однозначність є характерною ознакою термінів будь-якої галузі.
Багатозначні слова мають кілька значень, як-от: стимул — 1) причина, що спонукає до дії; 2) зацікавленість у здійсненні чого-небудь; 3) подразник, який викликає реакцію.
Значення багатозначних слів поділяються на прямі й переносні. Основне, вихідне значення називається прямим. Воно звичайно є нейтральним, позбавленим образності. Переносне значення слова може бути мовним, тобто таким, що закріпилося в мові, і індивідуально-авторським, тобто таким, що зустрічається лише у цьому тексті. Мовні переносні значення відображаються у словниках; переносні значення, образність яких усвідомлюється мовцями, супроводжуються пояснювальною позначкою перен., наприклад: простигати — 1) Втрачаючи тепло, ставати холодним. Розпалена за день земля швидко простигала (З. Тулуб). 2) перен., розм. Заспокоюватися. Він швидко сердився, швидко й одходив й простигав, як звичайно буває з дуже нервовими людьми (І. Нечуй-Левицький). Індивідуально-авторські переносні значення у словниках не фіксуються.
Багатозначність - це один із найважливіших шляхів розвитку словникового складу мови. Багатозначні слова є джерелом виразності, до якого активно звертаються письменники і публіцисти. Але в окремих сферах існують певні обмеження щодо функціонування багатозначних слів. Так, зважаючи на те, що науковий та офіційно-діловий стилі вимагають максимально точного позначення понять, у наукових працях та офіційних документах переважають однозначні слова, а багатозначні (чи потенційно багатозначні) вживаються лише у прямому значенні, що забезпечує правильне сприйняття тексту.
Необхідно пам'ятати, що першим правилом вибору слова у будь-якій сфері спілкування є чітке знання мовцями його значення. При вживанні слова у неправильному значенні зміст висловлювання стає перекрученим, спотвореним, незрозумілим, отже, спілкування може втратити свою ефективність. Французький філософ і математик Декарт радив: «Уточнюйте значення слів - і ви врятуєте світ від безлічі непорозумінь». Невмотивоване використання слів забруднює мову, у спілкуванні людей воно може стати причиною непорозуміння, а то й конфлікту. Немає сфери комунікації, для якої вимога точності слововживання була б неактуальною.
Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 140 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |