Читайте также:
|
1Прочитайте. З,ясуйте, що виражають подані мовні конструкції.
Усно змоделюйте мовну ситуацію, у якій можуть бути використані такі мовленнєві вислови:
1) Скажіть, будь ласка,...
2) Дозвольте мені.... 5) Дозвольте запитати....
3) Чи не могли б Ви.... 6) Будьте такі ласкаві, поясніть....
4) Будьте ласкаві, допоможіть..7) Чи можу я пояснити...;
2Поставте наголос, у разі можливих варіантів поясніть його.
Алфавіт, ненавидіти, байдуже, виразний, кидання, оптово-роздрібний, заняття, атлас, зняли, допоміжний, загадка, надлишок, артикул, одинадцять, правописний, близький, запитання.
3Використовуючи формули ввічливості, складіть діалоги, у яких обговорюються подані нижче ситуації:
1)Чи підготували ви матеріал до звітної доповіді?
2)Чому ви запізнилися на роботу?
Врахуйте, що мовні штампи – це готові зразки для висловлення думки, які в інших стилях часто використовуються без потреби.
4Як починаються офіційні повідомлення про прибуття в нашу державу високопоставлених урядових осіб? Доберіть приклади з газет і вкажіть, які словесні формули полегшують сприйняття тексту. Враховуйте, що канцеляризми – слова і вирази, взяті з мови протокольних звітів, офіційно-ділового листування, характерні для ділової мови.
5 Продовжіть назву найчастіше уживаних мовних штампів:
Правильні висновки, конкретні заходи, важливе місце, вагомі показники, активна підготовка, докорінні зміни, чітка програма дій, певні успіхи, з почуттям відповідальності, покласти край...
6 Які типові огріхи трапляються у практиці радіо і телебачення у вимові приголосного “в” у кінці слова? Як запобігти появі таких помилок? Прочитайте подані слова, пам’ятаючи про норму української літературної мови.
Сказав, став, скочив, зашив, закінчив, написав, доремонтував, загромадив, оцинкував, прочитав, вишив, зав’язав, зорав, веслував, ускочив, вхопив, висипав, вбив, забігав, сховав, розлюбив, з’їв, обезкровив, відіслав, заспівав, залишив, спіймав.
7 Прочитайте поданий вислів, поясніть, як ви його розумієте.
Людина, байдужа до рідної мови – дикун. Вона шкідлива своїм єством уже тому, що байдужість до мови пояснюється цілковитою байдужістю до минулого, теперішнього і майбутнього народу.
К. Паустовський
8Відредагуйте речення. Запишіть правильні варіанти.
Дякуючи Вам ми зможемо успішно реалізувати заплановану на цей місяць акцію допомогти дітям, що постраждали від Чорнобильської аварії. Я займаюся на курсах іноземних мов. Об’єднуємося, не дивлячись на відмінність у політичних поглядах. Учений повинен не тільки творити у науці, тісно пов’язаній з практикою, а й пропагувати знання, розповсюджувати їх у масах. Економічний ефект від упровадження нової технології складає п’ять мільйонів гривень. Один із виступаючих відзначив, що час уже переходити до конкретних справ. У відповідності до діючого законодавства ви маєте відшкодувати збитки за поставлені товари. Якщо ви заходите до залу засідання, де вже багато людей, перше до кого ви підходите, це до головуючого.
9 Пригадайте і назвіть якомога більше типових форм мовленнєвого етикету привітання, побажання, вибачення, прохання, відмови, запрошення і т. д. Уведіть їх у діалоги, що відбивають професійне спілкування фахівця.
Список літератури
1 Германенко Г.Г. Універсальний довідник з ділових паперів та ділової етики. – К.: Довіра, 2003.-623с.
2 Гладіліна Г.Г. Сеніна В.К.Питання мовленнєвої культури та стилістики - К., 1997.
3 Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – К.: А.С.К., 1998-173с.
4 Загнітко А.П. Данилюк І.Г. Українське ділове спілкування. – Донецьк, 2004.
5 Карнеги Д. Как вырабатывать уверенность в себе и влиять на людей, выступая публично. – М., 1991.
6 Коваль А.П. Ділове спілкування – К.: Либідь, 1992 – 279с.
7 Коваль А. Культура ділового спілкування. – К.,1982.
8 Коваль А.П. Культура ділового мовлення.- К.: Вища шк.., 1974. – 223с.
9 Максимовський М. Етикет ділової людини. М.: Дидакт., 1994. – 124с.
10 Пономарів О. Культура слова. – К., 1999.
11 Сагач Г. Золотослів. – К., 1993.
12 Томан І. Мистецтво говорити. – К., 1993.
13 Чмут Т. та ін. Етика ділового спілкування. – К., 1999.
1.2 Види усного спілкуванням за професійним спрямуванням. Жанри публічних виступів.
1.2.1 Ділова бесіда
Найпоширенішою формою професійного спілкування є ділова бесіда. Дані психологічних досліджень свідчать, що успішне проведення ділових бесід сприяє підвищенню продуктивності праці від двох до дванадцяти відсотків.
Предметом ділової бесіди є конкретна справа. Виходячи з професійної спрямованості, розрізняють бесіди управлінські, педагогічні, правові, медичні та ін. Майже всі справи, трудові акції, будь-яка спільна праця людей починаються, здійснюються і завершуються за допомогою різних за формою, змістом і функціями ділових бесід.
Розрізняють такі етапи ділової бесіди: підготовка до бесіди, встановлення контакту, орієнтування в ситуації й людях, обговорення питання і прийняття рішення, вихід із контакту.
Слід ретельно підготуватися до бесіди:
- вибрати найбільш вдалий момент і місце для проведення бесіди і лише після цього домовлятися про зустріч;
- з’ясувати все про співрозмовника;
- зібрати і систематизувати інформацію, необхідну для розмови;
- створити відповідну атмосферу довіри, щоб схилити до себе співрозмовника;
- визначити мету, стратегію та тактику проведення бесіди, скласти детальний план розмови, виділити базові слова, ключові речення.
Починаючи спілкування, слід встановити контакт. Психологічний контакт – це духовний зв’язок між людьми, який забезпечує можливість взаєморозуміння і взаємовпливу. За етикетом ініціатива ведення бесіди належить «власнику» території, а на нейтральній території належить тому, хто перший прийшов. До елементів встановлення контакту належать: привітання, жести, початкові фрази для мобілізації уваги співрозмовника.
На етапі обговорення проблеми доцільно дотримуватись таких правил:
- уважно слухати і розуміти;
- намагатися перейти від монологу до діалогу;
- давати змогу співрозмовникові спокійно висловити свою думку;
- викладати свою інформацію чітко, коротко і послідовно;
- добирати способи і засоби аргументування залежно від індивідуальних особливостей співрозмовника (рівня його мислення, віку, статі, типу темпераменту тощо);
- викладати докази в конкретній формі;
- приймаючи рішення, слід керуватися наступними рекомендаціями;
- спостерігаючи за співрозмовником, визначити момент для закінчення бесіди;
- заздалегідь сформулювати мету бесіди й обміркувати альтернативні варіанти вирішення проблем;
- намагатися досягти добровільної згоди партнера;
- не виявляти невпевненості, розгубленості наприкінці бесіди, навіть якщо мети було не досягнуто;
- закінчуючи бесіди, доцільно використати свій наступний аргумент.
Службова бесіда – один із різновидів ділової бесіди. Найчастіше – це розмова керівника з підлеглим. На думку психологів, такі бесіди сприяють підвищенню інтересу працівника до роботи, налагодженню тривалого ділового контакту, підсилюють авторитет керівника і довіру підлеглого.
Слід пам`ятати, що у взаєминах керівника і підлеглого наказовий тон спілкування, навіть якщо людина має право розпоряджатися, викликає або протест, або пасивність.
Для того, щоб порозумітися, співрозмовники повинні спілкуватися спільною професійною мовою, розмовляючи про одне й те саме завдання з різними людьми, треба орієнтуватися на тип, рівень мислення та рівень мовленнєвої компетенції кожного.
В одному випадку термінологія може бути більш складною, узагальненою, розрахованою на високий рівень мислення, в іншому – розпорядження даються простішою мовою, без використання наукової термінології.
Під час бесіди треба говорити чітко, переконливо, не поспішаючи. Протягом бесіди варто змінювати інтонацію, акценти, щоб мова не була монотонною, невиразною. Важливо, щоб підлеглий і особливо керівник до кінця вислуховували одне одного, якомога уважніше сприймали сказане співрозмовником.
Телефонна розмова – один із різновидів усного ділового мовлення. Має свої специфічні особливості, оскільки співрозмовники не бачать одне одного. Тому в ділових телефонних розмовах слід широко використовувати лексичні можливості української мови: багату синоніміку, точність термінології. Слід уникати елементів професійного жаргону, діалектизмів, елементів просторіччя (зневажливих слів, образливої іронії). Володіючи формами ввічливості, слід використовувати інтонаційні можливості мовлення. Ділове спілкування по телефону можна подати у вигляді:
- початковий етап спілкування – момент встановлення зв`язку;
- повідомлення мети дзвінка – виклад справи;
- завершення телефонного спілкування – закінчення розмови.
Встановлення зв`язку часом забирає багато часу у людей неорганізованих і багатослівних.
Початкові фрази в службовій розмові мають вказувати не лише на те, що зв`язок встановлено, а й визначити ці сторони. Службова особа, знявши трубку, повинна одразу назвати себе, а також сказати, від чийого імені говорить. Звичайно, у відповідь теж назвати себе й установу або себе й свою посаду.
Виклад справи – це введення в курс справи, постановка питання, обговорення ситуації, позитивна або негативна відповідь. Кожен із цих етапів слід будувати чітко, коротко, без зайвих подробиць. Обговорення певної ділової ситуації – найголовніший і найдовший за тривалістю етап будь-якої телефонної розмови. Отже, потрібен лаконізм. Він досягається за рахунок детально продуманого переліку головних і другорядних питань, які вимагають короткої відповіді.
Ініціатива закінчення розмови належить тому, хто зателефонував, але якщо співрозмовник значно старший за віком або за службовим становищем, слід дати можливість завершити розмову йому. Молодший за віком чи менший за службовим становищем може лише повідомити старшого про те, що він уже з`ясував усі питання, які в нього виникли.
1.2.2 Жанри публічних виступів
Публічний виступ – це один з видів усного спілкування. Залежно від змісту, призначення, способу проголошення та обставин спілкування виділяють такі основні жанри публічних виступів:
- громадсько-політичні промови (лекції на громадсько-політичні теми, виступи на мітингах, на виборах, політичні огляди);
- академічні промови (наукові доповіді, навчальні лекції, наукові дискусії);
- промови з нагоди урочистих зустрічей (вітання, тости).
Кожний з перелічених видів має певну мету – проінформувати, переконати чи створити настрій у певній аудиторії.
Інформативними бувають найчастіше доповіді, лекції. Будуються вони за схемою: що, для чого, як, у який спосіб. У вступі викладається проблема, виклад розвивається від простого до складного. Закінчення містить як теоретичні висновки, так і практичні пропозиції.
Переконання як мета виступу виникає під час обговорення певної практичної чи теоретичної проблеми. Промовець ставить перед собою завдання переконати аудиторію. Успіх його залежить від уміння розташувати факти у порядку зростання переконливості. У кінці виступаючий, як правило, ще раз наголошує на головних аспектах теми й закликає до певних дій чи до прийняття певних рішень.
Така мета, як створення певного настрою, постає на всіляких урочистостях: на святах, на ювілеях, на річницях тощо.
Найважливіше в цьому випадку – уміння знайти в темі щось нове, незвичне, дотепне. Але при цьому підтекст такої промови має бути доброзичливим, шанобливим, щирим, а форма – оригінальною, нетрадиційною.
Виступ здебільшого будується таким чином: у виступі має бути вступна частина (вказівка на те, що говоритиме виступаючий і чому), основна частина (виклад власних поглядів на певну проблему чи питання, докази), висновки (пропозиції).
Пам,ятаючи про регламент, доцільно заздалегідь розподілити час для виступу з доповіддю. Учені рекомендують приблизно від 10 до 12 відсотків загального часу присвячувати вступу, від 4 до 5 відсотків - висновкам, а решту – основній частині.
Поради, як підготувати виступ:
- не вживайте надто довгі речення, бо їх важко зрозуміти;
- персоніфікуйте речення, але не зловживайте третьою особою однини і множини, в разі потреби вживайте форму першої особи;
- не переобтяжуйте свою мову словами іншомовного походження, професійними термінами, абстрактними поняттями, бо їх не всі можуть зрозуміти;
- намагайтеся включати до виступу приклади, порівняння й висновки, а часом і дотепний вислів, але ставтеся до їх добору серйозно;
- пам,ятайте про етику свого виступу.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 147 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |