Читайте также:
|
Освіта, як один із провідних суспільних інститутів, зазнає постійних змін у відповідності до динаміки суспільних процесів -економічних, політичних, культурних, соціальних. Однак, реагування освітніх систем на суспільні, виклики відбувається з певною інерцією. З цієї причини виникає нагальна і постійна потреба цілеспрямованого приведення основних параметрів освітніх систем у відповідність до суспільних змін. Такий елемент освіти, як її зміст, чи не найбільшою мірою підлягає модернізаційним тенденціям. Процес конституювання змісту освіти має два засадових аспекти - соціальний і педагогічний. Вони є взаємопов'язними і водночас відособленими один від одного. Тому не завжди зміна соціального аспекту автоматично спричиняє зміну педагогічного. Однак рано чи пізно їх координація стає об'єктивною необхідністю і вимагає Цілеспрямованих педагогічних дій [10, 185].
Ця необхідність виявляє себе у перманентному процесі реформування змісту освіти у всіх без винятку країнах світу і особливо в розвинутих західноєвропейських державах. Стрімкий науково-технічний поступ, розвиток новітніх технологій, високий рівень ринкових відносин, демократизація суспільних відносин є тими чинниками, які визначають потреби і водночас формують передумови вдосконалення змісту освіти у спільнотах західного зразка.
Сьогодні вдосконалення програм базової підготовки школярів посідає одне з провідних місць в загальному контексті модернізації змісту західноєвропейської освіти. Адже саме базова освіта закладає фундамент і можливості щодо вдосконалення програм для старшої або профільної середньої школи, а також і для вищої освіти. Зважаючи на такі особливості, як фундаментальність та універсальність базової освіти, реформування її змісту найбільшою мірою (у порівнянні з післябазовою та вищою освітою) підлягає централізованим ініціативам та контролю як у країнах з централізованими, так і децентралізованими освітніми системами. Державне управління цими процесами в окремих країнах Європи доповнюється сьогодні директивами та вимогами на рівні європейської спілки держав.
Країни ЄС розглядають цей напрям діяльності як понадважливу передумову підтримання конкурентоспроможності спільноти у світовому економічному змаганні. Характеризуючи значення та роль базової освіти в житті суспільства загалом і кожного індивіда зокрема, голова Міжнародної комісії «Освіта XXI століття» Жак Делор наголосив на тому, що «Базова освіта з огляду на перспективи перманентної освіти покликана надавати можливість кожному громадянину вільно моделювати власне життя і водночас бути активним учасником суспільного поступу» [66, 85]. Думка про те, що знання та вміння їх практично застосовувати є запорукою економічного процвітання всіх і кожного, прозвучала також і в доповіді національної комісії Великобританії з питань освіти під назвою «Вчитись досягати успіху» [55].
Модернізація є внутрішньо зумовленим і сповненим суперечностей явищем, яке супроводжує формування змісту освіти будь-якого рівня та різновиду у будь-якій країні. Постійно відтворювані і тому нерозв'язні в кінцевому підсумку суперечності, якими характеризується розвиток змісту знань, є, по-суті, тим енергетичним джерелом, яке надає цьому процесові ознак неперервності і невичерпності. Характеризуючи розвиток змісту базової освіти у сучасному світі загалом і в країнах Західної Європи зокрема, можна визначити такі важливі в діалектичному плані суперечливі аспекти
цього процесу, як:
- суперечність між необмеженістю обсягу нагромаджуваних людством знань і обмеженістю шкільних програм щодо можливостей відображати ці знання у достатньо повному обсязі і з належною глибиною;
- суперечність між цілісністю духовно-практичного досвіду людства і переважно фрагментарним або дисциплінарним способом його викладання школярам;
- суперечність між об'єктивним змістом базових знань та суб'єктивністю форм і шляхів їх трансляції та засвоєння;
- суперечність між суспільною обумовленістю змісту базових знань і індивідуально-суб'єктивними особливостями учнівських потреб і диспозицій щодо його засвоєння;
- суперечність між притаманною сукупним людським знанням і досвіду універсальністю і відсутністю абсолютних, універсальних способів передавання цих знань учням (проблема універсального методу);
- суперечність між зростаючою технологізацією та утилітаризацією у підходах до формування змісту знань (базових у тому числі) та їх покликаністю слугувати гуманістичним та демократичним суспільним цілям.
Мірою можливостей європейські педагоги прагнуть пом'якшити або й загладить зазначені суперечності. Зокрема напрями сучасної модернізаційної діяльності в галузі формування змісту базової освіти підпорядковані значною мірою саме цій меті. Відповідно, до пріоритетних напрямів сучасного вдосконалення змісту базових знань у школах західноєвропейських країн можна зарахувати:
1. Скорочення розривів між досягненнями сучасних наук і змістом шкільних навчальних дисциплін.
2. Збагачення та осучаснення інваріантного компонента змісту базової освіти.
3. Оптимізація пропорцій між блоками гуманітарних та природничо-математичних знань.
4. Гуманізація та гуманітаризація змісту базової освіти.
5. Ущільнення шкільних програм за рахунок формування міждисциплінарних інтегрованих блоків змісту знань.
6. Впровадження навчальних дисциплін соціально-практичного спрямування, новітніх інформаційних технологій.
7. Пристосування навчальних програм та їх методичне забезпечення відповідно до умов і потреб полікультурного та поліетнічного учнівського контингенту.
8. Вдосконалення організаційних механізмів та методичних засад викладання програмних знань у базовій школі з метою забезпечення їх засвоєння абсолютною більшістю учнівського загалу.
Розглянемо докладніше зміст, форми і методи педагогічної діяльності європейських освітян по кожному із зазначених напрямів модернізації змісту базової середньої освіти.
Дата добавления: 2015-09-09; просмотров: 98 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |