Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Підготовка вчителя до занять.

Підготовка вчителя до занять у майстернях складається з:

підготовки вчителя до навчального року – підготовка вчителя до наступного навчального року починається після закінчення поточного. Учитель праці перевіряє устаткування та інструменти і невеликі несправності усуває сам. Якщо потрібний середній капітальний ремонт, то він складає заявку і звертається через дирекцію школи за допомогою до промислових підприємств, які є поблизу школи. Планування навчальної роботи починається з вивчення шкільної програми і пояснювальної записки. У пояснювальній записці розкриваються завдання занять, а також деякі вказівки методичного характеру щодо організації навчального процесу, використання наочних посібників, перевірки й оцінки діяльності учнів. У програмі визначено обсяг знань, умінь і навичок, яких повинні набути учні на заняттях. Зміст навчального матеріалу розписано по класах.

Після вивчення шкільної програми вчитель вибирає вироби, які підуть об’єктами роботи для учнів.Виріб повинен складатися з операції, передбачених навчальною програмою. Підібравши вироби, можна переходити до складання календарно-тематичного плану за формою, його складають для того, щоб передбачити скільки потрібно матеріалів, коли їх слід придбати і яким додатковим устаткуванням та інструментами поповнити майстерні. Залежно від місцевих умов календарно-тематичний план можна складати відразу на навчальний рік, на півріччя або чверть.

підготовка вчителя до навчальної теми. Головним етапом у підготовці є розробка системи уроків. Під системою уроків розуміють таку систему, яка сприяє виконанню навчально-виховних завдань. Система створює в учителя загальну дидактичну картину, що стосується навчальної теми, бо визнає типи уроків, зв’язки між ними, методи навчання, об’єкти роботи учнів. Знаючи зміст кожного заняття, учитель має можливість визначити підготовленість учнів і поставити перед ними завдання для повторення теоретичного матеріалу.

підготовка вчителя до уроку. У підготовці вчителя до уроку можна виділити заходи для підвищення виробничої кваліфікації, організаційні і методичні заходи. Знання вчителя повинні бути глибшими, ніж знання дітей, яких повинні набути учні, тому вчитель повинен читати багато літератури та посібників з слюсарної, столярної і електромонтажної справи. Методична підготовка вчителя до уроку починається з роботи над навчальною літературою. Учитель переглядає матеріал шкільного підручника і орієнтується на нього. До початку заняття вчителеві рекомендується самому виготовити об’єкт, який він запланував дати учням. Якість проведення уроку залежить значною мірою від підготовки вчителем організацій них питань. Кожен учень повинен бути забезпечений комплектом різальних і вимірювальних інструментів, а також належною кількістю заготовок. Підготовка вчителя до уроку закінчується складанням урочного плану.(1.тема 2.мета 3.об’єкт роботи 4.устаткування та інструмент 5.хід уроку)

Планування роботи.

Однією з передумов правильної організації навчального процесу є планування роботи шкільних майстерень. Лише знаючи наперед, які саме об’єкти доведеться виготовляти, можна розподілити їх по класах і в часі. На підставі плану роботи шкільних майстерень складають календарно-тематичні плани для роботи в окремих класах, тобто для кожного класу вибирають такі об’єкти роботи, які відповідають навчальній програмі. Роботу, що проводиться в майстернях, і всі матеріальні цінності треба обліковувати. Для цього заводять 2 книги: в одній обліковують устаткування, інструмент, пристрої, матеріли, а в другій – готову продукцію. Книги обліку потрібні для фінансової перевірки. До планування роботи також входить забезпечення навчальної майстерні необхідними матеріалами.

44) Методичні поради до організації і проведення уроків та дотримання ПТБ Організація трудового навчання характеризується формою навчальної роботи (урок, виробнича практика, гурткові заняття та ін.); формою організації роботи учнів (фронтальна або гру­пова, бригадна або ланкова, чи індивідуальна, за розподілом пра­ці); формою організації навчання (групова, коли навчання про­водиться в складі групи учнів, і індивідуальна, коли навчання проводиться окремо з кожним учнем).

До уроку ставлять такі специфічні вимоги (поради):

Чіткість дидактичної мети. На кожному уроці, як правило, розв’язуються дидактичні завдання, одне з яких є провідним. При підготовці до занять учитель праці вирішує, які дидак­тичні завдання слід вважати головними на уроці, розглядає їх як мету і відповідно до цього будує урок.

Нерозривність освітніх і виховних завдань. Навчання повин­но бути виховуючим. Цю вимогу ставлять до всіх навчальних предметів. Учням слід прищепити цілий комплекс позитивних якостей: патріотизм, повагу до старших, чесність і багато інших.

Правильний добір навчального матеріалу для кожної части­ни уроку. Підбираючи навчальний матеріал, треба врахову­вати такі фактори: мету уроку; знання і вміння, набуті учнями на заняттях; знання учнів з основ наук; фізичний розвиток учнів.

Доцільний добір методів навчання для кожної частини уроку. Мети уроку вчитель не зможе досягти, не поєднуючи різні мето­ди і прийоми роботи.

Основою уроку в майстернях є самостійна робота учнів, яка починається з того, що вони ознайомлюються з завданнями, продумують, в якій послідовності і з застосуванням яких інструментів та пристроїв його треба виконувати.

Крім того, під час самостійної роботи вчитель перевіряє зун.

Колективна праця учнів поєднується з самостійністю кож­ного учня. Встановилося чотири основні форми організації пра­ці учнів: фронтальна, ланкова, індивідуальна та з розподілом праці. До оцінки кожної з них треба підходити з двох точок зору. По-перше, як вона сприяє формуванню вмінь і навичок, набу­ванню знань; по-друге, яка з них дає можливість створити пов­ніше, чіткіше уявлення про організацію праці на сучасних про­мислових підприємствах.

Організаційна чіткість уроку. Кожний урок повинен бути чітким щодо організації його проведення. Особливістю уроку в майстернях є те, що це здебільшого урок продуктивної праці учнів.Щоб забезпечити безперервну роботу учнів, учитель стежить насамперед за станом устаткування, бо несправність його під час роботи в умовах навчальних майстерень означає невиконан­ня навчальної програми.

Технічна документація, якою учні користуються в майстер­нях, також впливає на організаційну чіткість уроку; якщо рисун­ки, технологічні карти, інструкції

Продуктивний характер праці учнів. Заняття в майстернях будуються на основі продуктивної праці. Продуктивним назива­ється такий вид суспільно корисної праці, у процесі якого ство­рюються матеріальні цінності. Тому продуктивною буде й оплачувана праця, пов’язана з виконанням замовлень підприємства.

Створення умов для безпечної роботи учнів. На заняттях у майстернях учні працюють різним різальним інструментом, об­робляють матеріали на верстатах, монтують електричні схеми. При цьому можливі випадки травмування, якщо не додержувати правил безпеки. Тому створення умов безпечної роботи учнів є однією з основних вимог до уроку в майстернях. Для створення умов безпечної праці вчитель суворо вимагає від учнів додержання правил безпеки, а також усуває все, що може спричинити порушення цих правил. Наприклад, учні знають, що не можна користуватися молотком, якщо він злітає з ручки, користуватися зубилом, якщо на його бойку є тріщина. У майстерні мають бути таблиці з правил безпеки, аптечка і куток протипожежної безпеки. При подачі нового матеріалу вчитель роз’яснює правила без­пеки, пов’язані з роботою над цим матеріалом, демонструє при­йоми виконання їх, а потім перевіряє, як учні ці прийоми за­своїли. Під час уроку вчитель пильнує, щоб учні додержували правил безпеки, а коли помічає порушення, проводить поточне індиві­дуальне або групове інструктування, аналізує допущені пору­шення і суворо попереджає учнів про потребу усунення їх. Підбиваючи підсумки роботи, оцінюючи вироби учнів, учи­тель не забуває зауважити кожному з них, які допускались порушення правил безпеки.

46) Форми і методи контролю навчальних досягнень студентів: усне опитування допомагає контролювати не лише знання, а й вербальні вміння, сприяє виправленню мовних помилок. Відтворення студентом раніше вивченого матеріалу сприяє кращому запам'ятовуванню, активному використанню наукових понять, що неможливо без достатнього застосування їх у мові. Усне опитування може бути індивідуальним і фронтальним. За фронтального опитування студенти відповідають з місця, доповнюючи один одного. Частковим випадком фронтального опитування є групове опитування, коли опитується 5-6 осіб одночасно. Індивідуальне опитування здійснюється у процесі проведення співбесіди під час лабораторних робіт, семінарських занять, при вирішуванні задач біля дошки, під час захисту рефератів, курсових і дипломних робіт. Запитання для усної перевірки знань поділяють на основні, додаткові і допоміжні. Основні запитання передбачають самостійну розгорнуту відповідь. Додаткові - спрямовані на уточнення того, як студент розуміє певне питання, формулу та ін. Допоміжні запитання мають на меті виправлення помилок та неточностей, якщо такі мали місце у відповіді студента. Усі запитання викладача мають бути логічними, чіткими, зрозумілими і посильними.Письмовий контроль можна здійснювати у вигляді диктантів, відповідей на запитання, розв'язання задач, виконання вправ, тестових завдань, лабораторних робіт, написання рефератів, доповідей тощо. Письмові роботи допомагають за короткий час з'ясувати рівень засвоєння матеріалу у великої кількості студентів. Результати письмових робіт зберігаються, і тому можна з'ясувати деталі і неточності у відповідях та діагностувати їх причини. Але при письмовому опитуванні слід виключити можливість списування. Письмові роботи також потребують великої кількості часу для перевірки.У деяких випадках можна організувати комбіноване опитування, за якого викладач одночасно запрошує до відповіді декількох студентів, один з яких відповідає усно, один - два готуються до відповіді біля дошки, інші - виконують індивідуальні письмові завдання на місцях.Програмований контроль здійснюється за допомогою перфокарт, посібників з друкованою основою, комп'ютерних програм.Практичний контроль - контроль, за якого виявляються вміння і навички студентів, набуті під час практичної діяльності (проведення дослідів, лабораторних експериментів, проходження різних видів виробничої практики). Така перевірка дає змогу виявити, на якому рівні студент засвоїв теоретичні основи цих дій.Тестовий контроль все ширше використовується для визначення рівня сформованості знань і вмінь з навчальної дисципліни. Такий вид передбачає однакові вимоги до усіх студентів, допомагає уникати надмірних хвилювань, надає можливості ефективніше використовувати час, стимулює студентів до самоконтролю. Тест має містити достатню кількість тестових завдань. Тести можуть бути: короткими (10-20 завдань); середніми (до 300 завдань); довгими (більш як 300 завдань). Оптимальна кількість - 40-60 завдань. Існує декілька форм тестових завдань: Закрита форма - коли студентам пропонується декілька готових відповідей, що мають правдоподібний зміст, але тільки одна (декілька) з них є правильною. Відповідей може бути 2, 5 та більше. Завдання закритої форми будуються у вигляді стверджувального речення, тобто висловлювання, правильного чи неправильного. Завдання відкритої форми - такі завдання, відповіді до яких не додаються. Студенти повинні відповідати, висловлюючи власну думку та відношення до проблеми.