Читайте также:
|
Хворі на ССД, уперше виявлену чи в період загострення, підлягають стаціонарному лікуванню в спеціалізованих ревматологічних відділеннях обласних чи міських лікарень. Хворі на ССД в період ремісії захворювання за умови призначення адекватної терапії мають знаходитися під наглядом лікаря ревматолога за місцем проживання в районних поліклініках.
Орієнтовна тривалість лікування у стаціонарних умовах (спеціалізовані ревматологічні відділення) – 10-14 діб за умови підбору адекватної ефективної фармакотерапевтичної програми, поліпшення клінічних та лабораторних ознак захворювання.
Діагностика*
А.ВЕЛИКИЙ КРИТЕРІЙ:
Проксимальна склеродермія: симетричне потовщення, натяг та індурація шкіри пальців і шкіри проксимальніше п’ястно-фалангових і плюсне-фалангових суглобів. Можливі пошкодження кінцівок, обличчя, шиї, тулуба (грудної клітини і живота).
Б.МАЛІ КРИТЕРІЇ:
1. Склеродактілія: вищеописані зміни шкіри не виходять за межі пальців
2. Остеоліз кінчиків пальців, як результат ішемії
3. Фіброз базальних відділів легень: ознаки компактного або кістозного фіброзу, переважно в базальних відділах обох легень, що виявляються при стандартній рентгенографії грудної клітки; може приймати вигляд дифузного стільникового малюнка або «стільникової легені». Ці зміни не повинні бути пов'язані з первинним захворюванням легень.
При наявності одного великого чи двох малих критеріїв можна поставити діагноз ССД.
Чутливість становить 97%, специфічність – 98%.
Примітка * відповідає рекомендаціям Американської Колегії Ревматологів (ACR) 1980 року.
Лікування
1.Лікування антифіброзними засобами.
2.НПЗП при вираженому суглобовому синдромі в комбінації з глюкокортикостероїдами.
3.ГКС при підгострому та гострому перебігу ССД з II або III ступенями активності процесу.
4.Блокатори кальцієвих каналів.
5.Антиагреганти.
6.Інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ).
7.Простагландини.
8.Антикоагулянти прямі та непрямі.
9.Лікувальна гімнастика, масаж і локальна терапія.
Критерії ефективності та очікувані результати лікування
1. Зменшення або відсутність клінічних ознак синдрому Рейно.
2. Стабілізація і відсутність прогресування шкірних симптомів склеродермії.
3. Зворотній розвиток, відсутність або мінімальне ураження внутрішніх органів.
4. Позитивна динаміка лабораторних показників активності запального процесу. Тема 6. Системні васкуліти
Системні васкуліти – гетерогенна група захворювань, основною морфологічною ознакою яких є запалення судинної стінки, а спекрт клінічних проявів залежить від типу, розмірів і локалізації уражених судин і важкості супутніх запальних порушень (Насонов Е.Л., 1999). Системні васкуліти відносять до найбільш важких форм хронічної патології людини.
При системних васкулітах запалення судин є сутністю патологічного процесу, на відміну від інших ревматичних захворювань, при яких васкуліт постає лише компонентом захворювання, наприклад, при ревматоїдному артриті, дифузних захворювань сполучної тканини, ревматизмі тощо. Системні васкуліти характеризуються поширеним ураженням судин, ішемією і порушенням функції відповідної зони чи системи органів. Клінічний протокол
надання медичної допомоги хворим із вузликовим поліартеріїтом (ВП)
Код МКХ 10: М30.0
Ознаки та критерії діагностики захворювання
ВП – некротизуюче запалення середніх і дрібних артерій без гломерулонефрита або васкуліта артеріол, капілярів і венул.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 116 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |