Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Фінансовий контроль, його суть, завдання, принципи та функції.

Читайте также:
  1. Антикорупційні принципи
  2. Біологічні принципи боротьби з трансмісійними та природно осередкованими захворювання. Воші
  3. Богословсько - юридичні принципи
  4. В основі здорового способу життя лежать соціальні і біологічні принципи.
  5. Виробничий (операційний) менеджмент: суть, передумови виникнення та місце в системі менеджменту організацій
  6. ВОПРОС 2. ФОРМЫ ИНДИВИДУАЛЬНО-ВОСПИТАТЕЛЬНОЙ РАБО-ТЫ: ИНДИВИДУАЛЬНЫЕ БЕСЕДЫ, ЗАДАНИЯ, ПОРУЧЕНИЯ, ПОМОЩЬ, КОНТРОЛЬ, ТРЕБОВАНИЯ И ПЕРСОНАЛЬНАЯ ОЦЕНКА.
  7. Вопрос 8.Опричнина Ивана Грозного, ее причины, суть, последствия.
  8. Государственный контроль, его структура, стадии и виды.
  9. Державні органи які здійснюють фінансовий контроль: їх функції та права
  10. Дидактичні принципи

1. ДСанПІН 3.3.2.007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. Затверджено Міністерством охорони здоров’я України 10.12.1998 р.№ 7.

2. НПАОП 0.00-6.13-05 «Порядок організації державного нагляду за охороною праці та гірничого нагляду в системі Держнаглядохоронпраці України». Наказ Держнаглядохоронпраці від 30.03.2004 р. № 92.

3. НПАОП 0.00-1.28-10 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. Наказ Держгірпромнагляду від 26.03.2010р. № 65.

4. Желібо Є.П., Чмир А.І., Кочергін О.М. Охорона праці в органах державної податкової служби України (друге видання): Навчальний посібник/ За заг.ред. д.х.н., професора Є.П. Желібо – Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2007. – 308 с.

 

Тема 5. Організація фінансового контролю в державі

Семінарське заняття № 5 (2год.)

Мета заняття:систематизувати знання по темі в розрізі завдань, функцій фінансового контролю, його видів, форм та методів. Вчити колективно, творчо обговорювати найбільш складні методи фінансового контролю. Контролювати якість засвоєння матеріалу. Забезпечити педагогічні умови для закріплення і поглиблення знань, набутих під час роботи над даною темою, в тому числі через написання рефератів, повідомлень, доповідей, заохочуючи до наукових досліджень, до колективної праці над конкретними питаннями, оцінити рівень та якість засвоєння матеріалу, використавши різнобічний контроль знань.

ПЛАН

1. Фінансовий контроль, його суть, завдання, принципи та функції.

2. Форми фінансового контролю (попередній, наступний, обов’язковий, ініціативний). Методи фінансового контролю: документальні і натуральні.

3. Види фінансового контролю.

4. Державні органи які здійснюють фінансовий контроль: їх функції та права.

5. Контроль ефективності використання бюджетних коштів.

6. Поняття про аудит, його принципи, порядок проведення та перспективи розвитку в Україні

Рекомендована література: 6,8,9,14,18,19,20,23,28,30,40,41,42,43,44,45,46,47,48,49


 

Фінансовий контроль, його суть, завдання, принципи та функції.

 

 

На сучасному етапі розвитку країни особливу актуальність набувають питання вдосконалення управління, однією із важливих функцій якого є контроль. Держава не може нормально функціонувати і розвиватися без чітко організованої системи контролю за виробництвом, розподілом і перерозподілом суспільного продукту та іншими сферами суспільного життя в державі. Контроль є невід'ємним елементом надбудови суспільства, який зазнає серйозних змін у процесі розвитку його політичної системи, органів державного і господарського управління, законодавчої і виконавчої влади.

Ефективність роботи органів виконавчої влади і місцевого самоврядування в державі значною мірою залежить від здійснення контролю за виконанням законів, рішень, розпоряджень, від належної організації їх виконання. Систематичний і всеосяжний контроль сприяє забезпеченню наукової обґрунтованості рішень, розпоряджень та інших нормативних документів, своєчасної їх реалізації. Він є необхідною умовою виявлення та усунення недоліків у діяльності об'єктів управління та причин, що їх породжують. Контроль дисциплінує працівників апарату управління, дає можливість об'єктивно оцінювати рівень їхньої компетентності і відповідальності, сприяє поширенню позитивної практики роботи.

Особливого значення набуває державний контроль в умовах функціонування господарюючих суб'єктів з різними формами власності.

Контроль у широкому розумінні - це процес, який повинен забезпечити відповідність функціонування об'єкта управління прийнятим управлінським рішенням і спрямований на успішне досягнення поставленої мети.

Сутність контролю полягає у здійсненні цілеспрямованого впливу на об'єкти управління, який передбачає систематичний нагляд, спостереження за їх діяльністю для виявлення відхилень від встановлених норм, правил, вимог чи завдань у процесі їх виконання.

Контроль не є одномоментною дією. І засоби контролю - це продумані системи для поліпшення роботи організацій, особливо щодо управління державними видатками. Це процеси, які дають змогу конкретизувати мету, розподілити ресурси та використовувати їх ефективним та економічним способом, забезпечуючи стабільність. Крім того, ці функції повинні виконуватися так, щоб повністю забезпечувати звітність. Контроль має також інший аспект - вияв влади та ієрархічних взаємовідносин в організації. Тільки гармонійне поєднання цих двох аспектів контролю дозволяє отримати повну уяву про управління державними коштами, виявити нагальні проблеми та окреслити шляхи їх вирішення.

Контроль - це система заходів, що забезпечує відповідність фінансових операцій державних органів визначеній стратегії та меті.

Процес управління загалом охоплює стратегічне планування, контроль над управлінською і виробничою діяльністю. Перший етап передбачає формулювання завдань і планів, другий - порядок отримання коштів і визначення підходів до їх використання, а третій - перевірку належного виконання поставлених завдань.

Контроль передбачає перевірку виконання рішень, ухвалених на попередньому етапі, де кожна мета та відповідне їй завдання складалося з окремих елементів. Із досягненням стадії рішення контроль набуватиме дедалі важливішого значення у забезпеченні виконання конкретних завдань. На кожній стадії практикується інший ступінь перевірки.

Під контролем переважно розуміють повноваження, якими та чи інша установа наділена за законом або які склалися в силу традицій. Без визнання таких повноважень ефективність контролю знижуватиметься.

Фінансовий контроль є однією із ланок системи контролю за станом економіки.

Фiнансовий контроль є своєрiдним видом контролю, який має складну структуру, а отже i проявляється у рiзних аспектах. Однi вченi вважають, що фiнансовий контроль є дiяльнiстю, iншi стверджують, що вiн є функцiєю управлiння, третi при визначеннi поняття вживають не зовсiм зручну термiнологiю, вказуючи, що фiнансовий контроль - це контроль, четвертi ототожнюють контроль з наглядом.

Існує рiзне трактування поняття «фiнансовий контроль», зокрема як комплексної категорiї, в якiй поєднуються два його види: державний i недержавний; видiлення окремо державного фiнансового контролю, формування нової категорiї «публiчний фiнансовий контроль». Iснування багатьох визначень фiнансового контролю можна пояснити загальною методологiчною основою визначення понять, що застосовуються в будь-якiй сферi знань.

Проте наразі відсутня єдина точка зору щодо систематизації наукових підходів до трактування фінансового контролю, тому розглянемо визначення фінансового контролю різними вченими (Табл.1).

Таблиця 1

Систематизація наукових трактувань поняття «фінансовий контроль»

Автор Запропоноване визначення
Савченко Л.А. дiяльнiсть державних органiв i недержавних органiзацiй, самих господарюючих суб’єктiв чи їх структурних пiдроздiлiв, фiзичних осiб, надiлених вiдповiдними повноваженнями чи правами, що спрямована на забезпечення законностi, фiнансової дисциплiни, рацiональностi в ходi мобiлiзацiї, розподiлу i використання фiнансових ресурсiв.
Гуцаленко Л.В. комплексна і цілеспрямована фінансово-правова діяльність органів фінансового контролю або їх підрозділів чи представників, а також осіб, уповноважених здійснювати контроль, що базується на положеннях актів чинного законодавства.
Ковальчук С.В. одна з форм контролю з боку держави та інших уповноважених законодавством органів за законністю і обґрунтованістю виконання фінансових операцій з визначення результатів господарської та управлінської діяльності, створення та використання фондів фінансових ресурсів на цілі економічного і соціального розвитку держави.
Кремень О.І. діяльність щодо перевірки законнос­ті та доцільності здійснення фінансових операцій.
Панкевич Л.В. контроль, який здійснюється органами державної влади та місцевого самоврядування, суб'єктами незалежного контролю над законністю та ефективністю формування, володіння та використання фінансових ресурсів з метою захисту фінансових інтересів держави, місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та громадян.
Мочерний С.В. система контрольних процедур для оцінки ефективності управлінських рішень в сфері фінансів
Квасовський О.Р., Лучка А.В., Малиняк Б.С., Костецький В.В. контрольні заходи, які надають змогу контролювати виконання принципів законності в сфері фінансів
Болдирев Б.Г., Грачова Е.Ю., Соколова Е.Д., Калюга Є.В., Башкатова Т.О., Фадейкіна Н.В. та Воронов В.О. форма контролю за рухом вартості ВВП

 

Проведена систематизація дефініцій контролю дає змогу обґрунтувати існування діалектичних трактувань даного поняття. Це обумовлено значним його використанням не лише в виробничій та соціальній сферах, але й стосовно процесів формування та використання суспільних благ, включаючи в даний процес і фінансові ресурси.

Тому можна запропонувати наступне узагальнення поняття «фінансовий контроль» - це складова контролю за формуванням, розподілом, перерозподілом та використанням фінансових ресурсів, що передбачає здійснення органами державної влади та місцевого самоврядування незалежного контролю над ефективністю використання фінансових ресурсів та державного майна, визначення причин відхилень, усунення фінансових правопорушень, підвищення ефективності управління ними.

Фінансовий контроль - це самостійний контроль, тому на відміну від інших видів контролю (екологічного, санітарного, адміністра­тивного) він має місце у всіх сферах суспільного відтворення і супроводжує весь процес руху грошових фондів, включаючи і стадію обмірковування фінансових результатів.

Специфіка фінансового контролю полягає в тому, що при його проведенні використовуються вартісні категорії та показники, які визначають кінцевий результат господарського процесу.

Призначення фінансового контролю: сприяти успішній реалізації фінансової політики держави, забезпеченню процесу формування і ефективного використання фінансових ресурсів у всіх сферах і ланках народного господарства.

Фінансовий контроль є формою реалізації контрольної функції фінансів, яка визначає призначення і зміст фінансового контролю.

Сферою фінансового контролю є практично всі операції з використанням грошей, а в деяких випадках і без них (бартерні угоди).

Фінансовий контроль включає:

а) перевірку:

- дотримання вимог економічних законів;

- оптимальності пропорцій розподілу і перерозподілу вартості валового суспільного продукту, національного доходу;

- складання і виконання бюджету (бюджетний контроль);

- фінансового стану і ефективного використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів підприємств, організацій, бюджетних закладів;

б) податковий контроль;

в) інші напрямки.

Уцілому фінансовий контроль спрямований на вирішення наступних завдань:

- пошук резервів зростання фінансових ресурсів;

- правильність відображення господарських операцій;

- запобігання прийняттю управлінських рішень, що можуть мати негативні наслідки;

- аналіз виконання управлінських рішень, їх впливу на об’єкт контролю;

- виявлення і попередження порушень та непродуктивних вит­рат.

Фінансовий контроль держави спрямований насамперед на раціональне використання бюджетних коштів і коштів центра­лізованих і децентралізованих фондів цільового призначення, фінансової дисципліни в господарських структурах державної форми власності.

Важливий напрям фінансового контролю - своєчасне і повне виконання фінансових зобов'язань юридичними і фізичними особами перед бюджетом, дотримання податкового законодавства.

Матеріали фінансового контролю використовують для прийнят­тя управлінських рішень, а також для внесення змін у чинне фінансове законодавство.

Фінансовий контроль перевіряє:

- дотримання вимог економічних законів (оптимальності пропорцій розподілу і перерозподілу національного доходу);

- складання і виконання бюджетного плану;

- ефективного використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів підприємств і організацій, бюджетних установ;

- податкових взаємовідносин.

Цілями фінансового контролю є:

- сприяння збалансованості між потребою у фінансових ресурсах і розміром грошових фондів;

- забезпечення своєчасності та повноти виконання фінансових зобов'язань перед державним бюджетом, а також виявлення фактів порушень фінансового законодавства чи неналежного виконання учасником фінансової діяльності своїх зобов'язань;

- виявлення винних і притягнення їх до відповідальності;

- встановлення фактів порушень фінансової дисципліни, зокрема відновлення порушених правових відносин;

- виявлення внутрішньо-виробничих резервів збільшення фінансових ресурсів.

Здійснення фінансового контролю повинно ґрунтуватися на відповідних принципах як організаційно-правових засадах побудови і функціонування фінансового контролю, що забезпечують його результативність.

Принципи фінансового контролю закріплені в Лімській декларації керівних принципів контролю, прийнятій ГХ Конгресом Міжнародної організації вищих контрольних органів (ІОТГОЗДГ) у жовтні 1977 р. на основі багаторічного досвіду світового співтовариства. Адже ця міжнародна організація діє під егідою ООН і сприяє обміну думками й досвідом між вищими контрольними органами держав світу.

Серед основних принципів фінансового контролю, зафіксованих у Лімській декларації керівних принципів контролю, були передбачені наступні принципи:

- незалежність фінансового контролю як невід'ємного атрибута демократії й обов'язкового елемента управління фінансовими ресурсами та законодавче закріплення незалежності органів фінансового контролю;

- визначення необхідності здійснення попереднього контролю й контролю за фактичними результатами;

- наявність внутрішнього та зовнішнього контролю як обов'язкової умови існування фінансового контролю;

- гласність та відкритість контрольних органів з обов'язковою вимогою додержання комерційної та Іншої таємниці, що захищається законом.

Враховуючи загальні закономірності й тенденції розвитку вищих органів фінансового контролю в державах-учасницях Співдружності Незалежних Держав (СНД), на основі Лімської Декларації керівних принципів фінансового контролю 8 червня 2001 року у місті Києві керівниками вищих органів фінансового контролю зазначених держав було прийнято Декларацію про загальні принципи діяльності вищих органів фінансового контролю держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав.

У Преамбулі цієї Декларації зазначається, що її основною метою є встановлення у відповідності з міжнародними нормами загальних принципів діяльності вищих органів фінансового контролю держав-учасниць СНД як основи для об'єднання зусиль із вдосконалення їх конституційної і законодавчої бази, гармонізації правового поля діяльності, оптимізації й уніфікації національних законодавств у зазначеній сфері, підвищення ефективності державного фінансового контролю, що здійснюється в інтересах народу. До принципів, на яких базується діяльність вищих органів фінансового контролю Декларація відносить законність, незалежність, об'єктивність, компетентність, оперативність, доведеність, гласність, дотримання професійної етики.

На зазначених принципах повинна будуватися діяльність не лише вищих органів фінансового контролю, але й всіх інших органів, що його здійснюють.

До інших принципів фінансового контролю належать:

- розподіл контрольних повноважень, який передбачає розмежування функцій фінансового контролю між суб’єктами;

- повнота охоплення об’єктів контролем, який досягається завдяки суцільному спостереженню або вибірковій перевірці певних сегментів підконтрольних об’єктів;

- достовірність фактичної інформації, дотримання якого забезпечує її відповідністю реальним фінансовим ресурсам, процесам і результатам діяльності;

- збалансованість контрольних дій, що передбачає узгодженість їхньої внутрішньої та зовнішньої спрямованості й забезпечує рівновагу фінансового контролю;

- ефективність, що передбачає пристосованість системи контролю до фінансової діяльності господарюючих суб’єктів;

- відповідальність контролюючих суб’єктів за ефективністю функціонування системи фінансового контролю та господарюючих суб’єктів за наслідки контрольних дій.

Роль фінансового контролю в його впливі на суб'єктів контрольних правовідносин у відображають його функції (функція - від лат. functio - виконання, здійснення).

Фінансовий контроль виконує наступні функції: інформаційну, аналітичну, стабілізуючу, правоохоронну, запобіжну й виховну.

Інформаційна функція проявляється в тому, що інформація, отримана в результаті здійснення фінансового контролю, є підставою для прийняття відповідного управлінського рішення та проведення певних дій, які забезпечать ефективність фінансової політики.

Аналітична функція полягає в тому, що отримана під час проведення контрольних заходів інформація потребує ретельного аналізу, вивчення, опрацювання з метою прийняття необхідних рішень для забезпечення виконання мети й завдань фінансового контролю.

Сутність стабілізуючої функції зводиться до того, що фінансовий контроль слугує покращенню господарської і фінансової діяльності, вжиттю заходів із виявлення внутрішніх резервів виробництва для зростання фінансових ресурсів.

Правоохоронна функція передбачає здійснення фінансового контролю не лише з огляду доцільності формування, розподілу й використання фондів коштів, але з огляду законності відповідних господарських і фінансових операцій.

Запобіжна (або попереджувальна) функція полягає в попередженні незаконних господарських і фінансових операцій, правопорушень у галузі формування, розподілу й використання фондів коштів.

Зміст виховної функції пов'язаний із тим, що здійснення фінансового контролю виховує відповідальне ставлення суб'єктів фінансових правовідносин до формування, розподілу й використання фінансових ресурсів.


 


Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 166 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.018 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав