Читайте также:
|
За глибиною аналізу виділяють:
Розвідувальне (пілотажне) дослідження в більшості використовують як попередній етап глибоких і масштабних досліджень, як засіб отримання додаткової інформації про об'єкт і предмет дослідження, уточнення і коректування програми, інструментарію дослідження (наприклад, анкет), гіпотез і завдань дослідження тощо, а також для виявлення труднощів, які можуть зустрічатися у ході його проведення.
Описове (інформаційне) дослідження – більш складний вид соціального дослідження. За своїми цілями і задачами вони передбачає отримання емпіричних даних, що дають відносно цілісне уявлення про соціальні явища, їх структурні елементи. Описове дослідження застосовується тоді, коли об'єктом соціологічного аналізу є відносно велика спільність людей. Такими можуть бути, наприклад, трудові колективи великих підприємств соціальні організації та інститути, населення міста, села, регіону тощо.
Найскладнішим видом соціологічної розвідки є аналітичне дослідження. Головною метою його служить розкриття причин, які викликали до життя певне явище і зумовили його характер, тенденції розвитку, динаміку змін, гостроту суперечностей та інші притаманні йому риси. Для збирання інформації в процесі аналітичною дослідження використовують комплексні методики, які взаємодоповнюють одна одну.
Залежно від форми та періодичності проведення соціологи виділяють разові і повторні соціологічні дослідження. Разове дослідження використовують з метою отримати дані про статичні, кількісні характеристики об'єкта аналізу в момент вивчення, його рідко проводять ізольовано. Найчастіше разовому дослідженню відводять допоміжну роль у більш складних розвідках. Щоб визначити і відобразити зміни об'єкта, тенденції його розвитку необхідно пронести низку розвідок, які в соціології одержали назву повторних досліджень. Типовий приклад повторного дослідження – періодичні суцільні та вибіркові переписи населення, моніторингові та панельні дослідження.
Соціологічний моніторинг – збирання первинної емпіричної інформації за спеціальною методикою, яка передбачає регулярне обстеження генеральних сукупностей (населення країни, регіону тощо) вибірковим методом за стандартною процедурою та усталеною системою показників.
В організаційно-методичному плані будь-яке соціологічне дослідження включає ряд послідовних, взаємопов'язаних етапів.
Основні етапи соціологічного дослідження:
1. Виявлення проблемної ситуації та формулювання проблеми наукового дослідження.
2. Розробка програми та інструментарію соціологічного дослідження.
З. Збір інформації (польовий етап).
4. Обробка та аналіз інформації.
5. Узагальнення результатів та написання звітів, вироблення рекомендацій щодо усунення проблеми.
Важливим етаном соціологічного дослідження є розробка його програми. Побудова програми дослідження – викладення і обґрунтування логіки та методів дослідження відповідно до поставлених завдань. Програма – науковий документ, у якому обґрунтовуються методологічні і методичні прийоми дослідження соціального явища або процесу.
Програму соціологічного дослідження в структурному плані можна умовно розділити на 2 частини: методологічну і методичну.
Методологічна частина включає у себе формулювання і обґрунтування проблеми, визначення мети і завдань дослідження, об'єкта і предмета дослідження; системний аналіз предмета дослідження; формулювання гіпотез; інтерпретацію (роз’яснення) та операціоналізацію (у яких питаннях будуть реалізовуватися заміри основних показників, через які індикатори) основних понять дослідження
Методична частина – вибір і опис методів збирання первинної соціологічної інформації (опитування, аналіз документів, спостереження, експеримент); розробку інструментарію (питальника, бланка спостереження тощо);визначення досліджуваної сукупності, розробку вибірки дослідження;обґрунтування логіки,визначення методів аналізу та інтерпретації зібранної первинної соціологічної інформації; розробку стратегічного, методлогічного, робочого планів дослідження.
Вся чисельність соціальних об’єктів, які є предметом вивчення у межах, окреслених програмою соціологічного дослідження, утворює генеральну сукупність. Наприклад, населення країни чи міста, певна соціальна група.
Вибіркова сукупність – певна кількість елементів генеральної сукупності, відібраних за певними правилами. Вибіркова сукупність відтворює генеральну сукупність за певними важливими для дослідження ознаками; наприклад, має такі ж пропорції за статтю, віком, місцем проживання респондентів як генеральна сукупність.
Важливими для розуміння якості дослідження є поняття репрезентативності вибірки та помилки репрезентативності. Репрезентативність вибірки – здатність вибіркової сукупності відтворювати основні характеристики генеральної сукупності. Помилка репрезентативності – відхилення вибіркової сукупності за певними характеристиками від генеральної сукупності. Під час публікації результатів дослідження в ЗМІ ці показники обов’язкові для публікації разом з часом проведення та об’ємом вибіркової сукупності, і є ознакою надійності інформації.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 206 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |