Читайте также:
|
1Виберіть з поданих у дужках правильний варіант скорочення, аргументуйте свій вибір.
Тисменицький (р-н, рай-н, рай., р.); товари (1-шого, 1, 1-ого, 1-го) сорту; на площі 100 (г., гект., га); (о, о., оз.) Свитязь; (м., м) Київ; у 2000 – 2007 (р.р., р., рр. Р, рр); 135 (р до н.е., р. до н.е.); на початку ХХ (с., стол., ст, ст.); на висоті 1264 (м., м); юристів готує (юр., ю., юрид.) (ф-т, фак-т, фак.); заняття проводить (пр., проф., п., профес.) Пустовіт.
2Пригадайте та розшифруйте наступні номенклатурні позначення. Де вони можуть використовуватися?
кг, п., ст., гл, с., доц., д. філол. н., м., обл., проф., М., ін., год., ц, пп., смт., ч., К., р., ц. р., Х., хв., м, т, р-н, чл.-кор., вид-во, див., пров..
3Пояснити правопис слів, складіть з ними речення.
Донбас, ООН, Укртелефільм, ТЕЦ, фінплан, техпроект, телецентр, держконтроль, техдокументація.
4 Утворіть прислівники від географічних назв. Від яких із поданих власних назв можливі прикметникові варіанти?
Кривий Ріг, Париж, Сиваш, Овруч, Буг, Полісся, Прип’ять, Біла Церква, Прага, Коростень, Бахмач, Одеса, Дрогобич.
Список літератури
1 Ботвина Н.В.Ділова українська мова – К.: Артек., 2001. – 275с.
2 Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови. – К.: МАУП. 2002. – 207с.
3 Грищенко А.П. та інші. Сучасна українська літературна мова. – К., 1997.
4 Глущик С.В. Дияк О.В. Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – К.: А.С.К., 2004. – 398с.
5 Коваль А.П. Ділове спілкування. К.,- 1986.
6 Мацько Л.І., Сидоренко О.М. Українська мова. – К.: Либідь, 1998. – 415с.
7 Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів: Прак. посібник. 4-те вид. К.,- 2000.
8 Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. –К.: Либідь, 1992. – 248с.
9 Плотницька І.М. Ділова українська мова. – К.: Міленум 2001. – 265с.
10 Сборник типовых договоров / Сост.В.М. Прудников. 2е изд., испр. и доп. – М.: ИНФРА-М, 1995. – 320с.
11 Шевчук С. Українське ділове мовлення – К.: Арта, 2004. – 590с.
3 Морфологічні норми сучасної української мови у професійному спілкуванні
3.1 Особливості використання граматичних форм іменників у професійному мовленні
Слід віддавати перевагу абстрактним, неемоційним, однозначним іменникам книжного походження: автор, біографія, варіант, звершення, зона, інгредієнт, компрометація, кон’юнктура, лабораторія, маркетинг, номенклатура, об'єктивність, поборник, прецедент та ін.
Ненормативний варіант: Нормативний варіант:
- анонімка; - анонімний лист;
- заліковка; - залікова книжка;
- маршрутка; - маршрутне таксі;
- авто; - автомобіль;
- водичка. - вода.
Слід уживати іменники на означення статусу, професії, посади, звання (у більшості випадків) у чоловічому роді.
Ненормативний варіант: Нормативний варіант:
- викладачка хімії; - викладач хімії;
- касирка (касирша) заводу; - касир заводу;
- лаборантка (лаборантша) відділу; - лаборант відділу;
- бригадирка (бригадирша) цеху; - бригадир цеху;
- працівниця фірми; - працівник фірми;
- учителька школи; - учитель школи.
Залежні слова від найменування посади чи звання узгоджуються із цим найменуванням лише в чоловічому роді: бухгалтер фірми виявив;старший інспектор комісії записав, висококваліфікований кухар ресторану переміг.
Форми жіночого роду набувають лише залежні займенники та дієслова, узгоджуючись із прізвищем, посадою, фахом тощо: Кравченко Тетяна Василівна зазначила, що…
Використання збірних іменників, що позначають:
1) сукупність однакових або подібних понять, істот, тварин, предметів тощо потрібно заміняти іменниками у формі множини
Ненормативний варіант: Нормативний варіант:
- студентство; - студенти;
- професура; - професори;
- піхота; - піхотинці;
- генералітет; - генерали.
2) сукупні поняття професійної діяльності, назви осіб за фахом і місцем роботи, проживання та національною приналежністю треба передавати за допомогою додаткових слів, що пояснюють узагальнення
Ненормативний варіант: Нормативний варіант:
- поштарі; - працівники пошти;
- заводчани; - працівники заводу;
- городяни; - мешканці міста;
Уживати форму кличного відмінка тільки у звертанні до осіб, називаючи:
- статус – знавцю, колего, товаришу;
- посаду – директоре, завідувачу, голово;
- звання – професоре, капітане, академіку;
- професію – лаборанте, перекладачу, секретарю;
- родича – батьку, мати, сестре, тітко;
- ім'я – Ігоре (Ігорю), Олеже, Миколо, Юрію, Маріє, Ольго, Наталіє, Любове;
- ім'я по батькові – Іллічу, Анатолійовичу, Євгеновичу, Іллівно, Анатоліївно, Євгенівно.
Наприклад:
Шановний пане полковнику! Вельмишановна панно Ївго! Дорога пані Валеріє! Колего Дмитре! Друже Іллє Васильовичу! Пане Петрашу! Добродію Чорноволе!
Указуючи час за роком, слід узгоджувати іменник із числівником, займенником чи прикметником не в місцевому відмінку з прийменником у (в), а в родовому відмінку без прийменника.
Ненормативний варіант: Нормативний варіант:
- У 2001 р. (році)…; - 2001 р. (року)…;
- У першому році…; - Першого року…;
- У цьому (тому) році…; - Цього (того) року…;
- У наступному році…; - Наступного року…
- Уживати іменник, дотримуючись унормованих форм числа.
Ненормативний варіант: Нормативний варіант:
- придбали нову шкіряну мебель - придбали нові шкіряні
меблі;
- зробили позначки різними - зробили позначки різним чорнилами; чорнилом;
- похорони призначили на…; - похорон призначили на…
Надавати перевагу не дієсловaм, а віддієслівним іменникам, які забезпечують однозначність і водночас узагальненість змісту:
Hенормативний варіант: Hормативний варіант:
- допомагати; - надати допомогу;
- доручити; - дати доручення;
- змагатися; - провести змагання;
- наїхати; - зробити наїзд;
- оглянути; - здійснити огляд;
- переговорити; - вести переговори.
Але в наказах, розпорядженнях та інших документах використовується форма наказового способу дієслова (доручити, оглянути).
Слід уживати прізвища, що дорівнюють назвам істот, предметів або явищ, в поєднанні з ім'ям, назвою посади тощо.
Наприклад: Викликати водія Зайця.
Абстрактні іменники не мають форм множини (хід, поділ, рух газів).
Речовинні іменники (вода, кров і т. ін.) вживаються в множині, коли позначають вид, сорт, тип речовини (ароматичні масла, мінеральні солі).
3.1.1 Особливості використання граматичних форм прикметників у професійному мовленні
Перевага надається прикметникам книжного походження: автобіографічний; балансовий; валютний; гарантійний; ґрунтовний; дезорієнтований; еквівалентний; єретичний; зоологічний; ідеальній; конфіденційний; легітимний; маршрутний; нейтральний; організаційний; парламентський; регіональний.
Ненормативний варіант: Нормативний варіант:
- роботящий; - працьовитий;
- довжелезний; - дуже довгий;
- безвихідне становище; - безпорадне становище;
- згоден - згодний.
У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикметників перевага надається аналітичним формам, адже ця форма має відмінок.
Ненормативний варіант: Hормативний варіант:
- працьовитіший; - більш працьовитий;
- невдаліший; - менш вдалий.
Велика міра якості може бути виражена і порівнюватись за допомогою префіксів над-, ультра-, архо-, гіпер-, пре-, за-. Причому, чотири перші префікси нейтральні виконують функцію уточнення: надлишкова вартість, архіскладний процес.
Прикметник двосторонній поєднується зі словами: договір; угода; домовленість; співробітництво; відносини; стосунки; зустрічі; зв'язки; обов’язки; переговори.
У формах місцевого відмінка однини чоловічого та середнього роду слід використовувати закінчення –ому.
Ненормативний варіант: Hормативний варіант:
- на попереднім з'їзді; - на попередньому з'їзді;
- на старім обладнанні; - на старому обладнанні.
Слід уникати уживання присвійних прикметників, замінюючи їх іменниками або відповідними прикметниковими зворотами. Якщо потрібне точне означення, іменник, що позначає прізвище (посада, звання) ставлять у родовому відмінку, це ж стосується тих випадків, коли є кілька однорідних членів.
Ненормативний варіант: Hормативний варіант:
- студентові досягнення; - досягнення студента;
- Петренкові пропозиції; - пропозиції Петренка В. П.;
- материна, батькова поради - поради матері, батька.
У професійному мовленні уникають уживання прикметників, що походять від географічних назв з додатковим іменником.
Ненормативний варіант: Hормативний варіант:
- білоцерківський житель; - житель м. Біла Церква;
- брестська адреса; - адреса в м. Брест.
Прикметник узгоджується з іменником на означення певних професій, посад та звань жінок лише в чоловічому роді.
Ненормативний варіант: Hормативний варіант:
- старша викладачка зауважила…; - старший викладач зауважила…;
- досвідчена інженер підказала…; - досвідчений інженер підказала…;
- нова професорша оголосила…; - новий професор оголосила…
Для визначення часу треба уживати відповідні прикметники в родовому відмінку без прийменника «у» «(в)», або ж прислівник дбати; щоб прикметник стояв не в місцевому, а в родовому відмінку без прийменника.
Ненормативний варіант: Hормативний варіант:
- у позаминулорічну навігацію; - позаторішньої навігації;
- у минулому році; - торік (минулого року);
- у тому місяці; - того місяця;
- у наступному кварталі; - наступного кварталу
3.1.2 Особливості використання займенників у професійному мовленні
Слід уникати використання займенників (якщо можна) або в їх значенні вживати інші частини мови (особливо в автобіографії, заяві, службових записках).
Присвійний займенник свій в реченнях часто опускається, оскільки він дублює вже наявне в тексті слово.
Ненормативний варіант: Hормативний варіант:
- Я особисто сам перевірив…; - Я перевірив…
Займенник котрий не властивий науковому та офіційно-діловим стилям, слід використовувати займенники-відповідники який?, що?.
Слід використовувати тільки нормативні форми займенників, уникаючи розмовних, діалектних варіантів.
Hенормативний варіант: Hормативний варіант:
- на моїм; - на моєму;
- у кожнім; - у кожному;
- казна-який звіт; - невідомо який звіт;
- абичим завершили; - невідомо чим завершили.
Дійова особа в реченні, виражена займенником, повинна стояти в називному, а не в орудному відмінку.
Ненормативний варіант: Hормативний варіант:
- мною запроваджено; - я запровадив;
- нами запропоновано; - ми запропонували;
- ними привезено; - вони привезли;
- вами доведено; - ви довели.
Без займенника, як правило, укладаються ділові листи, які починаються дієсловом у 1-й особі множини (від імені організації, установи, закладу – Нагадуємо…,Надсилаємо…, Повідомляємо…). Паралельно вживається форма третьої особи однини (Адміністрація повідомляє…, Ректорат просить…, Об'єднання інформує…).
Без займенника я укладаються розпорядження і накази, які розпочинаються дієсловом у 1-й особі однини (Доручаю…, Пропоную…, Наказую …).
Науковий стиль вимагає заміни авторського я на ми, залучаючи читача (слухача) до участі в міркуваннях.
Нормативним є шанобливе використання щодо осіб категорії: Ви, колего, зачекайте, будь ласка. Вам, пане професоре, зателефонують з Одеси.
Запам’ятайте правильну форму займенників у словосполученнях:
Hенормативний варіант: Hормативний варіант
- дякую Вас; - дякую Вам;
- пробачте мене; - пробачте мені;
- на котру годину призначили…; - о котрій годині призначили…?
- скільки годин?; - котра година?;
- властивий для нього; - властивий йому;
- характерний йому; - характерний для нього;
- телефонував до нього; - телефонував йому;
- вибачити його; - вибачити йому;
- кепкувати над ним; - кепкувати з нього;
- окремі учасники; - деякі учасники.
Правильний наголос у займенниках – це не тільки культура мовлення, а й засіб уникнення двозначності.
У родовому й давальному відмінках однини займенників- то, те, цей, це наголос падає на кінцевий склад: того; тому; цього; цьому. А в місцевому та родовому відмінках із прийменниками наголос переходить на перший склад- на тому; у цьому; для цього; до того; із цього; не без того; не від того.
Для уникання зайвого паралелізму краще в діловому мовленні дотримуватись родового чи знахідного відмінків їх, ніж присвійного займенника їхній.
Ненормативний варіант: Hормативний варіант
- їхнє обладнання; - їх обладнання;
- надійшли їхні пропозиції; - надійшли їх пропозиції;
- реалізовано їхню продукцію; -реалізовано їх продукцію
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 121 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |