Читайте также:
|
|
Реформування економіки України передбачає її тісну інтеграцію у світове господарство. Однак нині, на жаль, Україна ще слабо представлена на світовому ринку. Це зумовлено низкою чинників, найважливішими серед яких є глибокий спад, який охопив вітчизняну економіку в 1990-х роках, застаріла технічна база, здеформована структура економіки, незакінченість виробничого циклу на момент відновлення незалежності, виснажені природні ресурси, непослідовність економічної політики, внутрішні проблеми та суперечності, пов'язані з процесами державотворення та ін. У зв'язку з цим нині важливим є розроблення основних напрямів і конкретних заходів ефективної інтеграції України у світо господарську систему.
Інтеграцію України у світове господарство потрібно здійснювати поступово з формуванням відповідних макро- та мікроекономічних передумов. Зокрема макроекономічними передумовами є лібералізація економіки, її системна ринкова трансформація та реструктуризація, зняття інвестиційних і торговельних бар'єрів, створення ефективного господарського середовища. Мікроекономічні передумови пов'язані з активізацією участі українських підприємств у системі міжнародного поділу праці на основі глобальної ділової стратегії.
Реалізація макро- та мікроекономічних передумов інтеграції національного господарства у світо господарську систему вимагає належної економічної політики. Йдеться передовсім про забезпечення суверенітету України у світо господарських зв'язках, гарантування її національної зовнішньоекономічної безпеки.
Створення важливих для повноцінної глобалізації національної економіки України передумов вимагає певного часу та чималих зусиль, оскільки Україна тривалий період була ізольованою від світових інтеграційних процесів.
Незважаючи на економічну та наукову-технічну відсталість, Україна має певні передумови для здійснення незалежної, спрямованої на забезпечення її національних інтересів, інтеграційної стратегії - належний ресурсний потенціал, сприятливий клімат, вигідне геополітичне розташування, висококваліфіковану та водночас дешеву робочу силу, концентровану мережу науково-дослідних установ.
Однак повноцінній інтеграції в систему міжнародного поділу праці та світового господарства перешкоджають непослідовність економічної політики уряду, відсутність чітко виробленої зовнішньоекономічної стратегії.
Основними принципами вироблення зовнішньоекономічної стратегії України мають бути взаємовигідність міжнародних економічних стосунків, забезпечення максимальної господарської свободи безпосередніх виробників та експортерів продукції, а також відкритість економіки України, її участь в регіональних і міжнародних валютно-фінансових структурах.
Невід'ємними елементами зовнішньоекономічної стратегії на сучасному етапі є:
- формування потужного експортного потенціалу країни;
- створення сприятливого інвестиційного середовища;
- використання конкурентних переваг у міжнародному поділі праці;
- розвиток зовнішньоекономічної інфраструктури;
- поетапна інтеграція в європейські та світові структури.
Реалізація зовнішньоекономічної стратегії передбачає вибір
регіональних пріоритетів. І хоча офіційно проголошено прагнення України інтегруватися в західноєвропейські структури, все ж події зі створення єдиного економічного простору між Україною, Росією, Білоруссю та Казахстаном засвідчують невизначеність та підтверджують постійне балансування України між Сходом і Заходом. Варто пам'ятати, що орієнтація на слаборозвинуті ринки країн СНД може призвести до поглиблення проблеми низької конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг.
Головним пріоритетним напрямом регіональної економічної інтеграції України має стати Європейський Союз. Вступ до ЄС підвищив би міжнародний авторитет України, відкрив доступ до капіталу та новітніх технологій розвинених країн і підвищив конкурентоспроможність національної економіки загалом.
Інтеграція в ЄС має бути поетапною з урахуванням усіх можливих наслідків кожного кроку. Поспішні ухвали можуть призвести до витіснення вітчизняної продукції з європейського ринку та до значних втрат національних товаровиробників.
Першим кроком до такої інтеграції має бути вступ до СТО. Україна очікує на входження до цієї міжнародної торговельної організації. Поміж тим, для вступу у СТО потрібно дотримуватися курсу вільного режиму зовнішньої торгівлі з поступовим усуненням торговельних бар'єрів, усебічно розвивати конкуренцію, не виходити за межі передбачених експортно-імпортних режимів тощо.
З країнами СНД варто було б розвивати торговельно-економічне співробітництво на корпоративному рівні, виходячи з критеріїв доцільності й ефективності. На взаємовигідній основі варто також налагоджувати співпрацю з іншими інтеграційними угрупованнями та країнами світу, зокрема розвиненими, пам'ятаючи, що саме в них накопичено великий досвід ринкового господарювання.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 103 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |