Читайте также:
|
Хворі на реактивний артрит, уперше виявлений або в періоді загострення захворювання, підлягають стаціонарному лікуванню в спеціалізованих ревматологічних відділеннях обласних чи міських лікарень. Хворі на реактивний артрит в період ремісії захворювання за умови призначення адекватної терапії можуть знаходитися під наглядом лікаря ревматолога за місцем проживання в районних поліклініках.
Орієнтовна тривалість лікування у стаціонарних умовах (спеціалізовані ревматологічні відділення) – 10-14 діб за умови визначення етіологічного фактору, підбору адекватної ефективної фармакотерапевтичної програми, поліпшення клінічних та лабораторних ознак захворювання.
Класифікація реактивних артритів:
1. Артрити урогенітального походження.
2. Артрити, пов'язані з кишечними інфекціями, а саме:
Chlamydia trachamatis,
Yersinia enterocolitica,
Salmonella enteritidis,
Campylobacter jejuni,
Schigella flexneri.
3. Артрити, які викликані іншими інфекціями (віруси, бактерії, спірохети).
4. Септичні артрити.
Діагностика
1. Типове ураження суглобів (периферичне, асиметричне, олігоартикулярне, нижні кінцівки, особливо колінні та гомілковоступеневі суглоби).
2. Типовий анамнез (діарея, уретрит) і/або клінічні прояви інфекції вхідних воріт.
3. Пряме виявлення збудника у вхідних воротах (наприклад, зіскрібок з уретри на хламідії).
4. Виявлення специфічно аглютинуючих антитіл з достовірним підвищенням титрів (наприклад, щодо ентеропатичних збудників).
5. Наявність НLА-В27 антигену.
6. Виявлення субстрату збудника за допомогою ланцюгової реакції полімерази або специфічних моноклональних антитіл.
Достовірний реактивний артрит встановлюється при наявності критеріїв 1 плюс 3 або 4, або 6. Ймовірний реактивний артрит є при наявності критеріїв 1 плюс 2 і/або плюс 5. Можливий реактивний артрит передбачається при наявності критерію 1.
КЛІНІЧНІ КРИТЕРІЇ
1 Асиметричний артрит нижніх кінцівок.
2 Урогенітальне запалення (уретрит, простатит, цистіт, баланіт) або ентероколітичні прояви.
3 Запалення очей (увеїт, кон’юктивіт).
4 Ентезопатії, тендиніти, тендовагініти, м'язовий біль, біль у п'ятках.
5 Ураження шкіри та слизових оболонок.
6 Вісцеральні прояви – нефрит, кардит (зустрічаються рідко).
7 Рецидиви клінічних проявів – часто.
8 Тісна асоціація з антигеном HLA-B27.
Лікування
1.Етіотропна терапія ( при хламідійному артриті протягом 10-30 діб):
а) тетрацикліни;
б) макроліти;
в) фторхінолони.
НПЗП.
3.Глюкокортикостероїди переважно локально.
У виняткових випадках системно вводять ГКС курсом при важкому перебігу та наявності несуглобових проявів.
4.Базові препарати (при хронізації артриту).
5. Препарати системної ензимотерапії.
6.Еубіотики (при вираженому дисбактеріозі).
Критерії ефективності та очікувані результати лікування
1. Нормалізація або зменшення клінічних проявів захворювання.
2. Відсутність збудника в зіскрібках/мазках, посівах; відсутність або зниження титру специфічних антитіл у сироватці крові.
Клінічний протокол
надання медичної допомоги хворим із синдромом Рейтера
(хвороба Рейтера, уретро-окуло-синовіальний синдром)
Код МКХ 10: М02.3
Ознаки та критерії діагностики захворювання
Синдром Рейтера – запальне захворювання, при якому спостерігається хронологічний зв'язок розвитку уретрита, артрита та кон’юктивіта з урогенітальною або кишковою інфекцією.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 101 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |