Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Наука– це система знань, що розкривають картину розвитку світу (включає систему знань про дійсність і діяльність щодо вироблення та теоретичної систематизації нових знань).

Читайте также:
  1. A) Закрытую систему
  2. ERP — информационная система масштаба предприятия
  3. I Операционная система ОС Unix
  4. I Операционная система ОС Unix
  5. I Операционная система ОС Unix
  6. I. Система социального регулирования общественных отношений.
  7. I. Система социального регулирования общественных отношений.
  8. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
  9. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
  10. II. Общество как социальная система, её основные системные признаки

Об'єкт дослідження –це те, на що спрямовані дослідницькі зусилля тієї або іншої науки (або групи наук).

Предмет дослідження – це частина об'єкту, що безпосередньо досліджується наукою.

Метод дослідження – сукупність способів і прийомів, що використовуються наукою для вивчення предмета.

Теорія держави і права– це фундаментальна юридична наука, що досліджує основні загальні закономірності виникнення, функціонування та розвитку держави й права, а також узагальнює і систематизує методологію пізнання правових явищ і юридичну техніку.

 

 

Філософія вивчає загальні зв'язки та взаємодію в розвитку природи, суспільства, мислення, а також формує методологічну основу наукового пізнання світу.

Історія вивчає минулий розвиток людського суспільства в його розмаїтті, досліджує історичні факти, події і процеси з метою встановлення хронологічно достовірної картини розвитку суспільства.

Соціологія вивчає суспільство як цілісну систему, а також окремі соціальні структури, інститути, процеси, явища.

Економічна теорія вивчає виробничі відносини, обмін і споживання товарів, робіт і послуг, тобто закономірності розвитку та функціонування економіки.

Політологія вивчає політичну реальність, тобто закономірності розвитку та функціонування влади в державі, політичних інститутів, відносин, свідомості і т.п.

Теорія держави і права вивчає державу і право в їх єдності та взаємодії.

 

 

Філософія права – це наука, що вивчає саму ідею права, тобто розуміння та визначення права в його розмежуванні і співвідношенні із законом.

Теорія держави і права – це наука, що вивчає державу і право як юридичні явища в суспільстві (на рівні безпосередньо юридичної догматики).

Соціологія права – це наука, що вивчає дію права, опосередковану іншими (неюридичними) факторами і процесами.

 

 

Період становлення ТДП. Головна увага приділяється проблемам держави. Право практично ігнорується. Однак в 1919 р. було створене перше радянське визначення права. В 20-і роки з'явилися перші програми та навчальні посібники із загальної теорії держави і права. В 1932 р. вийшов навчальний посібник для комвузів «Вчення про державу і право» за редакцією Є.Б.Пашуканіса.

Період формування ТДП як самостійної науки. У центрі уваги проблеми сутності, поняття та змісту права, а також ролі і функцій держави. Негативну роль у цей період зіграли помилкові теоретичні концепції А.Я.Вишинського, вплив «культу особистості» на розвиток юридичної науки в цілому і ТДП зокрема. В 1940 р. вийшов підручник з теорії держави і права С.А.Голунського і М.С.Строговича, що зіграв позитивну роль в подальшому формуванні та розвитку ТДП.

Період розвитку ТДП як самостійної науки. Видається значна кількість робіт, присвячених питанням держави і права. Особлива увага приділяється проблемам законності та правопорядку, системи права, кодифікації законодавства та ін. Однак при цьому спостерігається однобічний підхід до аналізу цих проблем, в основі якого лежить, насамперед, класове вчення про державу і право.

Період реформування та оновлення загальнотеоретичної юридичної доктрини.Відхід від класової ідеології як єдино вірної в дослідженні проблем держави і права. Приділяється увага, насамперед, соціальним якостям держави і права. Розробка проблем методології юридичної науки. На перше місце виходять проблеми державного будівництва, демократії, побудови громадянського суспільства та правової держави.

 

Енциклопедія права – це навчальна дисципліна, що включає систему елементарних (початкових, вступних) знань про державу й право, що вже сформувалися; є частиною теорії держави і права як навчальної дисципліни.

 

 

Функції теорії держави і права –це основні напрямки дослідження, що визначають сутність і головне призначення даної науки в дослідженні держави і права.

Онтологічна функція теорії держави й права полягає в пізнанні (констатаційна) і поясненні (інтерпретаційна) явищ державно-правової дійсності.

Еврістична функція теорії держави і права полягає у відкритті та дослідженні нових закономірностей функціонування держави і права.

Методологічна функція теорії держави і права полягає у формулюванні, узагальненні та систематизації методів, понять, категорій, термінів, конструкцій і т.п., що мають загальноправове значення.

Політична функція теорії держави і права полягає у формуванні наукових основ внутрішньої і зовнішньої державної політики, забезпеченні науковості державного управління, а також розробці стратегії здійснення державної влади.

Практично-організаторська функція теорії держави і праваполягає у формулюванні наукових рекомендацій з вирішення численних практичних проблем державно-правового будівництва, а також розробці тактики здійснення державної влади.

Ідеологічна функція теорії держави і права полягає у виробленні та систематизації ідей про державу і право, створенні наукової основи для формування та розвитку громадянського суспільства і правової держави.

Прогностична функція теорії держави і права полягає у встановленні та оцінці тенденцій державно-правового розвитку і обґрунтуванні перспектив наступного розвитку держави й права.

 

 

Методологія –1) вчення про методи; 2) сукупність, система методів, що використовуються у процесі дослідження предмета.

Загальнонаукові методи –це сукупність методів, що використовуються усіма (або більшістю) суспільними науками в процесі дослідження об'єкта та предмета.

Приватно-наукові методи –це методи, що використовуються тією або іншою конкретною наукою (групою наук) для дослідження предмета.

Спеціальні методи– це методи, що є приватно-науковими для інших наук, але використовуються конкретною наукою з метою одержання більш повної та достовірної інформації про предмет дослідження.

Діалектичний метод передбачає дослідження держави і права на основі взаємозв'язку та взаємодії суспільних явищ.

Метафізичний метод передбачає дослідження держави і права як таких у конкретний період на основі надчутливих принципів.

Логічний метод передбачає дослідження держави і права на основі використання прийомів формальної та діалектичної логіки.

Історичний методпередбачає дослідження держави і права з урахуванням послідовної змінюваності історичних етапів поступального розвитку держави і права.

Метод порівняльного правознавства (правової компаративістики) передбачає порівняльне дослідження різних держав і правових систем.

Формально-юридичний метод передбачає дослідження держави і права як правових явищ (на рівні юридичної догматики).

Метод правового моделюванняпередбачає дослідження держави і права як моделей правових явищ і встановлення на їх основі якостей держави і права як явищ реальної дійсності.

Метод правового експериментупередбачає дослідження держави і права як певних правових явищ в їх взаємодії з іншими (правовими та неправовими) явищами.

Кібернетичний метод передбачає дослідження держави і права як зовні керованих систем.

Синергетичний метод передбачає дослідження держави і права як самокерованих систем.

Статистичний метод передбачає дослідження держави і права як систем певних статистичних закономірностей на основі використання кількісних показників.

Соціологічний метод передбачає дослідження держави і права за допомогою збору, аналізу та оцінки емпіричної правової інформації.

 

 

Безпосередній (прикладний) вплив ТДП на юридичну практику виражається в тому, що теорія держави і права:

- розробляє наукову основу для застосування того або іншого методу правового регулювання;

- допомагає у визначенні правових засобів, необхідних для досягнення цілей правового регулювання;

- допомагає правильно усвідомлювати та застосовувати правові норми;

- розробляє, узагальнює і систематизує юридичну техніку.

Непрямий вплив ТДП на юридичну практикуопосередковується галузевими юридичними науками й, тим самим, характеризує загальноправову, міжгалузеву взаємодію, системні зв'язки в праві і т.п.


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 16 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав