Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Європа і глобальне інформаційне суспільство

Читайте также:
  1. Етапи становлення взаємовідносин між суспільством та природою
  2. Європарламент: порядок формування і функціонування.
  3. Загальні відомості про регіон «Західна Європа», ЕГП, природні умови та ресурси. Населення.
  4. Інформаційне забезпечення
  5. Інформаційне забезпечення виборів і передвиборна інформація.
  6. Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємства
  7. Інформаційне забезпечення ринку транспортних послуг
  8. Інформаційне забезпечення.
  9. Інформаційне суспільство – основний чинник інформаційної культури
Помощь в написании учебных работ
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

Стратегічною метою міжнародних організацій та країн Європи є прискорений розвиток європейського інформаційно­го суспільства, інтеграція і конкурентоспроможність на світо­вих ринках за умови збереження багатокультурності і націо­нальної самобутності, забезпечення вільного вираження погля­дів і свободи засобів масової комунікації, доступу населення Європи до надбань цивілізації у цифровій формі.

Лісабонський самміт країн ЄС (23-24 березня 2000 р.) прийняв політичні рішення щодо головних проблем органі­зації і засвідчив налаштованість країн ЄС розбудовувати економіку знань (тобто інформаційну економіку), реалізувати План дій "е-Еuгоре", в основі якого документи Європейської Комісії - "Ініціатива е-Еигоре" та "Стратегія працевлаштуван­ня в інформаційному суспільстві". Головний наголос робиться на широкому впровадженні технологій Іnternet і відповідному культивуванні у населення європейських країн навичок, необхідних для існування в інформаційному суспільстві та створенні умов (в першу чергу необхідної законодавчої бази), сприятливих для розвитку електронної комерції та інформа­ційних послуг. Цей блок проблем і завдань ЄС пов'язаний із стратегією наздогнати США у сферах, де відставання європей­ських країн вважається суттєвим і небезпечним в найближчій перспективі. Здійснення програм становлення інформаційного суспільства вимагає політичної волі країн Європи, змін у правовому регулюванні європейського інформаційного поля.

Нові засоби комунікації відкривають нові перспективи і можливості міжнародного співробітництва, але вони пород­жують і нові загрози для дотримання принципів фундамен­тальних прав і свобод людини в інформаційному суспільстві. Такі проблеми, як підвищення ролі інформації в суспільному середовищі, охорона персональних даних, безпека інформації про приватне життя, забезпечення конфіденційності між­державних інформаційних відносин набувають в європейсько­му регіоні важливого значення. Інформаційне і комунікаційне середовище впливає на структуру європейської спільноти і систему цінностей, визначає політичні пріоритети європей­ських країн, пан'європейську інформаційну політику, формує стратегію спільної європейської інформаційної спадщини.

Пан'європейська інформаційна політика реалізується в рамках компетенції міжнародних регіональних організацій, які вирішують весь комплекс політичних, економічних і со­ціальних проблем європейських країн: в політичній площині -це вдосконалення нового суспільного середовища, поглиб­лення міждержавного співробітництва в умовах становлення інформаційного суспільства, забезпечення вільного обігу інформації у суспільстві для підвищення ступеню демокра­тичної участі країн у політичних процесах; в економічній площині - побудова економіки знань (інформаційної економі­ки), використання інформаційних ресурсів та потенціалу Європи для конкурентоспроможності в міжнародному еко­номічному середовищі, недопущення економічних злочинів в кіберпросторі; в соціальній площині - це забезпечення соціальних і трудових прав населення Європи в зв'язку із зміною технологічного укладу (працевлаштування в інфор­маційному суспільстві), вільний доступ до ресурсів мережі Internet, недопущення розшарування суспільства за інформа­ційною ознакою на "інформаційно багатих" та "інформаційно бідних"; в культурній площині - це усвідомлення, що новий електронний світ має відображати культурну багатоманітність і національну ідентичність, поширення нового суспільного блага (ідей, знань, інформації) на рівноправних підставах для всіх народів європейського регіону, використання спільної європейської інформаційної спадщини на благо цивілізації. | Для пан'європейської інформаційної стратегії важливим і є осмислення і розуміння понять: "інформаційна ера", "інфор­маційне суспільство", "спільне інформаційне благо", "інфор­маційна політика і право". Спільним надбанням вважаються міжнародні води, космічний простір, геном людини; до спіль­ного надбання відносять глобальне інформаційне середовище фізичного (діапазон радіохвиль, геоінформаційні об'єкти) або культурного (інформаційні ресурси, культурна спадщина) характеру. Європейська спільнота має усвідомити, що вільний доступ народів до освітньої, наукової, культурної та суспільної інформації є невід'ємним правом кожного індивідуума. До спільного "блага" в інформаційному суспільстві відносять всі дані відкритого характеру (закони, урядові рішення, інфор­мацію засобів масової комунікації), культурну спадщину (літературні твори, не обмежені авторським правом і відне­сені до національного надбання, наукові роботи, безоплатне програмне забезпечення, непатентовані стандарти), дані відкритого характеру в комп'ютерних мережах і системах, що потребує осмислення відповідальності за здійснення нової політики. [5; 60; 61; 62; 84; 86; 87; 89]

Комунікація як пріоритетна програма діяльності входить до всіх проектів міжурядових європейських організацій, концепцій зовнішньополітичної діяльності європейських дер­жав, виступає складовою економічного розвитку регіону. Рада Європи та країни Великої Сімки ("07") визначили основні положення і принципи для побудови інформаційного суспіль­ства у Європі:

1. створення об'єднаної системикомп'ютерних мереж длявільного обігу інформації;

2. стимулювання соціального та суспільного розвитку євро­пейських країн;

3. впровадження концепції інформаційної економіки, роз­виток глобального ринку інформаційних послуг та елект­ронної торгівлі;

4. захист основних прав і свобод людини і засобів масової комунікації;

5. дослідження проблем негативного впливу нових інформа­ційних і комунікаційних технологій на соціальний захист і трудові права населення Європи;

6. дотримання культурної самобутності та ідентичності нації;

7. захист прав інформаційної інтелектуальної власності у європейському інформаційному просторі.

Доктрина європейської комунікації у контексті глобаль­ного міжнародного розвитку розглядається у концептуальній доповіді Європейської Комісії з проблем інформаційного суспільства "Європа і глобальне інформаційне суспільство:

рекомендації для Європейської Ради ЄС, по­дальших дослідженнях "Європа на шляху до інформаційного суспільства. План дій" та "Європейське інформаційне суспільство у дії". В них зазнача­ється, що глобальні інформаційні процеси впливають на встановлення нової ієрархії держав, відкривають нові можли­вості промислового розвитку, обумовлюють створення від­повідної правової бази, підвищують рівень обміну культурою та традиціями. Європа усвідомлює важливість глобального співробітництва і необхідність правил для інформаційного суспільства, які стосуються права на інтелектуальну власність, недоторканість приватного життя, охорони персональних даних, інформаційної безпеки, використання інформацій­ного ресурсу, заборони незаконної інформації. В документах підкреслюється, якщо Європа не зможе ефективно адаптува­тися до нових умов, вона втратить конкурентоспроможність на світових і регіональних ринках і зазнає соціальних проблем в європейських країнах. [60; 61; 62; 64]

Зростання кількості та обігу інформації в комп'ютерних мережах, базах і банках даних викликає необхідність захисту інформаційної інтелектуальної власності, банківських послуг в умовах вільного доступу до інформації. Тому нагальною проб­лемою становлення інформаційного суспільства у Європі

стали розробки законодавчої бази для європейського кіберпростору.

Перехіддо інформаційного суспільства обумовлює пра­вове регулювання ринкових відносин на всеєвропейському рівні. Стандартизація європейських програмних та телекому­нікаційних технологій сприятиме їх конкурентоспроможності на інформаційному ринку. Головним чинником європейського ринку інформаційних послуг, зазначається у документах ЄС, стане вільна конкуренція, обмеження монополій, європейсь­кий вихід на світові ринки. Політика у сфері конкуренції -


це головний елемент європейської комунікаційної стратегії, він має особливе значення для консолідації єдиного ринку та залучення приватного капіталу, необхідного для розширення інформаційної інфраструктури у Європі, створення всеєвропейської інформаційної магістралі "Euro Net:".

Напрямки використання інформаційних технологій виз­начені наступним чином:

• індивідуальне використання;

• ділове використання;

• суспільне використання.

Суспільне використання інформаційних технологій включає дистанційну освіту, працю, наукові дослідження, транс­порт, торгівлю, адміністративне управління, охорону здоров'я, інформаційний маркетинг, що надає можливість об'єднати зусилля європейських держав для вирішення глобальних і регіональних проблем, для досягнення спільної мети - про­гресивного розвитку європейського співтовариства.

Європейська стратегія інформаційного розвитку регіону реалізована у глобальних проектах Ради Європи та ЄС протя­гом 1994-99 рр., в тому числі:

1. було надано підтримку європейській промисловості у сфері телекомунікацій;

2. вжито заходів для забезпечення соціальної орієнтації інформаційного суспільства і вироблено спільні підхо­ди для переходу до глобального інформаційного спів­товариства;

3. втілено наукові ідеї і розробки. [60; 61; 62; 72; 75; 80; 84]

Сучасні тенденції розвитку європейського регіону про­стежуються в документах і рішеннях країн-лідерів глобаль­ного інформаційного прогресу. У спільному комюніке ЄС, країн Великої Сімки - Великої Британії, ФРН, Італії, Франції, а також США, Канади, Японії, Росії - учасників міжнародного форуму "Окінава-2000" підтверджується стратегічна позиція "07" у світовому розвитку XXI століття. В документі зазна­чається, що світова економіка набула ознак інформаційної, глобалізація обумовила поширення у всьому світі основних принципів і цінностей - демократії, ринкової економіки, соціального прогресу, стабільного розвитку, забезпечення прав людини. Разом з тим ЄС та країни Великої Сімки від­значають необхідність ліквідації розриву між інформаційно багатими та інформаційно бідними країнами, використання нових технологій для подолання зубожіння і соціальної нерівності, запобігання конфліктам і забезпечення доступу до інформаційного блага. Велика Сімка визнала необхідність нових можливостей глобального інформаційного суспільства і налаштована на конструктивне партнерство з міжнародними організаціями, світовою спільнотою, приватним сектором, неурядовими організаціями, з країнами, що розвиваються, посттоталітарними державами для реалізації можливостей інформаційної цивілізації третього тисячоліття і сподівань

на благополуччя, духовність і стабільність міжнародного співтовариства.

Європейський вимір глобального інформаційного су­спільства, втілений у Окінавській Хартії Глобального Інформа­ційного суспільства (Окінава - 2000), викладено у наступних положеннях:

1. використання можливостей нових комунікаційних тех­нологій;

2. подолання технологічного розриву між країнами Європи

і ефективне співробітництво в галузі високих технологій і ринку;

3. сприяння участі у становленні інформаційного суспільст­ва і нової економіки;

4. прогресивний розвиток.

У Преамбулі підкреслюється революційний вплив нових технологій на формування суспільства XXI століття, який стосується способу життя людей, освіти і праці, взаємодії урядів і громадянського суспільства, "все людство повсюдно, без винятку, повинно мати можливість скористатися пере­вагами глобального інформаційного суспільства". Сутність інформаційно-технологічної, економічної і соціальної транс­формації полягає у використанні нових знань та ідей для забезпечення стабільного економічного зростання, підвищення загального суспільного благополуччя, стимулювання соці­ального примирення і реалізації потенціалу в транспарентному і відповідальному управлінні міжнародним співтовариством. Досягнення вказаних цілей і вирішення проблем інформа­ційного суспільства потребує розробки ефективних міжнарод­них і національних стратегій. Країни Європи спрямовують свою зовнішню і внутрішню політику на прогресивні мож­ливості глобального інформаційного суспільства, на розвиток таких демократичних цінностей, як вільний обмін інформа­цією і знаннями, толерантність, повага до особливостей ін­ших людей.


Європейські уряди об'єднують зусилля у розробці регіо­нальної політики і нормативної бази для електронної комерції і новаторства, оптимізації глобальних мереж, боротьби з ком­п'ютерною злочинністю, забезпечення глобального доступу і участі в процесі становлення інформаційного суспільства.

Окінавська Хартія є закликом до ефективного міжнарод­ного співробітництва - політичного, економічного, гуманітар­ного, культурного - задля світового прогресу. В Документі виділені стратегічні напрямки діяльності за відповідними положеннями Хартії. Першочергово це стосується проведення економічних і структурних реформ, використання новацій, раціонального управління макроекономікою, точного плану­вання з боку ділових кіл і споживачів, використання переваг нових інформаційних технологій. Становлення глобального інформаційного суспільства обумовлює узгоджені європейські підходи до створення безпечного і вільного від злочинів кіберпростору, як записано в керівних принципах з безпеки інфор­маційних систем Організації Економічного Співробітництва і Розвитку (ОЕСР) про боротьбу із злочинністю в кіберпросторі. Необхідно також прийняти ефективні політичні рішення щодо актуальних проблем безпеки і довіри в кіберпросторі. Країни Великої Сімки розширюють співробітництво в рамках Ліонсь­кої групи з транснаціональної організованої злочинності, Паризького діалогу між урядами і приватним капіталом проти несанкціонованого доступу і комп'ютерних вірусів для без­пеки життєво важливих інформаційних інфраструктур.

Стратегія становлення інформаційного суспільства супро­воджується розвитком людських ресурсів, можливості яких мають відповідати вимогам інформаційної доби. Європейсь­кий Союз та національні уряди країн Європи зобов'язалися надати населенню європейських країн допомогу у підготовці, перекваліфікації та освіті протягом всього життя для діяльнос­ті і працевлаштування в інформаційному суспільстві, набуття навичок і роботи з мультимедійними технологіями.

Вирішення проблеми інформаційного розриву пов'язано із зустрічними ініціативами країн, що розвиваються, про участь у глобальному інформаційному процесі, трансформації економіки і менталітету суспільства; з прийняттям політичних рішень про національні програми інформаційного суспільства, підтримку інформаційних технологій і конкуренції в еко­номіці; створення відповідної нормативної бази, використання інформаційних технологій в соціальній сфері, заохочення муніципальних ініціатив.

Прогресивний розвиток у XXI столітті, як зазначається в Окінавській Хартії Глобального Інформаційного Суспільства, залежить від ефективного співробітництва. Учасників між­народного співтовариства. Головну роль повинні відігравати двосторонні і багатосторонні відносини, співробітництво з міжнародними організаціями та інститутами - міжнародними фінансовими інституціями (Світовим банком, Європейським банком реконструкції і розвитку), ЮНКТАД, ЮНЩО, ЮНДП або іншими міжнародними фондами. Пріоритетною є спів­праця з приватним сектором, з такими організаціями, як Гло­бальна ініціатива по ліквідації технологічного розриву СЕФ, Глобальний Бізнес-діалог з питань електронної торгівлі (ГБД), Форум інформаційного суспільства ЄС (ФІС) в поширенні інформаційних технологій в країнах з перехідною економікою, країнах, що розвиваються. Підкреслюється також важливість співробітництва з неурядовими організаціями, які мають унікальні можливості донести ідеї до громадськості, сприяти розвитку людських і суспільних ресурсів. Європейські уряди домовились про спільну стратегію і партнерство з міжнарод­ними організаціями з метою створення умов для розвитку ін­формаційних технологій. Для реалізації цієї мети створено Комісію з впровадження інформаційних технологій "Digital Opportunity Task Force" (ДОТ), завданнями якої визначено:

• формування політичного, правового та технологічного забезпечення європейського інформаційного суспільства, яке передбачає політичні консультації, підтримку міс­цевих ініціатив, створення умов для конкуренції, гнучку соціальну політику, нормативне забезпечення, вдоско­налення системи управління, підтримку зусиль МБР та інших міжнародних організацій в об'єднанні інтелекту­альних, фінансових та інформаційних ресурсів в рамках співробітництва за програмою "InfoDW";

• забезпечення вільного доступу до джерел інформації та інформаційних ресурсів, створення європейських техно­логічних стандартів для об'єднання мереж, що передба­чає мобілізацію ресурсів з метою розвитку інформаційної і комунікаційної інфраструктури, розробку спільної полі­тики урядів європейських країн, міжнародних органі­зацій, приватного сектору і неурядових організацій; під­тримка технологічних проектів відповідно до конкретних потреб країн, що розвиваються, виробництво спільних


інформаційних продуктів, включаючи національне прог­рамне забезпечення і створення електронних баз і банків даних національними мовами;

• збагачення інтелектуального потенціалу, спрямованого на можливості дистанційної освіти за новими напрям­ками життєдіяльності в інформаційному суспільстві, розробку інноваційних підходів з метою розширення традиційної технічної допомоги, створення об'єднаної мережі державного управління, освіти, законодавчої, науково-дослідницької діяльності;

• заохочення національної участі європейських країн у глобальній мережі електронної торгівлі, в рамках якої передбачаються консультації з можливостей електронної комерції, підтримка інформаційного бізнесу в країнах "нової демократії"; мобілізація ресурсів для підтримки підприємництва і ефективного використання інформацій­них технологій, забезпечення доступу на світові ринки, встановлення відповідної системи правил і впровадження конструктивних механізмів для їх реалізації.

До пріоритетів діяльності Комісії " Digital Opportunity Task Force " віднесено програму допомоги з впровадження сучасних інформаційних послуг та технологій в країнах, що розвиваються. Було прийнято рішення про сприяння розвитку телекомунікаційного сектору в цих країнах, створення системи правового регулювання інформаційної сфери, послуг і тех­нологій, а також про допомогу у підготовці кваліфікованих спеціалістів (так, Уряд Японії зробив заяву про фінансування цієї програми в розмірі 15 млрд. дол.).

Окінавська Хартія Глобального Інформаційного Суспіль­ства відкрила нові напрями співробітництва між Європою і світом, вплинула на політичні рішення європейських урядів та міжурядових інститутів.

Європейське співтовариство усвідомлює, що розвиток глобальної комунікації зупинити неможливо. Глобальні про­цеси впливають на національні та регіональні відносини, і завдання європейської спільноти полягає в узагальненні позитивних і негативних наслідків становлення інформаційного суспільства, трансформації демократичних інститутів, охорони повних прав і свобод людини в нових умовах, в захисті плюралізму і незалежності засобів масової комунікації, збереженні національного розвитку, культурної самобутності і мовного розмаїття країн Європи.

 

Доверь свою работу кандидату наук!
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь



Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 77 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2022 год. (0.037 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав