Читайте также:
|
Гуманність і гуманітарність є іманентними характеристиками змісту шкільних знань [41, 19]. І роль та значення цих складників шкільної освіти, зокрема і базової, має чітку тенденцію до зростання. Завдання, які покликана вирішувати сучасна школа, вимагають не просто враховувати гуманістичний та гуманітарний аспекти формування змісту знань, а й опікуватись їх посиленням та розвитком. Забезпечення тотальної грамотності, запобігання функціональній неграмотності, професійне самовизначення та самореалізація особистості, соціалізація молоді - ось далеко не повний перелік дійсно гуманістичних і гуманітарних завдань, у вирішенні яких провідна роль належить шкільній освіті.
Західноєвропейські країни мають значні здобутки у справі демократизації шкільної освіти, забезпеченні її матеріальної бази, створенні сприятливих організаційних засад освітнього процесу. Однак проблеми гуманізації і гуманітаризації продовжують залишатись сьогодні нагальними і актуальними для європейської середньої школи. Триває рух за убезпечення цієї школи від виявів насильства, за утвердження принципів толерантності і співробітництва у педагогічних стосунках. «Освіта задля миру», «Освіта задля демократії», «Європейська та світова культурна спадщина в освіті» - ці напрями модернізації освіти, які визнаються пріоритетними сьогодні в євроспільноті, засвідчують ту особливу увагу, яку приділяють європейці проблемам гуманізації і гуманітаризації шкільної освіти.
Європейські педагоги, дбаючи про досягнення нових гуманістичних і гуманітарних якостей освіти, аж ніяк не прагнуть обмежити її модернізацію збільшенням обсягу гуманігарних предметів у навчальних планах базових шкіл. (Пропорція між гуманітарними і природничими навчальними циклами є відносно сталою у європейських країнах). Натомість вони намагаються, як ми вже частково пересвідчились на прикладі природничих дисциплін, збагатити шкільні знання загальнолюдськими смислами. Одна із останніх за часом французьких реформ базової освіти є досить показовою у цьому плані. Виступаючи з доповіддю в Національному інституті педагогічних досліджень французький педагог Легран проголосив такі пріоритети у вдосконаленні змісту базових знань:
«будь-які знання, якими поповнюються програми, повинні мати універсальну гуманістичну спрямованість»! [56]. А під час вивчення суспільних наук має приділитись належна увага Європі, проблемам її історичної і соціокультурної цілісності. У процесі викладання предметів гуманітарного циклу доповідач порекомендував вивчати не тільки війни і політичні події, але й надавати учням знань про найрізноманітніші види і сторони людської діяльності -торговельні зв'язки, народногосподарську діяльність, релігії, мистецтво тощо. «Перебудувати програми таким чином, щоб в центрі вивчення опинялась не тільки Франція і французи, але й людство планети і французи, як частина цього людства»[Іbid].
Аналогічні зміни відбулися останнім часом і в німецькій шкільній освіті. У 1998 році у більшості німецьких земель була здійснена глибока демократична реформа школи. Вона надала нового гуманістичного змісту суспільствознавчим дисциплінам, історії, релігієзнавству. Засадовим у цих гуманістичних перетвореннях став глобальний підхід до історії та сучасності людства. Особливо суттєво ці новації вплинули на викладання історії. Усвідомлення світу як єдиноданого для всіх, призвело до перегляду історії Німеччини з огляду на світовий історичний контекст [18]. У такому підході домінуючими є ідеї щодо того, що культура, історія, релігія, побут, традиції, ідеологія кожного народу є самобутніми і однаковою мірою цінними надбаннями у скарбниці творчого досвіду людства. Визнання цього факту об'єднаною німецькою державою є глибоко символічним. Адже воно унаочнює прагнення цієї країни остаточно знищити відлуння нацизму, які протягом тривалого часу руйнівно впливали на суспільний організм німецької держави.
Процеси гуманізації та гуманітаризації освіти у більшості західноєвропейських країн позначені глобалізаційним підходом. Останній полягає у наданні школярам знань не тільки про свою країну, регіон, а й у забезпеченні загально-планетарної обізнаності школярів. Глобальна свідомість, глобальне мислення - це ті якості, які можна сформувати в учнів у процесі виховуючого навчання, виховуючого в дусі миру, взаємопорозуміння, довіри і співробітництва між людьми різного віросповідання, соціокультурного походження, етнічної приналежності. Таке навчання має сприяти, на думку західних педагогів, зростанню в учнів планетарної свідомості, відповідальності за долю людства. Глобалізаційний підхід є близьким за своєю суттю до полікультурного, який ми розглянемо далі.
Ще одним важливим аспектом модернізаційних процесів є, за висловом німецького ученого Г. Бельтса, екологізація педагогіки і педагогізація екології [8, 171].
У сучасних програмах базових європейських шкіл екологічні знання посідають надзвичайно важливе місце. Екологічна освіта полягає у наданні учням знань про екологію довкілля та екологію людини. Обидва ці блоки знань у європейських школах рідко виокремлюються в спеціальні навчальні курси. Найчастіше вони інтегруються з іншими предметами - хімією, біологією, фізикою, фізкультурою, трудовим навчанням тощо. Характерною особливістю екологічної освіти у західноєвропейських країнах є її діяльнісно-зорієнтований характер. Дітям не тільки і не стільки надають знання та інформацію про існування екосистем, скільки озброюють теоретичним і практичним досвідом запобігання порушенню рівноваги у цих системах, а також навчають способам нейтралізації екологічно руйнівних впливів, якщо вже така потреба виникає.
Одним із педагогічних заходів гуманізації освіти в Європі є також осучаснення змісту викладання гуманітарних предметів в школі. Зміст таких шкільних предметів, як рідна та іноземні мови і література, є найбільш сприятливим і сприйнятливим щодо цього. Постійно поповнюється словниковий запас європейських мов, що пов'язано, з одного боку, з ускладненням та збагаченням науково-практичної діяльності людей, а з іншого - взаємним впливом та інтерференцією різних мов в умовах європейських інтеграційних процесів. Суттєвих змін зазнає і викладання художньої літератури. Якщо раніше вона викладалась у західноєвропейських країнах з опертям переважно на класичні літературні твори, то тепер до оновлюваних програм, поряд з класичними, вводяться й новітні літературні твори. Європейські фахівці схильні вважати, що формування громадянських та моральних чеснот ліпше здійснювати на сучасному, а не застиглому, віддаленому від сучасного життя літературному матеріалі. Ще в 60-х роках минулого сторіччя англійський педагог А. Лістер висловив стурбованість з приводу того, що:
«гуманітарні науки в школах перетворились на скам'янілості і зовсім не відображують соціальну реальність сучасного світу» [68, 22].
Як уже зазначалось, тенденціям гуманізації і гуманітаризації підлягають усі різновиди базових знань, наразі й природничо-технічні і математичні. Ці тенденції реалізуються у педагогічній практиці декількома способами- По-перше, це відбувається шляхом виховуючого навчання. Воно полягає у плеканні та поціновуванні таких учнівських якостей, як: працездатність, цілеспрямованість, критичність, здатність обстоювати особистісно сприйняту істину навіть всупереч визнаним авторитетам, уміння адекватно і самокритично оцінювати власні знання і можливості, повага до людей науки, різнобічність інтересів та ін. Гуманітарний аспект шкільних предметів природничо-математичного циклу реалізується також і через надання інформації про життєдіяльність відомих вчених, про історію великих винаходів і відкриттів, про часом дуже складні і суперечливі шляхи, які долав людський розум у пошуках наукової істини.
Неабияку вагу має також ціннісно-смисловий аспект природничо-математичного блоку знань, хоча він однаковою мірою притаманний і гуманітарним знанням. Людське життя - то найвища цінність. І покликання науки - служити на благо людям. Саме такі гуманістичні переконання мають становити ідейне підґрунтя навчально-пізнавальної діяльності як у школі, так і в суспільстві загалом.
Отже, підсумовуючи, можна сказати, що гуманітарний і гуманістичний аспекти розвитку змісту базової європейської освіти продовжують залишатись у центрі уваги європейських педагогів, що вони позначаються на викладанні усіх без винятку шкільних предметів і що вони є близькими, але не тотожними за своєю сутністю та змістом. Виражаючи особливість кожного з цих аспектів модернізації базової шкільної освіти, можна коротко узагальнити, що гуманітаризація освіти - це надання знань про людину, а гуманізація
- це надання знань в ім'я людини. Лише пізнавши досконало саму себе і собі подібних, людина зможе збагнути, що насправді потрібно і корисно для її особистого блага і добробуту її близьких, для процвітання людського роду на землі.
Дата добавления: 2015-09-09; просмотров: 121 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |