Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Зв'язок соціології праці з науками про працю.

Суспільна праця в силу своєї багатосторонності і важливості для функціонування суспільства вивчається комплексом соціальних, економічних, біологічних, правових наук. Ці науки розглядають різні аспекти суспільної праці. Соціологія та інші науки про працю тісно пов'язані, постійно взаємодіють, взаємозбагачуються висновками один одного. Є ряд прикордонних проблем, що досліджуються різними науками. Соціологія праці як і економіка праці розглядають стимулювання, розподіл і кооперацію праці, рух робочої сили, підвищення загальноосвітнього і кваліфікаційного рівня працівників, професійно - кваліфікаційне просування, дисципліну праці,тощо. Однак ці найважливіші для теорії і практики питання суспільної праці досліджуються соціологією праці та економікою праці з різних сторін.

Економіка праці вивчає механізм дії економічних законів у сфері праці, форми їх прояву в громадській організації праці. Економіку праці цікавить процес створення додаткової вартості, для неї важливими є трудові витрати на всіх стадіях відтворювального циклу. Соціологію ж праці цікавлять соціальні зв’язки, взаємодії та відносини, що виникають між працівниками. Наприклад, в стимулюванні праці економіка зосереджує свою увагу на оплаті праці, формує основи диференціації складових тарифної системи, розробляє практичні канали взаємозв'язків оплати праці з її результатами. Соціологія праці, віддаючи належне системі матеріальної винагороди, вивчає всю сукупність спонукань до праці, в тому числі такі стимули трудової активності, крім оплати праці, як зміст праці, його організація та умови, ступінь самостійності у праці, характер взаємовідносин у колективі, тощо. Іншим прикладом особливих підходів економіки та соціології праці служить розгляд крізь їх призму такої форми трудової поведінки, як суміщення професій. Сумісництво професій економіка праці розглядає як фактор підвищення інтенсивності праці, скорочення втрат робочого часу, виконання робіт з меншою чисельністю працюючих і, отже, як чинник зростання продуктивності праці. Соціологію праці цікавлять мотиви, які спонукають працівників до освоєння інших спеціальностей, вплив сумісництва професій на розвиток особистості працівника, ступінь його задоволеності працею, розробка комплексу чинників, що орієнтують працівника на сумісництво.
4. Основні поняття та категорії.

Категорії соціології праці поділяються на три групи:

• категорії визначеності (суб'єкт праці, зміст праці, його форма і характер та ін.).

Вони відповідають на питання "хто?" щодо категорії "суб'єкт соціально-трудових відносин", котрим виступає насамперед працівник як основний елемент соціально-трудових спільнот і організацій, і на питання "що таке?" — щодо категорії "праця" як предмет дослідження;

• категорії обумовленості (мотиви діяльності, умови трудової діяльності, потреби, інтереси та ін.), що відповідають на питання "чому", або чим зумовлено те, що суб'єкт праці чинить саме так, а не інакше;

• категорії вибору, що відповідають на питання "навіщо?" (це насамперед мотивація, стимулювання праці та ін.).

Як бачимо, категорії визначеності дають уявлення про сутнісні характеристики праці. А категорії обумовленості й вибору допомагають описати працю як вид соціальної діяльності, що безпосередньо позначається на соціалізації індивіда, на змінах його соціального статусу.

Соціальні процеси в такому разі можна розглядати як трудову діяльність, що проявляється у змінах станів соціальних груп, колективів, окремих працівників, тобто в змінах їхнього соціального стану (статусу) у сфері праці.

Не обійтись у дослідженнях без наступних категорій. Соціальна взаємодія - це форма зв'язку між спільнотами і явищами. Поза взаємодією жодна спільнота, жодне явище в суспільстві існувати не може. Тому взаємодія є універсальною властивістю спільнот і явищ і реалізується в результаті взаємної дії їх один на одного. Причому якщо взаємодія матеріальних систем являє собою обмін речовиною, енергією, інформацією, то специфічний зміст соціальної взаємодії полягає в обміні діяльністю. Все різноманіття соціальних взаємодій можна об'єднати в такі основні групи: кооперація – співробітництво взаємодіючих соціальних груп чи індивідів для вирішення спільних завдань, конкуренція – індивідуальна чи групова боротьба за володіння дефіцитними цінностями (гроші, власність, престиж, влада), конфлікт, – приховане чи відкрите зіткнення груп чи осіб з метою усунути чи завадити один одному у досягненні поставленої мети.

В результаті постійних взаємодій виникають соціальні відносини. Сутність соціологічного пізнання полягає в розгляді суспільства як системи соціальних відносин. Досить поширеним є розуміння соціальних відносин як синоніма суспільних відносин. У соціології термін «соціальні відносини» використовується у вузькому сенсі - для позначення особливого зрізу в системі суспільних відносин. Виокремлення особливого їх типу, що характеризує індивіда як представника певного класу, етносу, нації, професійно-кваліфікаційної групи, тощо. Виокремлюють такі типи відносин як панування, підкорення, лідерство, аутсайдерство, остракізм (вигнання), стигмації (навішування ярликів).

Соціальні відносини визначаються становищем різних соціальних спільнот, їх ставлення один до одного за різними властивостями і ознаками. Найважливішими соціальними ознаками є: ставлення до засобів виробництва та суспільної власності; роль у суспільній організації праці; зміст та умови праці; рівень освіти та кваліфікації; ступінь забезпеченості соціальною інфраструктурою; способи отримання і величина особистих доходів; цінності, ціннісні орієнтації, потреби, інтереси і мотиви трудової поведінки; тип трудової поведінки. Вивчати соціальні відносини - значить визначати об'єктивне становище різних соціальних спільнот у системі суспільного виробництва. Крім того, соціальні відносини проявляються в комунікаційних зв'язках між цими спільнотами, у взаємному обміні інформацією для впливу на поведінку і результати діяльності. Соціальні відносини включають також оцінку свого власного становища порівняно зі становищем інших. Така оцінка коригує інтереси і поведінку соціальних спільнот, а також окремих працівників, впливає на їх формування. Соціальні відносини завжди існують і реалізуються в межах соціальних структур, основним елементом яких виступають різні соціальні групи. Різноманіття соціальних груп - професійних, кваліфікаційних, освітніх, демографічних, територіальних та інших - формує різні зрізи соціальної структури. Сукупність соціальних відносин між групами працівників, що різняться становищем в економічному і духовному житті, рівнем і джерелом доходів, способом життя, типом свідомості, а також весь комплекс умов і факторів їх життєдіяльності складають зміст соціальної сфери суспільства. Вивчення соціальної сфери, поряд з вивченням структури і соціальних відносин, передбачає аналіз чинників, що її обумовлюють, що впливають на соціальну поведінку груп і особистостей. Такий підхід дозволяє виявити соціально-типове, а не тільки індивідуальне в поведінці людей.

Фундаментальними поняттями соціології праці є поняття соціального статусу та соц. ролі. Статус - позиція, становище людини в соц. групі або в соц. структурі суспільства. Йому відповідає поняття ролі, яке відображає динамічний аспект соціального статусу. Одна людина володіє безліччю статусів: чоловік, батько, син, інженер, директор і тощо, серед них є головний, характерний для даної людини, з яким його ідентифікують. Найчастіше це пов'язано з трудовою діяльністю, місцем роботи. Головним є той статус, який визначає стиль, спосіб життя, коло знайомих, манеру поведінки. Розрізняють соціальний і особистий статус. Соціальний - становище людини в суспільстві, яке він займає як представник великої соціальної групи - професія, клас. Особистий статус - становище індивіда в малій групі, воно залежить від того, як його оцінюють і сприймають члени цієї групи. Роль - набір прав і обов'язків, які за традицією суспільство закріплює за цією позицією (статусом). У кожній ролі своє коло прав та обов'язків, які визначаються або законом, або звичаєм. Отож, статус - місце в соціальній структурі суспільства, включає в себе кілька ролей, кожна з яких має певне коло прав та обов'язків. Статус вказує місце, а роль спосіб поведінки.




Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 27 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | <== 15 ==> | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав