Читайте также:
|
|
Впровадження адміністративної юстиції в Україні є доцільним також з наступних міркувань:
а) адміністративна юстиція в демократичній, правовій державі втілює собою механізм захисту від незаконного втручання органів державної влади, їх посадовців в особисті справи громадян;
б) необхідність розподілу юрисдикційної праці судів виплаває із статей 125 і 127 Конституції України, які передбачають створення спеціалізованих судів;
в) розділ 31-й Цивільного процесуального кодексу України, який регулює проведення у сфері судового захисту прав громадян, містить норми, які по своєму змісту є адміністративно-процесуальними.
Щодо рішення проблеми впровадження адміністративної юстиції пропонується поступове створення адміністративних судів районної ланки.
Враховуючи складну економічну ситуацію в країні, мало коштів, які можна було б виділити з державного бюджету на створення адміністративних судів низової ланки, на першому етапі, створена внутрішня спеціалізація загальних судів, виділено на рівні місцевих судів адміністративних суддів, на рівні апеляційної судової інстанції судових колегій з адміністративних справ, на рівні касаційної інстанції вищих адміністративних судів.
На другому етапі ввести зовнішню спеціалізацію судів, створення адміністративних судів на всіх рівнях. Доцільно почати цю роботу з правового забезпечення організації діяльності цих органів, ухвалення відповідного розділу Закону України "Про судовий устрій".
Але справи про притягнення до відповідальності органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, їх посадовців, а також об'єднань громадян, необхідно віднести до юрисдикції адміністративних судів, які діятимуть з урахуванням норм кодексу адміністративного судочинства і Кодексу законів про адміністративні правопорушення.
У кодексі адміністративного судочинства необхідно передбачити провадження в таких справах:
1) про відновлення прав громадян і інших суб'єктів адміністративно-правових відносин;
2) про відшкодування шкоди заподіяного органами адміністративної юрисдикції, дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду;
3) про суперечки щодо розмежування компетенції між органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування;
4) про притягнення до відповідальності об'єднань громадян;
5) про відміну реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності об'єднань громадян і інших організацій і установ, реєстрація яких здійснюється місцевою держадміністрацією або виконкомом ради;
6) про адміністративну провину посадовців, які пов'язані з порушенням прав і свобод громадян.
30. Напрями правового забезпечення Адміністративного оскарження (позасудового захисту прав і свобод громадян)
Конституція України закріпила право громадян на судовий захист своїх і свобод. Реалізація цього права зараз пов'язана з певною складністю, рішення яких може затягнутися на роки, а, окрім того, і сам процес реалізації судового захисту прав і свобод громадян не такої вже і простий.
В той же час розгляд звернень громадян вищими у порядку підлеглості органами виконавчої влади або посадовцями дозволяє швидко виправити допущену помилку без судового проведення.
Конституція України і Закон України "Про звернення громадян" і деякі інші правові акти служить правовою основою впровадження механізму адміністративного оскарження рішень, дій і бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, засобів масової інформації, посадовця у порядку підлеглості вищестоящому органу або посадовцю.
Оскарження адміністративного рішення громадянином подається у порядку підлеглості вищестоящому органу або посадовій особі.
Процедура такого розгляду повинна бути впорядкована в Адміністративно-процедурному (процедуральному) кодексі України. При цьому орган, який розглядає скаргу, може чітко дотримуватися таких процесуальних основ, як:
своєчасно і об'єктивно розглядати їх скарги;
перевіряти факти;
ухвалювати рішення відповідно чинного законодавства;
забезпечувати їх виконання;
повідомляти громадян про час розгляду заяв і його розгляду.
Організація контролю за надходженням і реєстрації заяв громадян може здійснюватися відповідно інструкції діловодства центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також Порядком (Регламентом) роботи відповідного органу.
У нормативному акті може бути визначений хто (які органи), в які терміни проводять вибірковий, поточний контроль і одержують необхідну інформацію про стан розгляду звернень громадян відповідними адміністративним органами і посадовцями, а також здійснювати контроль за дотриманням законності при їх розгляді.
Оскільки найбільша кількість скарг громадян відноситься до сфер охорони здоров'я, соціального захисту, управління державним майном, охорона навколишніх середовищ, податкової і митної служби і т.п., доцільне у порядку державно-правового експерименту створити в системах органів виконавчої влади цих сфер окремі спеціальні підрозділи по розгляду скарг громадян, які повинні розглядати і вирішувати справи щодо скарг громадян в порядку, наближеному до судового провадження (так звана адміністративна "квазіюстиція").
Це вимагає ухвалення спеціального Закону орієнтованою назвою "Про порядок розгляду скарг громадян органами виконавчої влади", в якому необхідно закріпити компетенцію цих органів, основи їх взаємин з іншими органами виконавчої влади і т.п.. Процедурні питання діяльності органів "квазісудової" юстиції повинні бути врегульовані адміністративно-процедурним (процедуральним) кодексом України.
Дата добавления: 2015-01-30; просмотров: 105 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |