Читайте также:
|
Психіка розумово відсталих дітей характеризується наступними проявами.
1. Стійке порушення пізнавальної діяльності виражається у відсутності потреби в знаннях, млявості розумової діяльності, невмінні аналізувати і узагальнювати, в сукупності виділяти головне, проводити порівняння, знаходити схожість, оцінювати себе та свою роботу. Наголошується недостатність всіх рівнів розумової діяльності: наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного. Аналіз зорового сприйняття реального предмету або зображення відрізняється бідністю та фрагментарністю.
2. Сприйняття характеризується сповільненим темпом та обсягом, тому формування знань, засвоєння рухових дій вимагає більше часу. Труднощі сприйняття простору і часу заважають орієнтуватися в оточуючому, уловлювати внутрішні взаємозв’язки. Наприклад, вправи, які підводять, часто сприймаються як самостійні, що не мають логічного зв’язку з основною вправою.
3. Мовленнєва діяльність розвинена недостатньо, страждають всі її сторони: фонетична, лексична, граматична. Характерна затримка становлення мовлення, розуміння звернутого мовлення. До старших класів словарний запас збагачується, проте зберігається дефіцитарність слів, що визначають внутрішні властивості людини, а пропозиції виявляються переважно простими. Порушення мовлення носить системний характер і розповсюджується на всі функції мовлення – комунікативну, пізнавальну, регулюючу. Причиною є порушення взаємозв’язку між першою і другою сигнальними системами. В результаті наголошуються труднощі звукобуквеного аналізу та синтезу, сприйняття і розуміння мовлення, що знижує потребу в мовленнєвому спілкуванні. Р.І. Лалаєва встановила, що тільки 30 % учнів початкових класів з легкою розумовою відсталістю мають відносно збережений рівень розвитку мовлення, у інших 70% наголошується системне порушення мовлення різного ступеня важкості.
4. Пам’ять характеризується слабким розвитком і низьким рівнем запам’ятовування, збереження, відтворення. Особливо утруднене осмислене запам’ятовування. Те, що утримується механічною пам’ятю, теж швидко забувається. Це стосується як словесного матеріалу, так і руху. Тому кожна фізична вправа, речитатив, вказівка вимагають багаторазового повторення, причому краще запам’ятовуються яскраві, емоційні переживання, які викликали інтерес. Вимога запам’ятати матеріал – не дуже ефективна.
5. Увага характеризується малою стійкістю, трудністю його розподілу, сповільненістю перемикання. Діти не можуть довго зосередитись на одному об’єкті, швидко відволікаються. Це виявляється у тому, що при виникненні будь-яких труднощів вони намагаються їх уникнути та перемикаються на щось інше.
6. Істотно страждають вольові процеси. Діти вкрай безініціативні, не вміють самостійно керувати своєю діяльністю. Їм властиві безпосередні імпульсні реакції на зовнішні враження, невміння протистояти волі іншої людини.
7. Емоційна сфера також має ряд особливостей. Наголошується недорозвинення, нестійкість емоцій, відсутність відтінків переживань, слабкість власних намірів, стереотипність реакцій. Всім дітям властиві емоційна незрілість, нестабільність відчуттів, труднощі в розумінні міміки та виразних рухів. Спостерігаються випадки то вираженого емоційного спаду, то підвищеної збудливості. У дітей цієї категорії спостерігається недорозвинення навичок ігрової діяльності, вони із задоволенням грають у відомі рухливі ігри, які засвоєні, та насилу засвоюють нові.
При різниці психофізичних характеристик, які властиві дітям з різним ступенем розумової відсталості, є і загальні риси. Найхарактернішою з них є занижена самооцінка. Залежність від батьків утруднює формування себе як особистості, яка відповідальна за свою поведінку. Цьому сприяє низький рівень навичок спілкування, затримка вербального розвитку, пасивність, відсутність ініціативи, агресивність, деструктивна поведінка.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 167 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |