Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Стохастичний аналіз факторів конкурентоспроможності Закарпатської області

На рівень розвитку регіону впливає широке коло факторів, дослідження яких дозволяє визначити реальні важелі управління поведінкою узагальнюючих показників, внаслідок чого можуть бути прийняті оптимальні управлінські рішення стосовно механізмів формування регіональної конкурентоспроможності. Визначення впливу факторів здійснюється в процесі економічного факторного аналізу, під якім розуміють поступовий перехід від вихідної факторної системи (результативний показник) до кінцевої факторної системи (чи навпаки), розкриття повного набору прямих, кількісно вимірних факторів, що впливають на зміну результуючого показника.

При прямому факторному аналізі виявляються окремі фактори, що впливають на зміну результуючого показника чи процесу, встановлюються форми детермінованої (функціональної) чи стохастичної залежності між результативним показником і певним набором факторів і, нарешті, з'ясовується роль окремих факторів у зміні результуючого економічного показника.

Розв’язання економічних задач факторного аналізу охоплюють як детерміновані, так й стохастичні випадки. Якщо результати прямого детермінованого аналізу мають бути точними й однозначними, то стохастичного – з деякою імовірністю (надійністю), яку варто оцінити. При дослідженні регіональної конкурентоспроможності визначити детермінований вплив широкого кола конкурентоутворюючих факторів є вкрай трудомістким і спрощеним, що обумовлює застосування стохастичного аналізу як більш коректного з управлінської, економічної та математичної точок зору.

Якщо у випадку прямого детермінованого факторного аналізу вихідні дані для аналізу подано у формі конкретних чисел, то у випадку прямого стохастичного факторного аналізу задані вибіркою (часовою чи поперечною). Розв’язування задач стохастичного факторного аналізу рівня регіональної конкурентоспроможності вимагає на попередній стадії виконання наступних етапів (рис. 4.10).

Рис. 4.10. Етапи підготовчої стадії факторного аналізу регіональної конкурентоспроможності

(складено авторами)

В економічному аналізі регіональної конкурентоспроможності існує група задач, де потрібно пов’язати низку економічних характеристик у комплексі, тобто побудувати функцію, що містить у собі основні якості усіх розглянутих економічних показників-аргументів, інакше кажучи задач синтезу. Економічний факторний аналіз може бути направлений на з'ясування дії факторів, що формують результати господарської діяльності, за різними джерелами просторового чи часового походження.

Аналіз динамічних (часових) рядів показників господарської діяльності, розщеплення рівня ряду на його складові (основну лінію розвитку – тренд, сезонну чи періодичну складову, циклічну складову, що пов'язана з явищами відтворювання, випадкову складову) – задача часового факторного аналізу.

Результати даного дослідження показали, що узагальнюючим показником, який визначає рівень конкурентоспроможності області, виступає валовий регіональний продукт, динаміка якого по Україні та регіонам показана у Додатку З.

Слід відмітити, що показник валового регіонального продукту доповнюється показником валового регіонального продукту на душу населення, якій показує не тільки економічний результат використання регіонального потенціалу, але ї включає широке коло впливу соціальних факторів регіонального розвитку.

Відомо, для того, щоб прослідкувати ефективність функціонування економіки на рівні регіону, використовують показник валового регіонального продукту, за допомогою якого можливо проаналізувати розвиток Закарпатської області на фоні інших регіонів України. Валовий регіональний продукт (ВРП) – показник, який визначається як різниця між сумою випусків і сумою проміжного споживання в регіоні. Валовий регіональний продукт у ринкових цінах визначається як сума валової доданої вартості усіх видів економічної діяльності, включаючи чисті податки на продукти.

Зростання ВРП відображає підвищення соціального рівня життя в регіоні. Динаміка зростання ВРП Закарпатської області наведена на рис. 4.11.

Рис. 4.11. Динаміка зростання ВРП Закарпатської області протягом 2005 – 2009 років (у фактичних цінах, млн. грн.)

Розраховано за: [151]; [197, с. 34]; [198, с. 32]

ВРП по Україні у 2005 році становив 441452,0 млн. грн., у 2006 році – 544153,0 млн. грн., у 2007 році – 720731,0 млн. грн., а в 2008 році – 948056,0 млн. грн. Темп зростання у 2006 році відносно 2005 року склав 123,3 %, у 2007 році відносно 2006 року – 132,5 %, а в 2008 році відносно 2007 року – 131,5 %.

ВРП в Закарпатській області у 2005 році становив 6700,0 млн. грн., у 2006 році – 8185,0 млн. грн., у 2007 році – 10508 млн. грн., а в 2008 році – 13208 млн. грн. Темп зростання у 2006 році відносно 2005 року склав 122,2 %, у 2007 році відносно 2006 року – 128,4 %, а в 2008 році відносно 2007 року – 125,7 %.

Найвищий рівень даного показника спостерігається у 2008 році в Києві – 169564,0 млн. грн. У 2005 році – 77124,0 млн. грн., у 2006 році – 95267,0 млн. грн., а в 2007 році – 135900,0 млн. грн. Темп зростання у 2006 році відносно 2005 року становив 123,5 %, у 2007 році відносно 2006 року – 142,7 %, а в 2008 році відносно 2007 року – 124,8 %.

Найнижчий рівень цього показника у 2008 році спостерігається в Севастополі – 6306 млн. грн. У 2005 році – 2823 млн. грн., у 2006 році – 3822,0 млн. грн., а в 2007 році – 4916,0 млн. грн. Темп зростання у 2006 році відносно 2005 року – 135,4 %, у 2007 році відносно 2006 року – 128,6 %, а в 2008 році відносно 2007 року – 128,3 %.

В ході аналізу регіональної конкурентоспроможності показник валового регіонального продукту розглядається у координації з показником валового регіонального продукту на одну особу. Динаміка даного показника по Україні та регіонах запропонована у Додатку И.

ВРП у розрахунку на одну особу по Україні у 2005 році становив 9372,0 грн., у 2006 році – 11630,0 грн., у 2007 році – 15496,0 грн., а в 2008 році – 20495,0 грн. Темп зростання у 2006 році відносно 2005 року – 124,1 %, у 2007 році відносно 2006 року – 133,2 %, а в 2008 році відносно 2007 року – 132,3 %.

В Закарпатській області цей показник у 2005 році складав 5373,0 грн., у 2006 році – 6576,0 грн., у 2007 році – 8452,0 грн., а в 2008 році – 10626,0 грн. Темп зростання у 2006 році відносно 2005 року склав 122,4 %, у 2007 році відносно 2006 року – 128,5 %, а в 2008 році відносно 2007 року – 125,7 %.

Найвищий рівень ВРП у розрахунку на одну особу у 2009 році спостерігався в м. Києві – 61592,0 грн. У 2005 році – 28780,0 грн., у 2006 році – 35210,0 грн., у 2007 році – 49795,0 грн. Темп зростання у 2006 році відносно 2005 року склав 122,3 %, у 2007 році відносно 2006 року – 141,4 %, а в 2008 році відносно 2007 року – 123,7 %.

Найнижчий рівень даного показника спостерігався в 2009 році в Тернопільській області – 9688,0 грн. У 2005 році – 4603,0 грн., у 2006 році – 5819,0 грн., у 2007 році – 7510,0 грн. Темп зростання у 2006 році відносно 2005 року склав 126,4 %, у 2007 році відносно 2006 року – 129,1 %, а в 2008 році відносно 2007 року – 129,0 %.

Для побудови регресивної моделі впливу факторів на рівень регіональної конкурентоспроможності Закарпатської області у дисертаційній роботі здійснено кореляційний аналіз факторів. Слово кореляція з латинської («correlation») перекладається як відношення, певна взаємовідповідність понять.

У випадку, якщо на величину певної змінної мають вплив інші змінні, які діють в різних напрямах одночасно чи послідовно, такий зв'язок називають кореляційним. Характеристикою такого зв’язку є те, що на значення певної змінної вплив іншої змінної відбувається не у повній відповідності, а лише у певному співвідношенні.

Кореляційним аналізом (інша назва – кореляційний метод) називають метод дослідження взаємозалежності ознак, які є певними величинами з нормальним характером розподілу.

Для того, щоб результати кореляційного аналізу були достовірними, необхідно виконувати певні вимоги. Основними з них є достатня кількість спостережень, сукупності факторних та результативних показників, їх кількісний вимір та відображення.

Кореляційний аналіз часто називають кореляційно-регресійним, оскільки на практиці він тісно пов'язаний з регресійним [111].

Кореляційно-регресійний аналіз, в якому використовується багато факторів, дає можливість зробити оцінку рівня впливу на досліджуваний результативний показник, а також при інших варіаціях сукупності факторів знайти значення цього показника [214].

Кореляційним аналізом називають проведення статистичного дослідження залежності меж певними показниками, при цьому під таке дослідження підпадають або два набора даних, або багатовимірні групи [138].

Основними завданнями кореляційного аналізу є:

- оцінка коефіцієнтів кореляції;

- перевірка значимості коефіцієнтів кореляції;

- оцінка близькості виявленого зв’язку до лінійного;

- побудова інтервалів для коефіцієнтів кореляції [138];

- визначення форми зв’язку;

- визначення ступеня щільності зв’язку;

- виявлення впливу факторів на результативну ознаку [111].

Метою кореляційного аналізу є створення умов для виявлення певних даних про одну змінну за допомогою іншої змінної. Вираз „змінні корелюють” використовується у випадку, коли досягається ця мета. Тобто наявність кореляції означає, що значення змінної х відбудеться однозначно та пропорційно зі зміною значення у [138].

Парна кореляція у загальному вигляді розраховується за наступною формулою:

. (4.1.)

Коефіцієнт множинної кореляції визначається на основі коефіцієнтів парної кореляції:

. (4.2.)

Де r_yx, r_yz, r_xz – коефіцієнти лінійної парної кореляції.

Кореляція може бути позитивною або негативною. В окремих випадках можливий варіант, коли відсутній статистичний взаємозв’язок (для незалежних випадкових величин). При цьому коефіцієнт кореляції може приймати значення від -1 до 1. Якщо коефіцієнт кореляції близький до нуля, зв’язок між фактором та результативним показником відсутній.

Позитивна кореляція – це такий вид кореляції, в якому зростання однієї змінної зв’язано зі зростанням іншої змінної. При цьому коефіцієнт кореляції – позитивний.

Негативна кореляція – це такій від кореляції, при якому зростання однієї змінної пов’язано зі зменшенням іншої змінної. При цьому коефіцієнт кореляції – негативний.

Автокореляція – це вид статистичного взаємозв’язку між випадковими величинами, але взятих зі зрушенням, наприклад, зі зрушенням у часі [103].

Коефіцієнт кореляції – це такій коефіцієнт, що дозволяє визначити рівень взаємозв’язку меж певними змінними. В залежності від типу зв’язку, який є між змінними, кореляція буває лінійною або нелінійною. На практиці частіше використовується лінійна кореляція.

Існують випадки, коли одна величина корельована іншою величиною, то це може бути у ситуації, коли вони обидві корельовані певною третьою величиною або їх сукупністю. При цьому ці треті величини можуть бути не введені в модель. Така ситуація вимагає розгляду кореляції між двома величинами при фіксованих значеннях інших величин. Ці кореляції називаються частковими.

Часткова кореляція відрізняється від напівчасткової тим, що нівелюється вплив третьої змінної з іншої незалежної змінної, а також і з залежної змінної.

Ілюстрація часткової кореляції запропонована на рис. 4.12.

Рис. 4. 12. Ілюстрація часткової кореляції

Використання цього методу вимагає поетапного вирішення. Проведення безпосередніх досліджень кореляційним методом (після стадії підготовки до аналізу) включає в себе такі взаємопов’язані етапи:

1. Визначення та встановлення логічності та реальності взаємозв’язків між досліджуваними ознаками, що обумовлює економічний сенс факторної моделі. На цьому етапі проводиться виявлення причинно-наслідкових зв’язків між результативною та факторними ознаками. Цей етап необхідний в силу того, що ці зв’язки залежно від напряму та виразу своєї дії, від типу залежності можуть значно різнитися.

2. Власне створення кореляційно-регресійної факторної моделі, яка показує вплив кожного з факторів на поведінку результативного показника. На цьому етапі необхідно оцінити всю наявну вихідну інформацію. При цьому важливим є використання різних статистичних критеріїв. Після цього формується модель стохастичного зв’язку.

3. Визначення кореляційних характеристик.

4. Оцінка параметрів зв’язку кореляції.

Всі ці етапи наведені на рис. 4.13.

Рис. 4.13. Схема кореляційного аналізу [111]

При кореляційному зв’язку внаслідок впливу зміни деяких факторів змінюватиметься і величина результату. При цьому частина факторів може бути невідома. Кореляційні залежності підлягають дії закону великих чисел. Тобто лишень у відносно великій кількості фактів певні особливості і фактори переростуть у залежність, що буде достатньо помітною та чіткою [179, с. 295].

В процесі кореляційного аналізу визначена наявність впливу на валовий регіональний продукт Закарпатської області факторів, які запропоновані в таблиці 4.8.

Таблиця 4.8

Фактори впливу на рівень валового регіонального продукту Закарпатської області у 2005-2009 роках *

* Розраховано за: [153]; [154]; [194, с. 176]; [195, с. 107]; [196, с. 362, 363, 389]; [197,
с. 174]; [198, с. 32, 70, 158, 177, 324, 327, 328, 398]; [200, с. 318, 150].

Динаміка валового регіонального продукту наведено у Додатках 3, И.

Першим фактором, вплив якого на валовий регіональний продукт досліджено в роботі, є обсяг капітальних інвестицій. Капітальні інвестиції за суттю є основою розвитку економіки регіону. Внаслідок збільшення капітальних інвестицій створюються додаткові робочі місця, що певною мірою вирішують і соціальні проблеми Закарпатської області. Тому, для аналізу загальної економічної ситуації в області необхідно зупинити увагу на дуже важливому факторі, а саме – інвестуванні. Особливо в умовах фінансової кризи, що вразила як світову, так і українську економіку, збільшення обсягів і підвищення ефективності інвестицій стають найважливішими чинниками економічного розвитку як регіону, так і країни в цілому.

За період з 2005 по 2009 рік обсяг капітальних інвестицій збільшився у 1,8 рази. Якщо у 2005 році було інвестовано 1, 4 млрд. грн., то у 2009 вже 2,4 млрд. Динаміка капітальних інвестицій Закарпатської області у 2005- 2009 роках продемонстрована на рис. 4.14.

Рис. 4.14. Динаміка капітальних інвестицій у Закарпатській області у 2005-2009 роках, млн. грн.

Розраховано за: [198, с. 158]

Розрахунок коефіцієнта кореляції показано в таблиці 4.9.

Таблиця 4.9