Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ВІДМЕЖУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВІД ІНШИХ ВИДІВ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Читайте также:
  1. Адміністративне стягнення – це міра відповідальності, примусовий захід державного впливу, що застосовується до особи за скоєння адміністративного правопорушення (проступок).
  2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ІНШИХ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
  3. Безпека праці при виконанні основних видів робіт
  4. Взаємодія підприємств різних видів транспорту
  5. Види і форми міжнародної відповідальності держав
  6. Види уваги.Умови функціонування кожного з видів уваги
  7. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності
  8. Відмінність злочину від інших правопорушень
  9. Вставте пропущене: «Незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт наОб’єкті археологічної спадщини».

 

Незважаючи на наявність спільних рис, що притаманні будь-якому виду юридичної В, АВ, у той самий час, відрізняється від інших видів ЮВ.

Критерії відмежування АВ від інших видів юридичної відповідальності:

- підстави притягнення;

- коло суб’єктів, які наділені правом порушення та розгляду справ про АП;

- за колом суб' єктів відповідальності;

- правові наслідки;

- процесуальна процедура;

- санкції.

Адміністративна відповідальність відмежовується від кримінальноїза такими критеріями:

1. АВ настає за вчинення АП, склад якого визначається як законами (КУпАП, Митний кодекс України, ЗУ ″Про об’єднання громадян″), так і підзаконними актами (рішення ОМС). КВ настає за вчинення злочинів, склад яких визначається нормами ККУ.

2. Право порушення справ про АП, як і право розгляду таких справ мають велике коло суб’єктів державного управління. Правом порушення КС, наділені виключно органи дізнання і слідства, визначені КПК України, та органи прокуратури, а правом розгляду – виключно суди.

3. До АВ притягуються як фізичні так і юридичні особи, до КВ – виключно фізичні особи.

4. Стягнення, що застосовуються до правопорушників при притягненні до кримінальної відповідальності більш суворіші, ніж при адміністративній відповідальності. Заходи адміністративної відповідальності, навіть якщо вони застосовуються судовими органами, не тягнуть за собою таких наслідків, як судимість та довготривала ізоляція від суспільства.

5. АВ реалізується як і в судовому так і позасудовому порядку, КВ – тільки в судовому.

6. Притягнення особи до АВ відбувається в коротші строки та за спрощеною процедурою (можливість накладення адміністративного стягнення на місці вчинення протиправного діяння – ст. 258 КУпАП).

 

Адміністративна відповідальність відмежовується від цивільно-правовоїза такими критеріями:

1. Метою притягнення до АВ є виховання особи і запобігання вчинення правопорушень в подальшому та вчинення іншими особами, цивільної, в першу чергу – відшкодування шкоди.

2. Адміністративна відповідальність відноситься до компетенції органів управління та їх посадових осіб, а цивільно-правова – до компетенції судів.

3. Заходами цивільної відповідальності суспільні відносини, як правило, захищаються, за рахунок майна винного з метою поновити попередній майновий стан потерпілої сторони. Заходи адміністративної відповідальності, як і кримінальної, направлені проти особи порушника.

4. Порядок притягнення до адміністративної та цивільно-правової відповідальності регулюються різним законодавством – адміністративним та цивільним. Відмінності за фактичними підставами полягають у специфіці конкретних складів адміністративного та цивільного проступку - об'єкта протиправного посягання, правових наслідків їх вчинення.

Об'єктом цивільних протиправних дій є майнові відносини, які захищаються у позовному порядку через суд. Об'єкт адміністративних протиправних дій інший – суспільні відносини в сфері державного управління, які захищаються у позасудовому, адміністративному порядку владою відповідних органів та посадових осіб.

Адміністративна відповідальність відрізняється від цивільної і наслідками протиправного діяння. Якщо для адміністративних правопорушень такий елемент, як протиправний наслідок (матеріальна шкода) не є обов'язковим, то склад цивільного правопорушення, як правило, передбачає його.

5. Строки притягнення до цивільної відповідальності, на відміну від адміністративної – до 3 років, можуть перериватися, подовжуватися, поновлюватися тощо.

Дисциплінарна відповідальністьспрямована на зміцнення дисципліни, попередження дисциплінарних проступків, виховання працівників у дусі розуміння свого обов' язку працювати з дотриманням правил внутрішнього розпорядку підприємства, установи (органу).

Ст. 15 КУпАП встановлює, що особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за адміністративні правопорушення несуть дисциплінарну відповідальність.

Адміністративна відповідальність відмежовується від дисциплінарноїза такими критеріями:

1. Їх різна правова природа. Свій вираз вона знаходить у тому, що обов’язок дотримуватись правил, за порушення яких встановлена АВ, на відповідних суб’єктів покладається владно. Обов’язок дотримуватись правил, за порушення яких встановлена ДВ, відповідними суб’єктами приймається на себе добровільно.

Природа АВ – публічно-правова. Вона настає при порушенні загальнообов’язкових правил, які встановлюються органами державного управління і підлягають виконанню усіма суб’єктами, незалежно від особистих уявлень про доречність тих чи інших вчинків.

Природа ДВ – цивільно-правова. Вона виникає за умови, що сторони уклали трудовий договір і дійшли згоди щодо взаємних прав і обов’язків, які будуть добровільно виконуватись.

2. АВ реалізується за законодавством про АП, яке на даний час виступає окремою законодавчою галуззю. ДВ окрему галузь законодавства не утворює. Вона прямо або побічно виражається в нормативному матеріалі адміністративного, трудового, виправно-трудового та ін.. галузей права(КЗпПУ, ЗУ ″Про охорону праці″, статути і положення про дисципліну).

3. Суб’єктом АП є осудна особа, яка досягла 16-річного віку і виконала описаний у законі склад адміністративного проступку. А суб’єктом ДП може бути лише особа, яка перебуває у трудових відносинах з роботодавцем. (Таким чином, коло суб'єктів дисциплінарної відповідальності значно менше ніж адміністративної. Ними не можуть бути юридичні особи, громадяни України, іноземні громадяни. До них відносяться лише особи, що працюють в державних, громадських організаціях, установах, військовослужбовці, особи рядового та начальницького складу ОВС, СБУ, студенти, учні навчальних закладів, тобто усі особи, які пов'язані трудовими, службовими або навчальними відносинами з виробництвом, службою, навчальним закладом).

3. Суб’єктом розгляду дисциплінарних справ є керівник колективу, в якому працює правопорушник (яким порушники дисциплінарних положень безпосередньо або опосередковано підпорядковуються). А суб’єктом розгляду справ про АП є носій функціональної влади, повноваження якого чітко визначені законодавством.

4. Різний порядок провадження у ДС та справах про АП.

5. Притягнення до дисциплінарної відповідальності перешкоджає службовому просуванню особи, підвищенню її в посаді. Виключним видом дисциплінарного стягнення є звільнення особи. АВ відрізняється від дисциплінарної характером самих санкцій, ступенем суспільної шкідливості, зокрема, наявність таких видів стягнення, як штраф, конфіскація, виправні роботи тощо.

Отже, АВ становить особливий вид ЮВ. АВ властивий ряд специфічних рис, які відрізняють її від інших видів ЮВ. Застосування заходів АВ тягне для правопорушника обтяжливі наслідки майнового, морального, особистісного та іншого характеру, які він зобов’язаний перетерпіти. тим самим правопорушник ″тримає відповідь″ перед державою ха неправомірну поведінку.

 

 

Тема 2.3. Вивчити самостійно зазначені питання для обговорення їх на семінарських та практичних заняттях:

1. Функції АВ.

2. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність (крайня необхідність, необхідна оборона, неосудність).

3. Адміністративна відповідальність неповнолітніх.

4. Адміністративна відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів.


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 37 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2022 год. (0.026 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав