|
Читайте также: |
Цілі і перспективи.
французькі вчителі відзначають значну зацікавленість, яку виявляють учні до прикладної математики, і навіть стверджують, що цей вид занять приносить багатьом вихованцям, задоволення. Цей інтерес можливо і необхідно підтримувати і розвивати, залучаючи дітей, навіть початківців, до справжньої математичної навчальної діяльності з притаманними їй відкритими запитаннями, сповненим несподіванок пошуком, умовиводами, доведеннями тощо. Ці види діяльності мають значний розвиваючий потенціал, а тому необхідно залучати до них широкий загал учнів.
Математика як загальноосвітня дисципліна.
На думку французьких фахівців, вивчення математики у колежі сприяє формуванню в учнів загальних навичок наукової діяльності, які стануть у нагоді в процесі вивчення ними багатьох інших шкільних дисциплін. Основною метою викладання цього предмета у колежі є надання учням комплексних знань та умінь, які стосуються експериментальної діяльності, мислення, уяви та критичного аналізу. Знання, отримані під час вивчення математики, як і інших шкільних предметів, покликані слугувати громадянському становленню учнів.
У процесі розв'язування задач, моделювання навчальних ситуацій, поступового оволодіння методами унаочнення, учні крок за кроком мають усвідомлювати особливості методів математичної діяльності, способів отримання та аналізу математичних даних, тобто зрозуміти у загальних рисах специфіку цього предмета і прийманні йому операції: ідентифікувати проблему, передбачити результат, перевірити його на конкретних прикладах, довести теорему, віднайти правильне рішення, проконтролювати отримані результати і оцінити їх вірогідність у контексті досліджуваної задачі (проблеми).
Методологія.
Методи математичної науки засвоюються здебільшого в процесі безпосереднього розв'язування задач. Однак ці методи можуть розглядатись як осібний предмет опанування учнями, що уможливить та полегшить їх застосування в інших галузях пізнання - в фізиці, науці про життя та Землю, технології, географії тощо. Учням необхідно надавати можливість усвідомити автономний характер математичних методів і навчити застосовувати їх в якомога ширшому контексті навчальної діяльності.
В колежі учні мають засвоїти елементарні техніки обробки математичних даних (організація даних, репрезентація, порівняння тощо), навчитись розв'язувати задачі (обрахунки і розв'язування рівнянь, креслення). Передбачається, що набуті знання та уміння застосовуватимуться учнями під час вирішення багатьох життєвих проблем як у побуті, так і на виробництві.
Поступальність у викладанні математичних знань.
У процесі навчання необхідно враховувати зміст попередньо пройденого учнями математичного матеріалу, а також рівень його засвоєння. Це дозволить краще адаптувати процес вивчення математики в колежі до індивідуальних здібностей, інтересів та потреб учнів. Важливо сприяти тому, щоб діти, які краще опанували програмні знання, ділилися власним досвідом з менш успішними однокласниками.
У відповідності до досягнення провідних навчальних цілей, ко-лежова програма з математики поділяється на три основні частини: геометрія, алгебра, математичні функції.
Геометрія.
Вивчення геометрії передбачає досягнення учнями таких видів навчальної компетентності, як:
- знати (розпізнавати при спогляданні) фігури та конфігурації за властивими їм ознаками;
- розуміти просторові зображення з притаманними їм прихованими елементами (невидимі лінії, перспектива);
- здійснювати найпростіші геометричні операції - побудова симетрії, трансформація фігур, що дозволяє визначати їх повний об'єм;
- знати теореми і вміти їх застосовувати.
Алгебра. Вивчення цього блоку програми передбачає такі цілі:
- опанувати різні форми написання чисел (десяткові дроби, прості дроби, радикали) і вміти їх прочитати;
- вміти розмістити цифрові значення на цифровій осі вправо і вліво від нуля;
- знати алгебраїчну мову і користуватись нею в процесі розв'язування задач.
Оперування даними, математичні функції.
Передбачається, що, завдяки вивченню цієї частини програми учні набудуть таких знань та умінь:
- визначати співмірність та розмір різних величин;
- знати найбільш поширені одиниці вимірювань - довжини, ширини, величини кута, об'єму, часу тощо;
- вміти прочитати малюнок, креслення;
- користуватись елементарними техніками обробки статистичних даних.
Структура програми.
Навчальна діяльність з математики повинна оптимально поєднувати рахунок, креслення і геометрію з метою формування в учнів фундаментальних та інтегрованих математичних знань. Поділ програмних знань на три частини (геометрія, обчислення або рахунок, математичні величини та функції) здійснюється для зручності і ах ніскільки не вимагає дотримання вчителем жорсткого розподілу навчального матеріалу за цими рубриками.
Наприклад, у контексті вивчення математичних величин та функцій можливо і корисно надавати і використовувати знання з інших розділів програми, так само як і залучати знання з інших навчальних дисциплін. Отже, структура програми з математики має здебільшого формальне, а не обов'язкове функціональне призначення, а відтак може розглядатись вчителем з позицій творчого її переосмислення.
Види компетентності.
Поділ програми на три частини має на меті допомогти вчителю У виборі відповідних видів навчальної діяльності на уроках математики. Формування певного рівня компетентності по кожному з Цих видів навчальної діяльності не означає їх жорсткого розрізнення та виокремлення. Адже будь-який із видів математичної діяльності вимагає від учнів оволодіння багатьма компетентностями, обов'язковий рівень яких, хоча й визначається програмою, але не обмежується нею. Отже, складність та обсяг змісту занять з учнями, які практикуватиме вчитель, можуть і перевищувати передбачений програмою мінімальний рівень вимог.
Принциповою умовою формування математичної компетентності учнів колежу французькі фахівці вважають дотримання принципу багатофункціональності у процесі надання математичних знань. Нехай, наприклад, певна серія завдань і передбачає деякий стандартизований механізм їх виконання, проте необхідно навчати учнів за можливості екстраполювати набуті в процесі їх виконання уміння та навички на більш широке поле навчальної діяльності. На думку французьких фахівців, такий підхід є дуже важливим у контексті реалізації завдань підтримувати та підвищувати інтерес учнів до математичної науки.
Розв'язування задач.
Математична діяльність, змістом і метою якої є розв'язування задач, посідає важливе місце як у процесі опанування учнями нового матеріалу, так і під час його закріплення та поглиблення, а також контролю успішності. Розв'язування задач, на думку французьких фахівців,- це джерело і критерій оцінки засвоєння учнями математичних знань. Однак, у програмі робиться особливий наголос на виваженості і доцільності у доборі задач вчителем. У новітній програмі з математики, на відміну від попередньої, вказується на необхідність відмовитись від принципу прив'язування математичних задач до проблем повсякденного життя.
Натомість, у сучасній програмі задачі класифікуються за трьома основними типами:
1. Такі, що стосуються проблем повсякденного життя і мають достатню складність, аби бути корисними учням в освоєнні довколишнього світу.
2. Такі, що стосуються інших галузей пізнання і покликані сприяти трансформації та моделюванню математичних знань, зокрема в тому, що стосується опису, контролю, порівняння явищ та ситуацій, доступних розумінню учнів.
3. Такі, що стосуються безпосередньо предметного поля математики і пробуджують інтерес до неї як до науки, формують навички науково-дослідного мислення. В цьому контексті необхідно розрізняти задачі прикладного характеру і суто теоретичні, або такі, вирішення яких не забезпечується попередньо засвоєними зразками та стереотипними діями. Завдання добрати відповідний можливостям учнів рівень складності задач цілком покладається на вчителя.
Роль калькуляторів та комп'ютерів у процесі вивчення математики.
Усі без винятку учні сучасного колежу мають можливість використовувати калькулятори, і вчителі повинні з цим рахуватись. Однак, не можна нехтувати традиційними техніками обрахунків, зокрема, це стосується лічби про себе. Тренування у цьому виді обчислень залишається традиційно актуальним і необхідним. Разом з тим важливо, щоб учні опановували й нові можливості здійснення обчислень, які відкриває використання калькулятора, зокрема у тому, що стосується:
- використання цифрової пам'яті;
- використання переваг оперативних підрахунків;
- перевірки результатів обчислень.
Що ж стосується лічби про себе, то вона є обов'язковою у межах 100. Йдеться як про додавання та віднімання, так і про множення та ділення. Якщо ж ці самі операції стосуються великих чисел або десяткових дробів, доцільно використовувати калькулятор.
Комп'ютер.
В програмі зазначається, що використання комп'ютера може суттєво посприяти вивченню математики у колежі, зокрема у тому, що стосується індивідуалізації навчання. Корисним буде використання комп'ютера в процесі опанування учнями навичок обчислень (лічба про себе, математичні формули). Комп'ютер також надасть змогу учням спостерігати віртуальний процес моделювання геометричних фігур і розвивати, таким чином, просторову уяву, мислення, опановувати теоретичні геометричні знання.
Опанування мови, зокрема математичної (словник, система знаків і понять).
Опанування учнями рідної мови є однією з понадпріоритетних цілей навчання учнів у колежі. З огляду на це і вивчення такої шкільної дисципліни як математика, також повною мірою підпорядковується цій загальній меті. Викладання математики покликане, зокрема, сприяти, покращанню здібностей учнів в аргументаційному мовленні. Інтеграція знань з французької мови та математики стає особливо відчутною, коли йдеться про завдання зрозуміти умову задачі або описати в математичних термінах проблему повсякденного життя.
З точки зору вдосконалення навичок володіння рідною мовою, корисними є такі види навчальної діяльності з математики, як читання та написання умов задачі. Не менш важливим, зазначається в програмі, може бути також і практикування учнями опису геометричних фігур по телефону, вправи з написання умов задачі для
виконання її іншими учнями тощо.
Розуміння математичного тексту передбачає як загальну компетентність з рідної мови, так і добре розуміння наведених у тексті математичних знаків, термінів, даних- На відміну від інших шкільних дисциплін математика має властиві лише їй форми комунікації -цифри, фігури, креслення, формули, таблиці, схеми. І під час викладання цього предмета потрібно зважати на те, що широке застосування розповсюджених сьогодні способів інтерпретації інформації вимагає володіння учнями різноманітними формами її вираження та подачі, наразі і математичними.
Учнів потрібно навчати грамотно користуватись арифметичною, статистичною, геометричною лексикою в процесі різноманітної математичної діяльності (розв'язування задач, опис фігур, доведення теорем). Засвоєння специфічних термінів і лексичних одиниць повинно здійснюватись поступово, мірою виникнення необхідності у них безпосередньо в навчальних ситуаціях.
Дата добавления: 2015-09-09; просмотров: 104 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |